- •1. Індукційні прилади. Конструкція, принцип дії однофазного лічильника. Вивід формули Wл. Переваги та недоліки.
- •2. Прилади електростатичної системи.
- •3. Електровимірювальні прилади з термічним перетворювачем.
- •4. Методи вимірів потужності в колах постійного та змінного струмів за допомогою приладів електродинамічної та феродинамічної системи.
- •5. Методи вимірів активної та реактивної потужностей в колах трифазного струму за допомогою приладів електродинамічної та феродинамічної системи.
- •6. Вимірювання сили електричного струму та падіння напруги.
- •7. Прилади зрівняння:
- •7.1. Потенціометри (компенсатори) постійного струму. Призначення та принцип їх дії. Умови компенсації;
- •7.2. Потенціометри змінного струму. Призначення та принцип їх дії. Умови компенсації;
- •7.3. Одинарний міст постійного струму. Електричні схеми та принцип дії.
- •8. Вимірювання параметрів електричного кола:
- •8.1. Основні методи та особливості вимірів опору малого та середнього значення;
- •8.2. Основні методи та особливості вимірів опору заземлення. Види та допустимі значення опору заземлення
- •8.3. Основні методи та особливості вимірів опору великого значення, опору ізоляції;
- •8.4. Основні методи вимірів електричних параметрів котушки індуктивності. Вимірювання взаємоінуктивності;
- •8.5. Основні методи вимірів електричних параметрів конденсатора.
- •9. Електронні аналогові прилади. Будова та принцип дії електронного осцилографа.
- •10. Основні методи вимірів за допомогою електронних осцилографів:
- •10.1. Виміри амплітудно-часових характеристик змінного електричного сигналу;
- •10.2. Виміри частоти змінного електричного сигналу;
- •10.3. Вимірювання параметрів динамічної петлі гістерезису;
- •10.4. Виміри кута зсуву фаз між двома змінними електричними сигналами.
- •11. Сучасні цифрові осцилографи.
- •12. Основи побудови сучасних інформаційно-вимірювальних комплексів.
- •13. Інформаційно-діагностичний комплекс «Регіна».
8. Вимірювання параметрів електричного кола:
8.1. Основні методи та особливості вимірів опору малого та середнього значення;
Вимірювання опорів малого та середнього значення здійснюється за допомогою одинарних мостів постійного струму. Вимірювальні мости постійного струму належать до групи приладів зрівняння, бо в основу їх роботи закладено принцип нульового методу вимірів, за яким невідома вимірювальна величина опору, ввімкненого в одно з плеч моста, врівноважується відомою величиною опору, відтвореною зразковими резисторами інших плеч моста в момент рівноваги. Момент рівноваги моста визначається чутливим магнітоелектричним гальванометром за нульовим показанням його відлікового пристрою при струмі = 0. Умовою рівноваги моста є рівність добутків величин опорів протилежних його плечей.
Резистивний елемент з невідомим опором вмикається в перше плече вимірювального моста за схемою двох або чотирьох затискачів в зеленості від наближеної величини вимірювального опору. Якщо опір знаходиться в межах малого опору (менше 10 Ом), то його необхідно підключати за схемою «4з» до затискачів Т1 П1 П2 Т2. Таке підключення підвищує точність вимірів за рахунок зменшення впливу опорів з’єднувальних проводів та перехідних контактів на результати вимірів. При цьому джерело живлення моста необхідно використовувати з найменшим його значенням 1,5 В, що забезпечує достатню чутливість моста і безпечну величину його робочого струму, яка не могла б ушкодити перевантаженням зразкових резисторів моста.
Якщо ж невідомий опір знаходиться в межах середнього опору (10…106) Ом, то його необхідно підключати за схемою «2з» до затискачів П1 П2. При цьому джерело живлення моста необхідно використовувати з більшим його значенням 36 В, що забезпечує при такому опорі необхідну величину робочого струму, який, в свою чергу, забезпечить достатню чутливість моста і, як наслідок, необхідну точність вимірів.
R4 – це сумарний опір пятидекадного магазина зразкових резисторів, який ввімкнено в 4 плече моста, і призначений для регулювання величини врівноважую чого опору; тому 4 плече моста називають плечем зрівняння.
R2, R3 – це також магазин зразкових резисторів, які ввімкненні відповідно в друге та третє плечі моста і призначені для встановлення перемикачем «М» такої оптимальної величини відношення їх опорів Rx.
8.2. Основні методи та особливості вимірів опору заземлення. Види та допустимі значення опору заземлення
електроустановок різної потужності;
Вимірювати опір заземлення необхідно зразу ж після його встановлення і потім кожного року влітку чи взимку в пору найбільшого просихання та промерзання грунту. Основними методами вимірів опору заземлення є такі: метод амперметра-вольтметра, компенсаційний та за допомогою спеціальних приладів безпосередньої оцінки – вимірювачів опору заземлення. Опір заземлення вимірюють за допомогою змінного струму з метою уникнення явища поляризації (утворення газової плівки на поверхні електрода-заземлювача, яка виникає внаслідок хімічної реакції в ґрунті, викликаної постійним вимірювальним струмом), яка вносить велику похибку в результати вимірів.
Згідно з правилами техніки безпеки (ПТБ) захисним заземленням повинні обладнуватись всі без винятку електро установки (ЕУ), робоча напруга яких змінного струму ~U ≥ 380 В або постійного струму – U ≥ 380 В.
Захисні заземлення повинні мати повинні мати також ЕУ з робочими напругами ~U ≥ 42 В або – U ≥ 110 В, якщо вони розташовані в небезпечних приміщеннях або на відкритій місцевості.
ЕУ, розташовані у вибухонебезпечних приміщеннях, повинні мати заземлення незалежно від величини їх робочої напруги.
Не підлягають захисному заземленню тільки ті ЕУ, які мають робочу напругу ~U ≤ 42 В або – U ≤ 110 В незалежно від розташування в безпечних чи в небезпечних приміщеннях, за винятком вибухонебезпечних.