37. Контроль якості сировини, матеріалів, товарів та послуг.

Система управління якістю на підприємстві

“планування – виконання – контроль – нормування”.

На цій основі сформовано ряд керівних принципів:

1. зроби так, щоб прагнення до вдосконалення товару або послуг було постійним;

2. застосовуй нову філософію якості, щоб досягнути стабільності роботи підприємства;

3. зрозумійте, що для досягнення якості немає необхідності в суцільному контролі;

4. постійно вдосконалюйте систему виробництва и обслуговування з метою підвищення якості і продуктивності та зниженню витрат;

5. створіть систему підготовки кадрів на робочих місцях;

6. створіть систему ефективного керівництва та нагляду;

7. використовуйте ефективні методи спілкування з людьми;

8. припиніть практику лозунгів, проповідувань і мобілізації мас;

9. припиніть практику виділення виробничих потужностей на основі жорстких нормативів;

10. чітко визначайте обов’язки керівників всіх рівнів щодо постійного покращення якості продукції та послуг.

Виконання цих завдань повинно здійснюватись системно, тобто на підприємстві повинна функціонувати система управління якістю продукції. В ній важливе місце займає служба управління якістю. Її основні завдання:

1. захист репутації фірми;

2. захист споживача від дефективної продукції;

3. скорочення низькопродуктивних робіт;

4. попередження браку.

На основі цих завдань функціями служби управління якістю є:

1. координація робіт по постійному підвищенню якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції;

2. координація діяльності всіх підрозділів і служб підприємства в розробці конкретних цілей;

3. координація програм планів та інших регламентуючих документів в області якості.

Служба ВТК на підприємстві

Технічний контроль здійснюється за двома напрямками:

1. контроль якості сировини і готової продукції;

2. контроль параметрів технологічного режиму.

Завдання ВТК:

1. визначення якості готової продукції;

2. попередження впливу випадкових та об’єктивних факторів на якість продукції;

3. забезпечення виконання заданого технологічного режиму.

У відповідності зі стандартами ISO життєвий цикл продукції визначається як “петля якості” і охоплює 11 етапів.

“Петля якості” - це концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, які впливають на якість продукції на різних стадіях – від визначення потреб і до оцінки їх задоволення. “Петля якості” наочно відображає вплив якості процесу на якість кінцевого результату, здійснюється взаємозв’язок виробника продукції зі споживачем і з усією системою, яка забезпечує якість продукції.

С тандарти ISO все частіше застосовують при укладанні контрактів між фірмами в якості моделей для оцінки системи забезпечення якості продукції постачальника. В теперішній час більше 90% споживачів при укладанні контрактів вимагають підтвердження наявності у виробника системи якості ISO 9000.

39.Ролі. Та завдання управління матеріальними ресурсами.

В даний час сформовані основні принципи управління матеріальними ресурсами:

• плюралізм джерел і форм матеріально-технічного забезпечення (матеріальні ресурси можуть здобуватися як в оптових постачальників, так і у виробників).

• Самостійність підприємств-постачальників і підприємств у використанні ресурсів за призначенням.

• Саморегулювання на основі діючих впливів (податок, процентна ставка, мито) для збалансування обсягів виробництва з матеріальними ресурсами.

• Ресурсозбереження і протизатратність (матеріальні витрати і їх запаси повинні знаходитися в рівноважному стані)

• Інтенсифікація використання матеріальних ресурсів (головним чином створення безвідхідного виробництва, повторне використання відходів)

• Комплектність – наявність у системі всіх необхідних матеріальних і енергетичних ресурсів.

• Оперативність (здатність системи швидко реагувати на вимоги ринку продукції).

• Оборотність – можливість переходу продукції з натурально-речовинної форми у вартісну і навпаки.

• Сприйнятливість до науково-технічного прогресу – система повинна вільно освоювати нові види матеріалів і енергії.

• Реалізація пріоритету споживання – задоволення потреб ринків у матеріальних ресурсах і послугах.

Основна мета управління запасами – досягти задовільного рівня обслуговування споживачів, одночасно зберігаючи витрати на підтримку запасів у розумних межах.

Запаси призначені для:

• забезпечення безперебійної роботи виробництва;

• захисту виробництва від недостачі матеріальних ресурсів;

• захисту від збільшення постачальниками цін на матеріали;

• використання переваги знижок при великих обсягах замовлення.

Основні риси ефективного управління запасами.

1. Облік наявних запасів у стадії виконання замовлення.

2. Прогнозування попиту на промислову продукцію.

3. Наявність інформації про матеріали і терміни їхнього постачання.

4. Оцінка вартості підтримки (збереження) запасів.

5. Використання системи класифікації запасів.

Основна задача менеджера: виконати замовлення в той момент, коли обсяг наявних запасів достатній для задоволення попиту протягом часу, необхідного для виконання замовлення.

Цей час визначається точкою відновлення замовлення: поновлення замовлення в той момент, коли наявний запас знижується до визначеного рівня.