2. Відокремлення означення, додатки, обставина.

Відокремлення означення. Комою відокремлюються поширені означення, виражені прикметниками, дієприкметниками,прикметниковими та дієприкметниковими звортами. Напр.: Дорога, розбита за день, затримала нас на годину. Відокремлюютьсятакож прикладки, що прєднуються за допомогою слів на ім'я, на прізвисько,на прізвище. В'язень Ґеорґадзе, на прізвисько «сліпий», вдруге потрапив у поле зору правоохоронних органів.

Відкремлення обставин. Комами відокремлюються: 1. Дієприслівниковий зворот, незалежно від того, де він стоїть у реченні; 2.одиничні дієприслівники, що мають обставинне значення. Не відокремлюються: 1. Дієприслівниковий зворот ,на початку якого є підсилювальна частка і(й) незалежно від контексту; 2. Дієприслівниковий зворот, що є стійким словосполучення (фразеологізмом) Біг не чуючи ніг, не сидів склавши руки. Завжди відокремлюються обставини, виражені іменником з прийменником (Незважаючи на)

Відокремлені додатки. Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення, а також доповнення та починаються словами крім, замість, за винятком,зокрема, особливо, на відміну від. Усі дні тижня,крім суботи та неділі, студенти з нетерпінням чекають занять.

3. Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 19

1. Правопис українських та іншомовних префіксів і суфіксів у різних частинах мови.

В українській мові з е пишуться префікси без-, не-, пере-, перед-, серед-; з и – ви-, при-, анти-, межи-. 1. Префікс пре- вживаються для вираження найвищого ступеня ознаки.	безперервний, переосмислений антидемократичний, вивірений пребагато, прекрасно, премудрий
2. Префікс при- вживається в словах, що означають: наближення; приєднання; частковість дії; результат дії.	привезти причепити прикрити приборкати
3. Префікс прі- вживається в словах.	прізвище, прірва, прізвисько, прірвистий
4. Префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х.	сформувати, скинути, схибити
5. Префікс з- (із-) перед усіма іншими приголосними та голосними.	зберегти, зшити, ззовні
6. У префіксах без-, роз-, воз-, через-, між-, над-, від-, під-, перед-, понад-, об- ніколи не змінюються кінцеві приголосні.	безперервний, розкинути, возвеличити, обкопати

1. У префіксах роз-, без- завжди пишеться з, бо кінцевий дзвінкий приголосний: безкрилий, безтактний, безсилий, безглуздий, безкраїй, безладний, безлюдний, розбитий, розмальований, рознесений, розгніваний.

2. Перед літерами к, п, т, ф, х завжди пишеться с-: скласти, створити, спробувати, спресувати, схвалити, сфотографувати.

3. Важливо розрізняти префікси при-, пре-, прі-:

а) префікс при- вживається здебільшого в дієсловах із значенням приближення, приєднання: прибув, прибіг, приніс, прийшов, прив'язав, прибудував, приєднав, пригвинтив, приклеїв, приклав;

б) префікс пре- пишеться в словах на означення найвищого ступеня ознаки: прегарний, предобрий, премилий, пребідний, препоганий, превеликий;

префікс пре- можна замінити словом дуже: премудрий — дуже мудрий; превисокий — дуже високий; презлий — дуже злий;

в) префікс прі- пишеться лише в словах: прізвище, прізвисько, прірва.

4. Префікси пред-, перед-, пере- пишуться завжди через е: пред'явити, представник, передмова, передбачення, перекласти, перестрибнути, перечитати, передати.

5. Префікси від-, під-, між- пишуться завжди через і: відзначити, відчинити, віднести, підкинути, підбадьорити, піддати, міжпланетний, міжбрів 'я, міжміський, міжцеховий, міжнародний.

Перед літерами к, п, т, ф, х префікс з- переходить у с-: скласти, створити;

у префіксах роз-, без- завжди пишеться з, бо кінце¬віш звук дзвінкий приголосний: безкрилий, безтакт¬ний;

дуже важлимо вміти розрізняти префікси при-, пре-, прі-:

а) префікс при- вживається здебільшого в дієсловах із значенням наближення, приєднання: прибув, прибіг;

б) префікс пре- пишеться в словах на означення збільшення або зменшення якості чи ознаки: прегарний, предобрий, премилий, пребідний;

префікс пре- можна замінити словом дуже: премуд¬рий — дуже мудрий; превисокий — дуже високий;

в) префікс прі- вживається лише в кількох словах: прізвище, прізвисько, прірва.

Префікси пред-, перед-, пере- пишуться завжди че¬рез е: пред’явити, представник, передмова, передбачен¬ня;

префікси від-, під-, між- пишуться завжди через і: відзначити, підкинути, міжпланетний.

префікс ви- пишеться через и: при дієсловах, які вказують на напрям дії зсередини: вибути, виділити; а також коли цей пре¬фікс надає дієслову значення завершеності означуваної ним дії: вичитати, вивчити.

ПРАВОПИС СУФІКСІВ ІМЕННИКІВ

Іменникам властиві такі суфікси:

1) -Ик, -ник, -івник, -чик, -щик, у них завжди пишеться буква и: вузлик, братик, коник.

2) Суфікс -ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці, пишеться тільки з бук¬вою и: вариво, добриво, куриво; але: марево (не матеріал і не продукт праці);

3) -альник, -ильннк. -ільннк та ін., в них після л перед н пишеться ь: постачальник, уболівальник ін.;

4) -аль, -ень, -ець, -ість, -тель, в яких кінцевий приголосний м’який: скрипаль, коваль, в’язень;

5) -инн(я), -інн(я), -анн(я), -янн(я), -енн(я), які пишуться завжди з двома н: гарбузиння, каміння, звернення тощо;

6) -ен(я), -єн(я) пишуться з одним н і вживаються в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовченя, гусеня;

7) -ечок, -єчок, -ечк(а), -ечк(а) — суфікси зменшено-пестливих слів, які пишуться тільки з е: вершечок, мішечок та ін.;

8) -ичок, -ичк(а), які вживаються тільки в словах, що походять від слів із суфіксами -ик-, -иц(я) і пишуться тільки з буквою –и: вогничок (бо вогник), вуличка (бо вулиця);

9) -енк(о), -енк(о) — вживаються здебільшого в іменниках, означають прізвища: Шевченко, Корнієнко, зрідка – в загальних назвах: безбатченко, бондаре’нко;

10) -еньк(о), -сньк(о) вживаються для творення пестливих назв і пишуться з м’яким знаком: батенько, серденько, ніженька;

11) -иськ(о), -їськ(о), -ищ(е), -їщ(е), за допомогою яких утворюються слова переважно з емоційно-негативним відтінком від іменників усіх родів, причому після приголосного пишеться и, чи голосного — ї: дівчисько, побоїще, вогнище;

12)-ович, який вживається тільки при утворенні чоловічих імен по батькові: Борисович, Григорович;

13) -івн(а), -ївн(а), які використовуються при утворенні жіно¬чих імен по батькові: від імен на й — суфікс -ївн(а): Юріївпа, Олексіївна, від інших — суфікс -івн(а): Василівна, Петрівна.

14) Суфікси -ир, -ист, -изм, які вживаються після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р тільки в словах іншомовного походження, завжди пи¬шуться через и: дантист, пейзажист, класицизм; після інших приголосних пишеться -ір, -іст, -ізм: гарнір, пломбір, спеціаліст, але в утвореннях від власне українських коренів пишеться -ист, -изм: боротьбист, побутовизм, речовизм та ін.

Після голосних у цих суфіксах виступає ї: акмеїст, героїзм, конвоїр.

НАПИСАННЯ СУФІКСІВ ПРИКМЕТНИКІІВ ТА ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

1. Суфікс –ин- пишемо у присвійних прикм. після приголосних,крім й: материн, Гальчин, сестрин, тітчин, бабин.

2. Суфікс –їв- пишемо у присвійних прикм. після й, голосних та апострофа: зміїв

3. Суфікс –їн- пишемо після голосних,приголосного й та апострофа: солов’їний ,зміїний.

4. Суфікс -ичн- в іншомовних назвах після д,т,з,с,ж,ч,ш,ц,р: критичний, історичний,граматичний,фонетичний,синтаксичний, генетичний.

5. Суфікс -ічн- після інш. Приголосних в іншомовних словах: академічний, морфологічний, орфографічний.

6. Суфікс –їчн- пишеться в іншомовних назвах після голосних: архаїчний

7. Суфікс –ичн пишеться такоє в прикметниках ,якщо утворилися від іменників з суфіксом –иц(я) вулиця-вуличний, столиця-столичний

8. Суфікс –ов- пишеться в прикметниках з наголошеною основою, що закінчується на твердий приголосний : кварцовий, кизиловий, черепаховий.

9. Суфікс –ов- пишеться також в прикметниках з наголошеним закінченням: дощовий, польовий, бойовий,нульовий

10. Суфікс –ев- пишеться в прикметниках з наголошеною основою,що закінчується на м'який приголосний та шиплячий: вермішелевий,парчевий, ситцевий, променевий, дешевий, свинцевий.

11. Одна буква н пишеться у ненаголошених суфіксах прикметників та дієприкметників: шкіряний, осідланий,застелений,посічений,вблаганий,обгороджений.

Але: невблаганний,незнищенний

НАПИСАННЯ СУФІКСІВ ДІЄСЛІВ

1. В дієсловах та утворюваних від них дієслівних іменниках та прикметниках пишеться суфікс –ува-( -юва-): відмінювати- відмінюваний, відмінювання; наспівувати- наспівуваний, наспівування.

2. Якщо перший голосний суфікса віддієслівних прикметників та іменників, що утворилися від дієслів з суфіксом –ува-(-юва-), наголошений, пишемо суфікс –ова: муштрувати- муштрований, копіюватий- копійований.

3. Іншомовний сфікс –ир(-ір)втрачається в українській мові, якщо це не спотворює зміст слова: рос.- формировать, укр..-формувати : рос.байкотировать, укр..-байкотувати.

Але: репетирувати, компостирувати, пікірувати, лавірувати,марширувати, буксирувати.