- •Функції мови в суспільстві. Роль мови.
- •Сучасне мовне законодавство України.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 2
- •Стильове багатство літературної мови.
- •Займенник у тексті юридичної тематики.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 3
- •Усне спілкування в правничій сфері (промова, вислів, дебати.)
- •Вживання займенників у професійних текстах.
- •Синтаксичний розбір речення.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Орфоепічні норми літературного мовлення.
- •Використання дієслівних форм та віддієслівних іменників у фаховому тексті.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 5
- •Поняття мовної норми
- •Активні та пасивні дієприкметники в науковому та офіційно-діловому тексті.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 6
- •Спрощення у групах приголосних, дієслівні постфікси.
- •Прислівник у юридичному тексті.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 7
- •Стилістичне використання лексики.
- •Прикметник у текстах професійної тематики.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 8
- •Різновид юридичної документації.
- •Лексикографія. Основні типи лінгволістичних словників.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 9
- •Терміни та професіоналізми у текстах правничої тематики.
- •Складні слова у текстах документа.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 10
- •Власні назви, що пишуться через дефіс.
- •Творення прикметників від складних географічних назв.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 11
- •Лексика з погляду вживаності.
- •Правопис іншомовних власних назв.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 12
- •Словотвірні норми, як основа мовної стабільності та мовного розвитку.
- •Функції числівника.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 13
- •Займенник у тексті юридичної тематики.
- •Розділові знаки при вставних словах.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 14
- •Семантико-функціоналні розряди часток. Правопис часток.
- •Типові синтаксичні конструкції наукового та ділового стилю.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 15
- •Особливості вираження підмета та присудка у професійних текстах.
- •Пунктуаційні норми української норми.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 16
- •Вживання займенників у професійних текстах.
- •Цитування в усному та писемному діловому мовленні.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 17
- •Прислівник у юридичному тексті.
- •Розділові знаки при вставних словах.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 18
- •Складні випадки узгодження, керування, прилягання.
- •Відокремлення означення, додатки, обставина.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 19
- •Відмінювання українських та іншомовних прізвищ, імен, по батькові.
- •Синтаксичний розбір речення.
- •Ступені порівняння якісних прикметників.
- •Кличний відмінок, особливості функціонування.
- •Синтаксичний розбір речення.
- •Труднощі, пов’язані з відмінюванням кількісних числівників.
- •Правопис прислівників.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 22
- •Прийменникові конструкції ділового стилю.
- •Звертання, вставні слова, вигуки в реченнях.
- •Синтаксичний розбір речення.
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Поєднання числівника з займенником.
- •Типи складних речень та розділові знаки в них (кома, тире, двокрапка)
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 24
- •Ступені порівняння якісних прикметників.
- •Роль прислівника в реченні.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 25
- •Правопис частки не з іншими частинами мови.
- •Аналіз вживання прийменників у стійких сполуках слів.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 26
- •Інверсія. Особливості вираження підмета та присудка у професійних текстах.
- •Написання разом та через дефіс іменників і прикметників.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 27
- •Ступені порівняння якісних прикметників.
- •Екзаменаційний білет № 28
- •Екзаменаційний білет № 29
- •Використання складноскорочених слів та абревіатур.
- •Екзаменаційний білет № 30
Відокремлення означення, додатки, обставина.
Відокремлення означення. Комою відокремлюються поширені означення, виражені прикметниками, дієприкметниками,прикметниковими та дієприкметниковими звортами. Напр.: Дорога, розбита за день, затримала нас на годину. Відокремлюютьсятакож прикладки, що прєднуються за допомогою слів на ім'я, на прізвисько,на прізвище. В'язень Ґеорґадзе, на прізвисько «сліпий», вдруге потрапив у поле зору правоохоронних органів.
Відкремлення обставин. Комами відокремлюються: 1. Дієприслівниковий зворот, незалежно від того, де він стоїть у реченні; 2.одиничні дієприслівники, що мають обставинне значення. Не відокремлюються: 1. Дієприслівниковий зворот ,на початку якого є підсилювальна частка і(й) незалежно від контексту; 2. Дієприслівниковий зворот, що є стійким словосполучення (фразеологізмом) Біг не чуючи ніг, не сидів склавши руки. Завжди відокремлюються обставини, виражені іменником з прийменником (Незважаючи на)
Відокремлені додатки. Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення, а також доповнення та починаються словами крім, замість, за винятком,зокрема, особливо, на відміну від. Усі дні тижня,крім суботи та неділі, студенти з нетерпінням чекають занять.
Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 19
Правопис українських та іншомовних префіксів і суфіксів у різних частинах мови.
В українській мові з е пишуться префікси без-, не-, пере-, перед-, серед-; з и – ви-, при-, анти-, межи-. 1. Префікс пре- вживаються для вираження найвищого ступеня ознаки. |
безперервний, переосмислений антидемократичний, вивірений пребагато, прекрасно, премудрий |
2. Префікс при- вживається в словах, що означають:
|
привезти причепити прикрити приборкати |
3. Префікс прі- вживається в словах. |
прізвище, прірва, прізвисько, прірвистий |
4. Префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х. |
сформувати, скинути, схибити |
5. Префікс з- (із-) перед усіма іншими приголосними та голосними. |
зберегти, зшити, ззовні |
6. У префіксах без-, роз-, воз-, через-, між-, над-, від-, під-, перед-, понад-, об- ніколи не змінюються кінцеві приголосні. |
безперервний, розкинути, возвеличити, обкопати |
1. У префіксах роз-, без- завжди пишеться з, бо кінцевий дзвінкий приголосний: безкрилий, безтактний, безсилий, безглуздий, безкраїй, безладний, безлюдний, розбитий, розмальований, рознесений, розгніваний.
2. Перед літерами к, п, т, ф, х завжди пишеться с-: скласти, створити, спробувати, спресувати, схвалити, сфотографувати.
3. Важливо розрізняти префікси при-, пре-, прі-:
а) префікс при- вживається здебільшого в дієсловах із значенням приближення, приєднання: прибув, прибіг, приніс, прийшов, прив'язав, прибудував, приєднав, пригвинтив, приклеїв, приклав;
б) префікс пре- пишеться в словах на означення найвищого ступеня ознаки: прегарний, предобрий, премилий, пребідний, препоганий, превеликий;
префікс пре- можна замінити словом дуже: премудрий — дуже мудрий; превисокий — дуже високий; презлий — дуже злий;
в) префікс прі- пишеться лише в словах: прізвище, прізвисько, прірва.
4. Префікси пред-, перед-, пере- пишуться завжди через е: пред'явити, представник, передмова, передбачення, перекласти, перестрибнути, перечитати, передати.
5. Префікси від-, під-, між- пишуться завжди через і: відзначити, відчинити, віднести, підкинути, підбадьорити, піддати, міжпланетний, міжбрів 'я, міжміський, міжцеховий, міжнародний.
Перед літерами к, п, т, ф, х префікс з- переходить у с-: скласти, створити;
у префіксах роз-, без- завжди пишеться з, бо кінце¬віш звук дзвінкий приголосний: безкрилий, безтакт¬ний;
дуже важлимо вміти розрізняти префікси при-, пре-, прі-:
а) префікс при- вживається здебільшого в дієсловах із значенням наближення, приєднання: прибув, прибіг;
б) префікс пре- пишеться в словах на означення збільшення або зменшення якості чи ознаки: прегарний, предобрий, премилий, пребідний;
префікс пре- можна замінити словом дуже: премуд¬рий — дуже мудрий; превисокий — дуже високий;
в) префікс прі- вживається лише в кількох словах: прізвище, прізвисько, прірва.
Префікси пред-, перед-, пере- пишуться завжди че¬рез е: пред’явити, представник, передмова, передбачен¬ня;
префікси від-, під-, між- пишуться завжди через і: відзначити, підкинути, міжпланетний.
префікс ви- пишеться через и: при дієсловах, які вказують на напрям дії зсередини: вибути, виділити; а також коли цей пре¬фікс надає дієслову значення завершеності означуваної ним дії: вичитати, вивчити.
ПРАВОПИС СУФІКСІВ ІМЕННИКІВ
Іменникам властиві такі суфікси:
1) -Ик, -ник, -івник, -чик, -щик, у них завжди пишеться буква и: вузлик, братик, коник.
2) Суфікс -ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які означають матеріал або продукт праці, пишеться тільки з бук¬вою и: вариво, добриво, куриво; але: марево (не матеріал і не продукт праці);
3) -альник, -ильннк. -ільннк та ін., в них після л перед н пишеться ь: постачальник, уболівальник ін.;
4) -аль, -ень, -ець, -ість, -тель, в яких кінцевий приголосний м’який: скрипаль, коваль, в’язень;
5) -инн(я), -інн(я), -анн(я), -янн(я), -енн(я), які пишуться завжди з двома н: гарбузиння, каміння, звернення тощо;
6) -ен(я), -єн(я) пишуться з одним н і вживаються в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовченя, гусеня;
7) -ечок, -єчок, -ечк(а), -ечк(а) — суфікси зменшено-пестливих слів, які пишуться тільки з е: вершечок, мішечок та ін.;
8) -ичок, -ичк(а), які вживаються тільки в словах, що походять від слів із суфіксами -ик-, -иц(я) і пишуться тільки з буквою –и: вогничок (бо вогник), вуличка (бо вулиця);
9) -енк(о), -енк(о) — вживаються здебільшого в іменниках, означають прізвища: Шевченко, Корнієнко, зрідка – в загальних назвах: безбатченко, бондаре’нко;
10) -еньк(о), -сньк(о) вживаються для творення пестливих назв і пишуться з м’яким знаком: батенько, серденько, ніженька;
11) -иськ(о), -їськ(о), -ищ(е), -їщ(е), за допомогою яких утворюються слова переважно з емоційно-негативним відтінком від іменників усіх родів, причому після приголосного пишеться и, чи голосного — ї: дівчисько, побоїще, вогнище;
12)-ович, який вживається тільки при утворенні чоловічих імен по батькові: Борисович, Григорович;
13) -івн(а), -ївн(а), які використовуються при утворенні жіно¬чих імен по батькові: від імен на й — суфікс -ївн(а): Юріївпа, Олексіївна, від інших — суфікс -івн(а): Василівна, Петрівна.
14) Суфікси -ир, -ист, -изм, які вживаються після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р тільки в словах іншомовного походження, завжди пи¬шуться через и: дантист, пейзажист, класицизм; після інших приголосних пишеться -ір, -іст, -ізм: гарнір, пломбір, спеціаліст, але в утвореннях від власне українських коренів пишеться -ист, -изм: боротьбист, побутовизм, речовизм та ін.
Після голосних у цих суфіксах виступає ї: акмеїст, героїзм, конвоїр.
НАПИСАННЯ СУФІКСІВ ПРИКМЕТНИКІІВ ТА ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
1. Суфікс –ин- пишемо у присвійних прикм. після приголосних,крім й: материн, Гальчин, сестрин, тітчин, бабин.
2. Суфікс –їв- пишемо у присвійних прикм. після й, голосних та апострофа: зміїв
3. Суфікс –їн- пишемо після голосних,приголосного й та апострофа: солов’їний ,зміїний.
4. Суфікс -ичн- в іншомовних назвах після д,т,з,с,ж,ч,ш,ц,р: критичний, історичний,граматичний,фонетичний,синтаксичний, генетичний.
5. Суфікс -ічн- після інш. Приголосних в іншомовних словах: академічний, морфологічний, орфографічний.
6. Суфікс –їчн- пишеться в іншомовних назвах після голосних: архаїчний
7. Суфікс –ичн пишеться такоє в прикметниках ,якщо утворилися від іменників з суфіксом –иц(я) вулиця-вуличний, столиця-столичний
8. Суфікс –ов- пишеться в прикметниках з наголошеною основою, що закінчується на твердий приголосний : кварцовий, кизиловий, черепаховий.
9. Суфікс –ов- пишеться також в прикметниках з наголошеним закінченням: дощовий, польовий, бойовий,нульовий
10. Суфікс –ев- пишеться в прикметниках з наголошеною основою,що закінчується на м'який приголосний та шиплячий: вермішелевий,парчевий, ситцевий, променевий, дешевий, свинцевий.
11. Одна буква н пишеться у ненаголошених суфіксах прикметників та дієприкметників: шкіряний, осідланий,застелений,посічений,вблаганий,обгороджений.
Але: невблаганний,незнищенний
НАПИСАННЯ СУФІКСІВ ДІЄСЛІВ
1. В дієсловах та утворюваних від них дієслівних іменниках та прикметниках пишеться суфікс –ува-( -юва-): відмінювати- відмінюваний, відмінювання; наспівувати- наспівуваний, наспівування.
2. Якщо перший голосний суфікса віддієслівних прикметників та іменників, що утворилися від дієслів з суфіксом –ува-(-юва-), наголошений, пишемо суфікс –ова: муштрувати- муштрований, копіюватий- копійований.
3. Іншомовний сфікс –ир(-ір)втрачається в українській мові, якщо це не спотворює зміст слова: рос.- формировать, укр..-формувати : рос.байкотировать, укр..-байкотувати.
Але: репетирувати, компостирувати, пікірувати, лавірувати,марширувати, буксирувати.