- •13 Основні етапи формування політичної карти світу.14 Основні політико-географічні наслідки Першої та Другої світових воєн.
- •15 Сучасна політична карта світу.
- •17 Залежні країни території на сучасній політичній карті світу.
- •22 Поняття “держави” у політичній географії. Суверенітет.
- •24 Монархія як форма правління. Географія монархій в світі.
- •25 Основні типи монархій, їх поширення у світі.
- •26 Республіканська форма правління.
- •27 Основні типи республік, їх поширення у світі.
- •28 Державний устрій країн світу.
- •29 Унітарний державний устрій у країнах світу.
- •30 Федерація як тип державного устрою.
- •31 Типи Федерацій
- •32 Столиця як політичний центр держави: функції, типи.
- •33 Столиці федеративних держав.
- •34 Лімологія – наука про кордони. Поняття “державний кордон”.
- •40 Універсальні (всесвітні) міжнародні організації.
- •41 Регіональні об'єднання на політичній карті світу, їх типи. Умови і причини регіональної інтеграції.
- •44 Організація Об’єднаних Націй.
- •46 Організація з безпеки та співробітництва в Європі (обсє).
- •47 Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •48 Організація американських держав (оад)
- •49 Організація африканської єдності (оає)
- •50 Основні етапи й шляхи створення міжнародних організацій.
- •51 Нафта і асеан.
- •52 Ліга арабських держав та Організація "Ісламська конференція".
- •53 Снд та організації, що виникли за участю держав, утворених на теренах срср
- •55 Типи виборчих систем у світі.
12 Поняття про політичну карту світу.Термін „політична карта світу” у суспільній географії використовують у вузькому і широкому розуміннях. У вузькому розумінні політична карта світу – це географічна карта Земної кулі, на якій відображені всі країни і держави світу, їх кордони і столиці, деякі інші географічні об’єкти, що мають важливе політичне значення (поселення, шляхи сполучення тощо). У широкому розумінні політичною картою називають сукупність різноманітних даних політичного змісту про країни і регіони світу. Якщо у першому випадку поняття політичної карти відображає статичну (на конкретний момент часу) політико-територіальну модель світового простору, то широке значення цього поняття передбачає також врахування динамічних явищ і процесів, що мали місце чи відбуваються зараз в окремих країнах або ж між ними. Основними елементами політичної карти світу є країни і держави. Держава – це суверенне політико-територіальне утворення, незалежна країна з публічною політичною владою, що здійснюється через систему спеціальних органів і установ. Кожна держава є країною, тоді як не кожна політико-географічна країна є державою. У суспільно-географічному сенсі країна означає певну (окрему) частину земної поверхні з постійним населенням, природними й антропогенними ресурсами, яка обмежена політичними межами (кордоном).
13 Основні етапи формування політичної карти світу.14 Основні політико-географічні наслідки Першої та Другої світових воєн.
У формуванні політичної карти світу розрізняють кілька періодів: стародавній, середньовічний, новий і новітній. У с т а р о д а в н і й п е р і о д (до V ст.) відбувалось утворення могутніх держав: Єгипту, Римської імперії, Греції. Сусідні землі були мало досліджені, і тому політична карта мала уривчастий, неповний, приблизний характер. Вона постійно змінювалась внаслідок перерозподілу територій під час війн, формування внутрішнього й зовнішнього ринків. У с е р е д н ь о в і ч н и й п е р і о д (з V по XV ст.) політична карта світу поступово змінювалася. Утворення в Європі таких великих держав, як Візантія, Велика Римська імперія, Київська Русь, Англійське королівство сприяло формуванню елементів ринкової економіки. Великі держави прагнули до далеких територіальних пошуків з метою загарбання нових земель. Політична карта набувала чітких контурів, особливо в європейській та азіатській частинах. Н о в и й п е р і о д (з XV ст. до закінчення Першої світової війни) - найвагоміший у кількісному формуванні політичної карти світу. Епоха великих географічних відкриттів розширила і зміцнила міжнародні господарські зв'язки. Була сформована колоніальна система найбільших Європейських держав - Англії, Іспанії, Португалії, Франції, Німеччини, Нідерландів. Створювалися, вступали в міжнародні ринкові відносини нові держави переселенського типу в Америці та Австралії. Посилилась їх боротьба за незалежність. Н о в і т н і й п е р і о д у формуванні політичної карти світу розпочався з територіального перегрупування після Першої світової війни. Почали розпадатися колоніальні супердержави, розпалася Австро-Угорська імперія. Водночас утворилася нова супердержава - СРСР, до складу якої входила і Україна як союзна республіка. З'явилися нові незалежні країни: Польща, Фінляндія, Югославія, Чехословаччина та ін. Після Другої світової війни знову відбувся перерозподіл територій і політичних сил на політичній карті світу, почався розпад колоніальної системи. Багато країн Африки, Азії здобули незалежність. Останні за часом (кінець XX ст.) істотні зміни відбулися після краху комуністичного режиму і розпаду трьох соціалістичних країн: СРСР, Югославії, Чехословаччини. Водночас відбулося об'єднання двох держав — Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) і Німецької Демократичної Республіки (НДР) в єдину державу -Німеччину (мал. 4). На політичній карті світу з'явилися 23 нові незалежні держави, у тому числі й Україна.
15 Сучасна політична карта світу.
На сучасній політичній карті світу налічується 236 країн і територій; незалежних, самостійних держав серед них - 194. Політична карта відображає тривалий історичний розвиток людського суспільства впродовж багатьох тисячоліть. Територіальний поділ світу постійно змінюється, тому й політична карта характеризується динамічністю і нестабільністю.Кількісні зміни відбуваються внаслідок приєднання відкритих земель; територіального поділу у зв'язку з воєнними діями, об'єднанням чирозпадом держав, передачею, купівлею або обміном певних територій; збільшенням чи зменшенням площ суходолу приокеанічних держав.
16 Залежні території часто називають колоніями.Колонія – країна або територія, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії), не має політичної, економічної самостійності; управління нею здійснюється на підставі спеціального режиму.
Найбільша кількість володінь належить таким країнам:Франція:1. Острів Амстердам (Індійський океан)2. Острів Гваделупа – „заморський департамент” (Карибське море)3. Острови Глор’єз (Індійський океан)4. Острів Європа (Індійський океан)5. Острів Кергелен (Індійський океан) Велика Британія:1. Архіпелаг Лагос (Індійський океан)2. Бермудські острови (Атлантичний океан)3. Віргінські острови (Карибське море)4. Гібралтар (спірна територія з Іспанією) США:1. Атол Уейк (центральна частина Тихого океану)2. Віргінські острови (Карибське море)3. Військові бази на островах Джонстон і Сенд, незаселені острови Пальміра, Джарвіс, Кінгмен-Риф, Хоуленд і Бейкер (Тихий океан)4. Східне Самоа (Тихий океан)
Форма колоніальної залежності буває різною. Відповідно залежні території можуть мати певний статус. Заморські території формально мають ті самі органи влади, що й одиниці адміністративного поділу метрополії.Протекторати – це форма колоніальної залежності, що встановлюється нерівноправним договором, за яким держава протектор здійснює зовнішні відносини й вирішує інші найважливіші питання політики протекторату. Формально в Європі протекторатами є: Монако (протектор – Франція), Сан-Марино (протектор – Італія), Ліхтенштейн (протектор – Швейцарія).Підопічні території – це залежні території, які керуються створеною після Другої світової війни системою міжнародної опіки за дорученням і від імені ООН. Ці території створювались з метою покращення умов розвитку слаборозвинених країн з допомогою високорозвинених. Нині їх в світі не існує: більшість стали незалежними, а Маріанські Острови та деякі інші території отримали статус колоній.Домініон – це самоврядна частина у складі Британської імперії, які визнали главою англійського короля (королеву): Канада, Австралія, Нова Зеландія та інші країни – колишні колонії Великобританії. Зараз термін „домініон” вилучено з ужитку, а країни ввійшли до складу Британської співдружності.Спірні території – це території, на які претендують дві або більше держав. У світі існує до 300 ділянок і територій, які є предметами суперечок, а в 100 з них наявна гостра конфліктна ситуація. Головними причинами таких ситуацій є: несправедливі договори про кордони або незадоволеність ними країн; поділ території, на якій мешкає один народ або одна етнічна група; складність встановлення кордонів по природних об’єктах.