Тема 3. Джерела цивільного права

(3 години)

1. Поняття та види джерел цивільного права

2. Цивільне законодавство, його ієрархія.

3. Роль і значення судової практики для розвитку цивільного права.

4. Застосування аналогії права та аналогії закону.

5. Дія цивільного закону в часі, в просторі, за колом осіб.

Контрольні питання

1. Що називається джерелом цивільного права?

2. У чому полягає відмінність джерел цивільного права від цивільного законодавства?

3. Як в цивільно-правових нормах реалізується диспозитивність методу регулювання?

4. Які існують види нормативних актів? Що таке ієрархія нормативних актів?

5. Яку роль грають конституційні норми у формуванні цивільного законодавства?

6. Яка сила актів законодавства Радянського Союзу на території України?

7. З якого моменту нормативний акт вступає в силу? Чим це регулюється?

8. Що таке офіційне джерело? Які видання визнаються такими? Які юридичні проблеми існують у зв'язку з цим в Україні?

9. Яке значення має час вступу в силу нормативного акту?

10. У яких випадках цивільно-правовим нормам надається зворотна сила?

11. Які умови і принципи дії законів в просторі?

12. Чим відрізняється дія законів в просторі від дії законів за колом осіб?

13. До яких осіб норми цивільного законодавства не застосовуються?

14. Чим відрізняється аналогія закону від аналогії права?

15. Яке значення ратифікованих міжнародно-правових документів України як джерел цивільного права? Що має вищу силу у разі конфлікту норми закону і положення ратифікованого міжнародно-правового документа?

16. Яке значення і яка юридична сила рішень Конституційного Суду України?

17. Чи має судова практика значення як джерело цивільного права в Україні?

18. Що таке прецедент? Чи діє в Україні прецедентне право?

19. Що таке правовий звичай? Яка сфера його застосування як джерела цивільного права? Чим відрізняється правовий звичай від звичаю?

20. Яке значення доктринальних джерел? Чи застосовуються вони на практиці?

Практичні завдання

1. Краснухін звернувся до нотаріальної контори Астрахані з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину, що залишилася після смерті його дядьки К. Краснухіна. Частина спадкового майна (меблі, картини) знаходилися в Астрахані – останньому постійному місці проживання спадкодавця. Інша частина спадщини, зокрема житловий будинок, знаходилися в Донецьку, де К. Краснухін довгий час жив до переїзду до Астрахані. Не дивлячись на те, що Микола Краснухін був єдиним родичем померлого (батько Миколи, брат спадкодавця, помер трьома роками раніше), нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на тій підставі, що за законодавством Російської Федерації племінник не визнається спадкоємцем за законом після смерті дядьки. Тоді Микола Краснухін поїхав до м.  Донецька і там звернувся до нотаріальної контори з тим же проханням, посилаючись на те, що частина спадкового майна знаходиться в Донецьку і тому повинно бути застосоване законодавство України, згідно якого племінник, якщо його батько помер раніше дядька, може бути спадкоємцем після смерті дядьки.

Питання:

1) Законодавство якої країни застосовуватиметься в даному випадку?

2) Як вирішити справу? Відповідь обґрунтуйте.

2. Компанія «Оріон» видала громадянину В.А. Полтораніну довіреність на представлення своїх інтересів перед клієнтами на ринку нерухомості в Донецьку і на укладення від свого імені договорів купівлі-продажу. Довіреність була видана 20 травня 2003 р. Строк дії довіреності не був визначений. 25 червня 2004 р. Полторанін уклав договір купівлі-продажу квартири, проте потім з'ясувалося, що ціна, за якою квартира була куплена, на 25% перевищувала ринкову. Компанія «Оріон» подала позов про визнання укладеного договору недійсним на тій підставі, що Полторанін діяв без повноважень, і послалася на те, що довіреність була видана відповідно до ЦК УРСР, згідно якого, якщо строк дії довіреності не вказаний, то вона діє протягом 1 року з моменту видачі, а значить, втратила силу 21.05.2004 р. Продавець квартири Агентство нерухомості «Маклер», заперечуючи проти позову, заявило, що оскільки довіреність продовжувала діяти після 1.01.2004, до неї потрібно застосовувати положення нового ЦК, згідно якого довіреність без вказівки строку дії діє до її припинення однією із сторін.

Питання:

1. До яких відносин застосовується новий ЦК?

2. Яким чином застосовується новий ЦК, якщо відносини існували під час дії ЦК УРСР 1963 р.?

3. Як вирішити ситуацію? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. ТОВ «Будремонт» виконувало договір будівельного підряду. Після прийняття виконаних робіт замовником були виявлені приховані дефекти в конструкції будівлі. Відповідно до Правил про договори підряду на капітальне будівництво, в тому випадку, якщо підрядник не усунув дефекти у встановлені актами строки, замовник або експлуатаційна організація має право усунути дефекти своїми силами за рахунок підрядника і, крім того, стягнути з нього неустойку у розмірі 50 відсотків вартості робіт по усуненню дефектів. Замовник своїми силами провів ремонт і звернувся до підрядника з позовом про стягнення вартості ремонту і неустойки у розмірі 50%. Проте, в процесі розгляду позову вступив в дію новий закон, що відміняє дію Правил і зменшує неустойку за дане порушення договірних умов з 50 до 40%. Підрядник зажадав в суді застосування до нього нового розміру неустойки на тій підставі, що нова норма пом'якшувала його відповідальність.

Питання:

1. Який порядок дії закону в часі?

2. Яке рішення повинен ухвалити суд? Cвою відповідь обґрунтуйте.

3) Чи зміниться рішення, якщо розглядається питання застосування зворотної дії закону до фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності?

4. АТ «Епсилон» і молодіжна громадська організація «Молодіжна спілка "Наше майбутнє" уклали договір, за яким АТ продавало громадській організації 500 кг малярної фарби для ремонту офісу. Договір не передбачав стягнення неустойки за невиконання зобов'язання. АТ передало фарбу, проте при розкритті банок з'ясувалось, що в місткостях знаходиться прострочена фарба, яка не придатна до використання. Молодіжна спілка звернулася до АТ з вимогою замінити фарбу на належну і сплатити 20 відсотків неустойки відповідно до положень Господарського кодексу щодо поставок (ч. 7 ст. 269 ГК). АТ відмовилося сплатити неустойку на тій підставі, що між сторонами був укладений не договір поставки, а договір купівлі-продажу, а тому до договору повинні застосовуватися положення не Господарського, а Цивільного кодексу, який не передбачає законної неустойки. Молодіжна спілка звернулась до суду з позовом про стягнення неустойки.

Питання:

1. Яким чином співвідносяться сфери застосування Цивільного і Господарського кодексів?

2. Який з нормативних актів (яка з норм права) має пріоритет в застосуванні у разі їх суперечності?

3. Як вирішити дану ситуацію? Свою відповідь обґрунтуйте посиланнями на законодавство.

5. ТОВ «Трайдент» звернулося до суду з позовом про захист прав акціонера від незаконного проведення вторинної емісії, унаслідок чого частка ТОВ в АТ «Завод молочних продуктів» зменшилася з 33 % до 2 %. В обґрунтування своєї позиції ТОВ послалося на рішення Конституційного Суду України про захист прав акціонерів, ухвалу Верховного Суду України у справі Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу і практику Європейського Суду з прав людини (м.  Страсбург, Франція), зокрема, на рішення у справі «Спорронг і Леннрот проти Швеції», а також на думку авторитетних учених, викладену в монографіях і статтях, опублікованих в спеціалізованих наукових виданнях. Суд відмовив в задоволенні позову на підставі необґрунтованості вимог і відзначив, що в Україні не визнаються джерелами права ні судові прецеденти, ні доктринальні джерела.

Питання

1. Які джерела права визнаються в правовій системі України?

2. Чи можуть судові рішення і доктринальні джерела бути обов'язковими джерелами права?

3. Чи вірно вирішив суд, відмовивши в задоволенні позову? Свою відповідь обґрунтуйте.

6. ТОВ «Склотара» і АТ «Завод безалкогольних напоїв» уклали договір про поставку заводу 10 000 скляних півлітрових пляшок для розливу прохолодного напою. Для того, щоб уникнути санкцій, передбачених Господарським кодексом, і застосовуючи ст. 6 ЦК, сторони в договорі вказали: «Даний договір регулюється положеннями Цивільного кодексу України від 16.01.2003  р. До цього договору не застосовуються положення Господарського кодексу України від 16.01.2003 р.».

Питання:

1)  Чи можна умовами договору відмінити застосування положень законодавства?

2)  Чи правомірні дії сторін? Які наслідки включення в договір такої умови?

7. Між державним підприємством «Завод точного оснащення» і ТОВ «Промтехніка» в 2005  р. був укладений договір постачання верстатів для потреб держпідприємства. Після відвантаження верстатів підприємство заявило ТОВ претензію з приводу того, що верстати не відповідали критеріям якості, вказаним в договорі, і вимагало замінити верстати на інші відповідної якості, а також сплатити неустойку, передбачену договором. Проте ТОВ верстати замінити відмовилося на тій підставі, що при прийнятті верстатів були порушені положення Інструкції Держарбітражу Ради Міністрів СРСР про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 р. (Інструкція №  П-7). Державне підприємство заявило, що дана Інструкція є застарілою, і не дивлячись на те, що аналогічних правил в Україні прийнято не було, вона застосовуватися не може, оскільки Радянського Союзу більше не існує.

Питання:

1. Яка сфера застосування актів СРСР на території України?

2. Як вирішити суперечку між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте.

8. Компанія ТОВ «Донецька продовольча компанія» (Донецьк, Україна) уклала договір постачання м'яса в тушах глибокого заморожування з компанією «Stoіbud, S.A.» (Краків, Республіка Польща). У договорі було вказано, що правом, яке застосовується до відносин між сторонами, є право України. Після отримання партії товару українська компанія (покупець), виявивши, що приблизно 15% товару було недоброякісним, подала позов про одностороннє розірвання договору і стягнення з продавця заподіяних збитків, пославшись на ст. 615 ЦК України. Продавець проти позову заперечив на тій підставі, що застосовуватися до відносин повинен не ЦК України, а Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р., учасниками якої є і Україна, і Польща. Продавець вказав, що дана Конвенція (ст. 25) дозволяє односторонню відмову від договору тільки у разі істотного порушення договору, а 15% недоброякісного товару з партії таким не є, і в доказ привів практику застосування даного положення Конвенції судами Німеччини, Італії і Австрії.

Питання:

1) Який порядок застосування міжнародних договорів до цивільних правовідносин на території України?

2) Чим повинен керуватися суд при ухваленні рішення у даній справі? Свою відповідь обґрунтуйте.