4.5. Програми управління продуктивністю праці

Сутністю управління продуктивністю праці є створення умов для її зростання. Водночас підвищення продуктивності являє собою процес змін в економіці. Тому для підвищення продуктивності не­обхідно управляти змінами, тобто генерувати, мотивувати, стиму­лювати їх. При цьому важливим є планування і координування ма­сштабів та інтенсивності змін у всіх основних організаційних елементах, включаючи зайнятість, структуру кадрів, кваліфікацію й освіту, технологію та устаткування, продукцію і ринки збуту. Ці змі­ни повинні сприяти як зростанню продуктивності, так і підвищенню ефективності діяльності організацій. Орієнтація на досягнення най­вищих кінцевих результатів є найбільш оптимальним стилем ство­рення системи управління продуктивністю й оперування нею.

Основними функціями управління продуктивністю є визна­чення цілей, організація програми управління продуктивністю праці.

В умовах ринкової економіки все більшого значення набува­ють розроблення й упровадження програм управління продуктив­ністю праці.

Цілями програми є:

- ефективне використання людських ресурсів;

- мінімізація втрат виробництва;

- створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці, тобто визначення межі та показників цілей цієї системи.

Кожен підхід щодо підвищення продуктивності праці охоплює:

- організаційні форми підвищення продуктивності праці;

- сфери підвищення продуктивності праці;

- засоби і методи підвищення продуктивності праці. Структурними елементами процесу підвищення продуктивності праці є:

- оцінювання й аналіз організаційної системи, для якої роз­робляється програма. При цьому необхідно визначити внут­рішні можливості організації. Виявити слабкі й сильні сторо­ни організації, ураховуючи передбачувані зміни ринкового се­редовища;

- оцінювання зовнішніх умов діяльності організаційної си­стеми, які можуть вплинути на проектування і розроблення програми;

- стратегічне планування. На цьому етапі забезпечується узго­дження цілей, завдань з управління продуктивністю праці на пе­ріод 3-5 років. Доцільно виділити першочергові завдання, важ­ливі для подальшого розвитку організації;

- розроблення критеріїв результативності програми. Необхід­но визначити конкретні вимірники, критерії, нормативи, за якими потрібно оцінювати заходи щодо управління продуктивністю;

- виявлення й аналіз резервів підвищення продуктивності пра­ці. Визначення всіх матеріальних і організаційних засобів розви­тку організації;

- розроблення проекту, що передбачає послідовність виконан­ня робіт, оцінювання витрат, функції виконавців, питання управ­ління проектом, аналіз витрат і вигод;

- розроблення планових заходів щодо подальшого підвищення продуктивності праці;

- розроблення ефективної системи матеріального стимулю­вання досягнення запланованих показників продуктивності праці;

- зведення всіх результатів планування в єдиний загальний план;

- залучення відповідних працівників до впровадження конкретних заходів;

- контроль за реалізацією заходів і регулювання їх виконання.

Контрольні запитання

1. Що являють собою продуктивність і продуктивність праці?

2. У чому полягає значення підвищення продуктивності?

3. Які показники вимірювання продуктивності праці?

4. Які застосовуються методи вимірювання продуктив­ності праці?

5. У чому полягає сутність натурального методу вимірю­вання продуктивності праці? Які його переваги і недоліки?

6. Охарактеризуйте сутність трудового методу вимірю­вання продуктивності праці. Які його переваги і недоліки?

7. Охарактеризуйте вартісний метод вимірювання про­дуктивності праці. Які його різновиди?

8. Що являють собою фактори продуктивності?

9. Яка існує класифікація факторів продуктивності й про­дуктивності праці?

10. Розкрийте організаційно-економічні й соціально-психо­логічні фактори продуктивності праці.

11. Що таке резерви продуктивності праці?

12. Яка класифікація резервів підвищення продуктивності праці?

13. Як оцінюється вплив резервів на підвищення продук­тивності праці?

14. Що являють собою програми управління продуктивністю?