Гідродинамічні дослідження свердловин і пластів на неусталених режимах

Мета дослідження - оцінка гідродинамічної досконалості свердловини, фільтраційних параметрів та неоднорідності властивостей пласта за зміною тиску, тобто в отриманні і обробленні кривої зміни тиску в часі.

Технологія дослідження полягає у вимірюванні параметрів роботи свердловини (дебіту або приймальності, тиску) на усталеному режимі, відтак у зміні режиму роботи (дебіту або приймальності) і в подальшому вимірюванні тиску на вибої або на гирлі "збурюючої'" чи реагуючої свердловин. Вибійний тиск вимірюють протягом не менше ЗО хв. глибинним (свердловинним) абсолютним або диференціальним манометром на усталеному режимі під час експлуатації свердловини, а зміну тиску - до 2... 10 год, що встановлюється в ході дослідження.

Можна досліджувати свердловини всіх категорій (видобувні, нагнітальні, спостережні, п'єзометричні). Особливості дослідження зумовлюються способом експлуатації. їх розглянемо у відповідних розділах пізніше.

Теорію дослідження розроблено для умов пружного режиму, коли вибійний тиск р_в>р_н, де р_н - тиск насичення нафти газом. Допускається проводити дослідження видобувних свердловин, коли р_в<р_н, але не більше, ніж на 15%, якщо в районі досліджуваної свердловини . Базується дослідження на використанні основної формули пружного режиму (2.85).

Основними в цій групі досліджень є методи відновлення (зниження) тиску і гідропрослуховування пласта.

У насосних свердловинах можна досліджувати відновлення рівня рідини, а результати слід обробляти з урахуванням додаткового припливу.

Розроблено також експрес-методи дослідження простоюючих свердловин, суть яких полягає в тому, що зміна тиску в пласті досягається шляхом короткочасного відбирання або нагнітання у свердловину рідини (газу) - "миттєве підливання" (не більше одного об'єму свердловини). Можна також створювати ступінчасту зміну дебіту.

Гідропрослуховування пласта

Відмінність цього методу полягає в тому, що в одній свердловині спричиняється збурення тиску (пуск, зупинка свердловини або ступінчаста зміна дебіту), а в іншій або кількох інших, віддалених від неї реагуючих (спостережних або таких, що простоюють) свердловинах фіксується зміна тиску на вибої в часі. Оскільки ці зміни тиску є невеликими, тому їх реєструють дифманометрами або за рівнем рідини у свердловині з використанням п'єзографів, які опускають у сверд­ловину нижче рівня рідини в ній.

Метод дає змогу визначити усереднені параметри пласта між збурювальною і реагуючою свердловинами, а також деякі його неоднорідності.

Існують модифікації методу, які відрізняються за характером спричинених у пласті хвиль тиску (у вигляді імпульсів, гармонійних коливань та ін.).

Для отримання надійних результатів мають бути відсутні сторонні збурення тиску (пуски, зупинки сусідніх свердловин), що складно забезпечити на практиці.

Лекція 15.

Дослідження газових свердловин при нестаціонарних режимах фільтрації

1. Методика обробки стандартних кривих відновлення вибійного тиску.

2. Вплив факторів на форму кривої відновлення тиску.

3. Дослідження родовищ на газоконденсатність.