![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лабораторний практикум
- •Значення коефіцієнтів Стьюдента
- •1. Прямі вимірювання
- •2. Непрямі вимірювання
- •Оформлення звітів з лабораторних робіт
- •Лабораторна робота n 1 Визначення густини тіла правильної геометричної форми
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Прилади та матеріали: терези, набори гир та важків, досліджувані тіла, підставка, стакан, вода.
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Список літератури
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 4 Визначення модуля юнга на приладі лермантова
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 5 визначення модуля пружності методом деформації прогину
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •II. Визначення моменту інерції:
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 7 визначення прискорення вільного падіння за допомогою фізичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота n 8 визначення довжини звукової хвилі і швидкості звуку у повітрі методом резонансу
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 9 вивчення поширення ультразвукових хвиль та визначення пружних сталих матеріалу
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 10 визначення в’язкості рідини методом стокса
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 11 визнаЧення коефіцієнта внутрішнього терТя і середньої довжини вільного пробігу молекул повітря
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 12 визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин методом краплин
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 13 визначення критичної температури речовини
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Лабораторна робота № 14 визначення величини відношення теплоємностей повітря при постійному тиску і постійному об'ємі
- •Теоретичні відомості
- •Методика виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
Порядок виконання роботи
Увімкнути лампу, розміщену за захисним кожухом. Коробку з ампулою встановити так, щоб її було добре видно через обидва засклені вікна. Необхідно прослідкувати за тим, щоб спай термопари знаходився точно під ампулою.
Увімкнути нагрівальний прилад в електромережу 220 В і водночас слідкувати за станом меніска і за показами мультиметра. При критичному стані спостерігається швидке підіймання меніска і його розмивання, зміщення потоків речовини вгору і вниз, а також явище опалесценції (різке потемніння речовини в ампулі, немов би там з'являються струмені диму).
Як тільки температура досягне критичної, вимкнути нагрівальний прилад, тому що при температурі вище критичної в ампулі різко зростає тиск, піднімаючись до 35 атмосфер, і ампула з ефіром може вибухнути. Температура в коробці, де знаходиться ампула, після того, як нагрівач вимкнуто, ще підвищуватиметься внаслідок інерції нагрівача, а потім почне знижуватись, і встановлення критичного стану можна спостерігати також при зниженні температури (поява опалесценції, поширення струменів і поява меніска). Записати температуру..
Дослід повторити 4 - 6 разів і одержані дані занести до таблиці.
Визначити похибки методу.
№ |
|
|
1. 2. ... |
|
|
Контрольні запитання
Що таке критичний стан речовини; критична температура?
Назвіть методи вимірювання критичної температури, у тому числі і для непрозорих рідин.
Як пов'язані критичні параметри речовини зі сталими рівняннями Ван дер Ваальса?
Список літератури
Чулановская М.В. Курс физики для биологов.- Л., 1973. - Ч.1.
Физический практикум. Механика й молекулярная физика / Под ред. В.И.Ивероновой. - М., 1967.
Резимов Н.А. Курс физики, злектроники и кибернетики для медицинских институтовг М., 1982.
Лабораторна робота № 14 визначення величини відношення теплоємностей повітря при постійному тиску і постійному об'ємі
Мета
роботи:
визначити відношення теплоємностей
при постійному тиску і при постійному
об'ємі
для повітря.
Прилади та матеріали: прилад типу Клемана і Дезорма, ручний насос.
Теоретичні відомості
Під теплоємністю речовини розуміють кількість теплоти, необхідної для зміни її температури на один градус. Розрізняють питому і молярну теплоємність. Питому теплоємність (с) - кількість теплоти, необхідна для зміни температури на один градус одиниці маси речовини, а молярна (С) - одного моля речовини.
Очевидно,
що
,
де
-
молярна маса даної речовини.
Теплоємність газів залежить від умов, при яких проходить зміна їхньої внутрішньої енергії. Остання може проходити при постійному об'ємі (V=const), або при постійному тиску (p=const).
Розглянемо
зміну внутрішньої енергії одного моля
газу (шляхом його нагрівання) при сталому
об'ємі. Молярна теплоємність газу при
V=
const
(
)
у даному випадку дорівнюватиме зміні
його внутрішньої енергії при нагріванні
на один градус.
Оскільки
внутрішня енергія (
)
може бути обчислена як
(1)
де і - число степенів вільності молекул даного газу; R - універсальна газова стала; Т - температура газу в Кельвінах;
тоді
. (2)
При p=const теплота, яка підводиться до моля газу, витрачається не тільки на збільшення його внутрішньої енергії, але і на виконання роботи. Для прикладу розглянемо нагрівання на один градус одного моля газу, який знаходиться під поршнем (рис.1) вагою Р=mg з площею основи S. При нагріванні поршень підніметься на деяку висоту h. В даному випадку виконуватиметься робота (А) для піднімання поршня на цю висоту.
Отже,
теплоємність газу при сталому тиску
(
)
буде більша за теплоємність газу при
сталому об'ємі (
)
на величину А:
(3)
Робота А може бути обчислена, як
, (4)
де
- збільшення об'єму газу.
Якщо
газ до нагрівання займав об'єм
,
який згідно з рівнянням стану можна
обчислити, як
,
а після нагрівання на один градус
,
то
(5)
Тоді (4) з урахуванням (5) набуде вигляду A = R. Отже,
(6)
або, використовуючи (2),
(7)
Тоді
залежить лише від числа степенів
вільності молекул, з яких складається
газ.
При
і=3
=1,67
i=5 =1,40
i=6 =1,33
Відношення теплоємності при сталому тиску до теплоємності при сталому об'ємі відіграє в термодинаміці значну роль при адіабатичних (і близьких до них) процесах.
Зокрема, воно входить до рівняння Пуассона:
(8)
яке
описує зв'язок між двома із параметрів
Р, V
і
Т при адіабатичному переході газу із
стану 1
у стан 2
.
Величина
входить також у співвідношення, які
описують швидкість поширення звуку в
газах і рух газів по трубах із звуковими
швидкостями.