23. Процентна ставка та процентний дохід: способи їх виміру та сплати

ПРОЦЕНТНИЙ ДОХІД – це дохід на вкладений в бізнес капітал. В основі цього доходу лежать витрати від альтернативного використання капіталу. Розмір процентного доходу визначається процентною ставкою.

ПРОЦЕНТНА СТАВКА (r) – відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу наданого в позичку, помножене на 100.

Базовою процентною ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка НБУ, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків.

Комерційні банки як незалежні економічні суб'єкти мають право самостійно встановлювати рівень процентної ставки за кредитами залежно від попиту і пропозиції на кредит та рівня облікової ставки. Порядок їх сплати також встановлюють банки, обумовлюючи їх у кредитному договорі.

Для визначення оптимальної для банку процентної ставки за кредитом розраховують мінімальну норму дохідності:

МНД = (% В + Мпр) · (n/360) = (Д - В)/Кз,

де % В — процентні витрати за залученими ресурсами, %; Мпр — мінімальна норма прибутку від кредитних операцій, %; Д — мінімально припустимий дохід за позичкою як сума процентних і комісійних платежів, грн; В — операційні витрати банку з оформлення та обслуговування кредиту, гр. од.; n — строк кредитування, дні; Кз — основна сума кредиту плюс відповідна сума обов'язкового резерву на відповідних коррахунках банку в НБУ.

Виходячи з цього, оптимальна процентна ставка за кредитом (Rо) є:

Rо = Д/К · 360/n,

де Д — мінімально припустимий дохід за позичкою як сума процентних і комісійних платежів; К — основна сума кредиту; n — строк кредитування.

Проценти розрізняють за базою, яка береться для їх нарахування. При цьому застосовують постійну чи послідовну змінну базу для розрахунку. У разі застосування змінної бази використовуються складні процентні ставки.

У разі постійної бази використовують прості процентні ставки.

ПРОСТА ПРОЦЕНТНА СТАВКА – це процентна ставка, що нараховується на фактичну номінальну величину вкладів за фактичний період володіння інструментом.

S = P (1+in) = P+Pin, де

S – майбутня вартість грошей

P – поточна вартість грошей

і – річна процентна ставка

n – кількість років

Проте на практиці строк позики далеко не завжди дорівнює одному року. Тому проценти нараховують за фактичну кількість днів користування позичкою. Для розрахунку кількість днів позички ділять на кількість днів у році. При цьому, коли за рік береться 360 днів, отримуємо звичайні, або комерційні проценти, а коли 365 (366) днів — точні проценти.

S = P(1+ik/t), де

k – кількість днів депозиту або позички

t – кількість днів у році або часовій базі

Існують різні методи нарахування процентних ставок і відповідно їх сплати.

При часткових платежах для погашення позики використовують два методи нарахування процентів. Перший називається актуарным, при якому проценти нараховують на суму непогашеного боргу, який поступово (у міру погашення) зменшується. При цьому спочатку із внесених боржником коштів погашають нараховані проценти, а решта спрямовують на погашення основного боргу. Цей метод застосовують при нарахуванні процентів за позичками, наданими на строк, що перевищує один рік.

Другий метод визначення суми погашення платежів полягає в тому, що використовують проценти з приближеним числом днів у періоді (рік — 360 днів, квартал — 90, місяць — 30 днів). Цей метод називають правилом торгівця.

При кредитуванні споживчих потреб проценти нараховують на всю суму позики і приєднують до основного боргу ще в момент відкриття кредиту. Цей метод називають разовим нарахуванням процентів. Погашення заборгованості з процентами здійснюють рівними сумами протягом усього строку кредитування.

Іноді банки за користування кредитом установлюють так звані каскадні процентні ставки щодо періодів користування кредитом. Наприклад:

— 8 % річних — при користуванні позичкою до трьох днів;

— 11 % річних — при користуванні позичкою протягом чотирьох-семи днів;

— 14 % річних — при користуванні позичкою протягом двох тижнів;

— 16 % річних — при користуванні позичкою протягом від двох до ЗО тижнів.

Складні проценти нараховують тоді, коли проценти вкладникові не виплачують після їх нарахування за певний період (місяць, квартал, рік), а приєднують до суми боргу для нарощення. Тобто база для нарахування процентів з кожним періодом збільшується.

Банки можуть використовувати й інші види нарахування процентів.

Модель ставки "цінового лідерства" (ставка "прайм-рейт") — ставка, за якою банки надають короткострокові позики великим корпоративним фірмам з досконалою фінансовою репутацією. Це найнижчі ставки, оскільки ризики і витрати на аналіз кредитоспроможності позичальника найменші. Така тверда ставка може змінюватися лише раз на місяць і більшою мірою залежить від кон'юнктури кредитного ринку.

На її основі встановлюють фактичний процент, що дорівнює ставці "прайм-рейт" плюс премія за ризик невиконання зобов'язань, що сплачуються не першокласними позичальниками, та премія за ризик, що виплачується позичальниками довгостр кредитів.

Модель "вартість плюс" — облік вартості залучених банком коштів і його операційних витрат, пов'язаних із цим. Ставка за кредитом — це сума таких компонентів:

1) вартість для банку депозитів із метою кредитування;

2) банківські операційні витрати, у тому числі заробітна плата співробітників кредитного відділу, вартість обладнання, необхідного для надання кредиту і контролю його повернення;

3) маржа (компенсація банку) за рівень ризику невиконання зобов'язань;

4) очікуваний прибуток за кожним кредитом.

Кожен із вказаних компонентів може бути виражений у формі процента відносно суми кредиту. Недолік цієї моделі полягає у тому, що банк точно повинен знати свої витрати і може встановлювати ставку без урахування фактора конкуренції з боку інших кредиторів.

Модель максимальної процентної ставки "КЕП" — погоджена верхня межа ставки за кредитом незалежно від майбутньої динаміки процентних ставок на грошовому ринку.

Модель надбавки — встановлений процент надбавки, який не може бути більшим за раніше визначений, наприклад, 5 % до ставки "прайм-рейт".Фактично кожен банк розробляє свою процентну політику, у процесі реалізації якої застосовує різні види вкладів та кредитів, здійснює маркетингові дослідження, широко використовує рекламу.