Трава жовтушника сивіючого свіжа -herba erysimi canescentis recens

Жовтушник сивіючий — Erysimum canescens Roth, син. жовтушник розлогий (ж. сіруватий) — Erysimum dijfusum Ehrh., капустяні — Brassicaceae

Желтушник седеющий (ж. раскидистьій, ж. сермй); латинізована наназва походить від грецьк. eryomai — рятувати, лікувати; латі canescens — сивіючий, diffusus — розлогий.

Рослина. Рід жовтушника об'єднує більш як 130 видів, з яі., у нас в Україні зустрічається близько 60. У половини з них вия лено карденоліди. Практичне значення має жовтушник сизуватий (розлогий), який культивують для медичних потреб. Дворі чна рослина, стебла розгалужені, поодинокі або їх декільїі заввишки 30-90 см На першому році життя утворює прикореневу розетку. Розеточні листки довгасті, звужені до черешка, зубчасті, стеблові —

к ороткочерешкові; довгасті, лінійноланцетні, цілокраї,

біля суцвіття — сидячі.

Суцвіття — пухка китиця до 25 см. Квітки дрібні, правильні, чотирипелюсткові, лимонно-жовтого кольору.

Плід — чоти­ригранний стручок, який відхиляється від стебла.

Поширення. Рослина степової та лісо­степової зони європейської частини Ук­раїни та Білорусі, росте в Середній Азії та Сибіру. Утворює багато різноманіт­них форм, які розрізняються за біологі­чною активністю, тому для одержання сировини рослину культивують.

Заготівля. Траву зрізають косилками на висоті 10—15 см від землі, підв'ялю­ють на вільному повітрі та досушують у сушарках при температурі 50—60 °С. Рослина отруйна.

Хімічний склад сировини. Серцеві глікозиди містять усі орга­ни рослини. Із трави та насіння вид­ілені еризимін, еризимозид, глюкоеризимозид, нейротоксин та інші, агліконом яких є строфантидин. У насінні багато (до 40 %) жирної олії. У траві та квітках містяться флавоноїди.

Біологічна дія та застосування. Препарати жовтушника (еризимін) виявляють кардіотонічну, седативну та діуретичну дію. ;ік жовтушника входить до складу комплексного препарату кардіовален..

Листя наперстянки великоквіткової - folia Digitalis grandiflora.

Наперстянка великоквіткова – Digitalis grandiflora.

Родина ранникові – Scroрhulariaceae.

Листки ланцетовидні або видовжено- ланцетовидні з гострою верхівкою, край нерівномірно слабогостро-пильчатий, нижні звужені в крилатий черешок, верхні сидячі, колір з обох сторін зелений, так як волоски з нижньої сторони розміщенні тільки вздовж центральних жилок. Квітки жовті, пониклі.

Зустрічається на Уралі, Кавказі, Карпатах.

Хімічний склад. Глікозиди лантозид А, дігітоксини.

Мікроскопія. Наперстянка пурпурова має звивисті клітини епідерми, продихи, волоски двох типів: одні 2-5 клітинні з ніжно бородавчатою поверхнею і дуже тонкостінні, що інколи спадаються цілком або окремі клітини; другі – волоски дуже мілкі на короткій одноклітинній ніжці з подвійною, рідше простою головкою.

Кореневище з коренями морозника – Rhizomata et radices Hellebori.

Морозник кавказький – Heleborus caucasicum.

Морозник червонуватий – Heleborus purpurescens.

Родина жовтицеві – Ranunculaceae.

Хімічний склад: Серцеві глікозиди (буфадієноліди) корельборін К, Корельборін П. Агліконом є гелебрігенін.

Фармакологічна дія і застосування: по характеру і швидкості дії морозник подібний до строфанту, а по кумулятивним властивостям і продовженості дії наближається до наперстянки.

Препарати. Порошок морозника, морозник в клітковині.

Зберігання. По списку Б.