- •Тема 1. Ринок праці й механізм його функціонування. Зайнятість населення. Безробіття. Політика зайнятості
- •1.1. Поняття ринку праці, його елементи і функції
- •1.2. Структура, типи і сегменти ринків праці
- •1.3. Поняття та види зайнятості
- •1.4. Безробіття і його види
- •Регулювання зайнятості населення
- •Політика та програми сприяння зайнятості
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2. Соціально-трудові відносини та соціальне партнерство
- •2.1. Поняття і сутність соціальної політики
- •2.2. Система соціального захисту і соціальної забезпеченості
- •2.3. Соціальне партнерство, його сутність у ринкових умовах
- •Література
- •Тема 3. Трудові ресурси. Персонал підприємства
- •3.1.Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів
- •3.2. Поняття, принципи, структура управління персоналом
- •Планування персоналу
- •Розвиток персоналу
- •Оцінювання персоналу
- •3.6. Вартість робочої сили. Рівень життя й доходи населення
- •Література
- •Тема 4. Продуктивність праці та трудомісткість. Методи визначення і види
- •4. 1. Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •4.2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •4.3. Поняття і сутність факторів продуктивності
- •4.4. Резерви підвищення продуктивності праці
- •4.5. Програми управління продуктивністю праці
- •Література
- •Тема 5. Науково-методологічні основи та форми організації праці.
- •5.1. Сутність і завдання організації праці
- •5.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •5.3. Організація та обслуговування робочих місць
- •5.4. Умови праці та фактори їх формування
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 6. Основні положення технічного нормування праці. Види норм і нормативів. Регулювання робочого часу
- •Робочий час. Режим праці та відпочинку
- •6.2. Сутність нормування праці та його значення
- •6.3. Об'єкти нормування праці
- •6.4. Норми затрат праці
- •Література
- •Тема 7. Організація та методи проведення нормативних спостережень за виробничими процесами. Методи нормування праці
- •7.1. Організація та методи проведення нормативних спостережень за виробничими процесами
- •7.2. Методи встановлення норм
- •Література
- •Тема 8. Мотивація трудової діяльності. Заробітна плата в умовах ринкової економіки. Регулювання заробітної плати
- •8.5. Договірне регулювання заробітної плати
- •Література
- •Тема 9. Тарифна система в Україні. Форми і системи оплати праці. Формування та планування фонду оплати праці на підприємстві. Форми статистичної звітності з праці
- •9.1. Тарифна система та її призначення
- •9.2. Доплати і надбавки
- •9.3. Загальні поняття систем оплати праці
- •9.4. Оплата праці державних службовців
- •9.5. Формування та планування фонду оплати праці на підприємстві
- •9.6. Правила ведення статистичного обліку з праці
- •Література
- •Термінологічний словник
9.4. Оплата праці державних службовців
Державний службовець - це особа, яка виконує в порядку, установленому законом, обов'язки державної служби відповідно до державної посади за грошову винагороду.
Праця державних службовців - специфічна сфера трудової діяльності, по своїй суті управлінська, спрямована на вирішення тих завдань, які поставлені перед конкретним органом державного управління й документально закріплені законодавчим або іншим нормативним правовим актом.
Важливою особливістю управлінської праці державних службовців є багатоаспектність, комплексність підходу й узгодженість рішень з окремих питань. Державні службовці приймають рішення щодо проблем політичного, організаційного, управлінського, економічного, технічного, соціально - психологічного і правового характеру.
Заробітна плата державних службовців складається із:
- посадових окладів;
- доплат за класний ранг;
- надбавок за особливі умови державної служби;
- надбавок за вислугу років;
- премій за результати роботи державного службовця.
Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків, ролі й місця посади в структурі державного органу.
Згідно із Законом України “Про державну службу” установлено сім категорій посад службовців.
Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних зі службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.
Доплата за ранг проводиться відповідно до присвоєного рангу. Розміри щомісячних надбавок за кваліфікаційний ранг установлені в абсолютних розмірах і становлять 25-30 % заробітку.
Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України.
Ранги, котрі відповідають посадам другої категорії, присвоюються Кабінетом Міністрів України.
Ранги, що відповідають посадам третьої - сьомої категорій, присвоюються керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець.
Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на посаді, яку обіймає, два роки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.
Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах:
понад 3 роки - 10 %,
понад 5 років - 15 %,
понад 10 років - 20 %,
понад 15 років - 25 %,
понад 20 років – З0 %,
понад 25 років - 40 %.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці й виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат й матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Розміри премій визначаються за результатами діяльності державного службовця і максимальними розмірами не обмежуються. Порядок виплати премій і надбавок за особливі умови державної служби установлюються керівниками органів влади.
Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України.
