
- •Функції мови в суспільстві. Роль мови.
- •Сучасне мовне законодавство України.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 2
- •Стильове багатство літературної мови.
- •Займенник у тексті юридичної тематики.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 3
- •Усне спілкування в правничій сфері (промова, вислів, дебати.)
- •Вживання займенників у професійних текстах.
- •Синтаксичний розбір речення.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Орфоепічні норми літературного мовлення.
- •Використання дієслівних форм та віддієслівних іменників у фаховому тексті.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 5
- •Поняття мовної норми
- •Активні та пасивні дієприкметники в науковому та офіційно-діловому тексті.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 6
- •Спрощення у групах приголосних, дієслівні постфікси.
- •Прислівник у юридичному тексті.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 7
- •Стилістичне використання лексики.
- •Прикметник у текстах професійної тематики.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 8
- •Різновид юридичної документації.
- •Лексикографія. Основні типи лінгволістичних словників.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 9
- •Терміни та професіоналізми у текстах правничої тематики.
- •Складні слова у текстах документа.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 10
- •Власні назви, що пишуться через дефіс.
- •Творення прикметників від складних географічних назв.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 11
- •Лексика з погляду вживаності.
- •Правопис іншомовних власних назв.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 12
- •Словотвірні норми, як основа мовної стабільності та мовного розвитку.
- •Функції числівника.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 13
- •Займенник у тексті юридичної тематики.
- •Розділові знаки при вставних словах.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 14
- •Семантико-функціоналні розряди часток. Правопис часток.
- •Типові синтаксичні конструкції наукового та ділового стилю.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 15
- •Особливості вираження підмета та присудка у професійних текстах.
- •Пунктуаційні норми української норми.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 16
- •Вживання займенників у професійних текстах.
- •Цитування в усному та писемному діловому мовленні.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 17
- •Прислівник у юридичному тексті.
- •Розділові знаки при вставних словах.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 18
- •Складні випадки узгодження, керування, прилягання.
- •Відокремлення означення, додатки, обставина.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 19
- •Відмінювання українських та іншомовних прізвищ, імен, по батькові.
- •Синтаксичний розбір речення.
- •Ступені порівняння якісних прикметників.
- •Кличний відмінок, особливості функціонування.
- •Синтаксичний розбір речення.
- •Труднощі, пов’язані з відмінюванням кількісних числівників.
- •Правопис прислівників.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 22
- •Прийменникові конструкції ділового стилю.
- •Звертання, вставні слова, вигуки в реченнях.
- •Синтаксичний розбір речення.
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Поєднання числівника з займенником.
- •Типи складних речень та розділові знаки в них (кома, тире, двокрапка)
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 24
- •Ступені порівняння якісних прикметників.
- •Роль прислівника в реченні.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 25
- •Правопис частки не з іншими частинами мови.
- •Аналіз вживання прийменників у стійких сполуках слів.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 26
- •Інверсія. Особливості вираження підмета та присудка у професійних текстах.
- •Написання разом та через дефіс іменників і прикметників.
- •Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 27
- •Ступені порівняння якісних прикметників.
- •Екзаменаційний білет № 28
- •Екзаменаційний білет № 29
- •Використання складноскорочених слів та абревіатур.
- •Екзаменаційний білет № 30
Синтаксичний розбір речення. Екзаменаційний білет № 9
Терміни та професіоналізми у текстах правничої тематики.
Терміни – це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній сфері мовлення (науковій, публіцистичній, діловій) і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів.
Терміни позбавлені образних, експресивних, суб’єктивно-оцінних відтінків. Вони створюються засобами власної мови (правник, позивач), конструюються з власних і запозичених складників (телетайп, фототелеграма), але найбільше запозичується в зв’язку з розвитком ринкових відносин, комп’ютеризації (авізо, віза, тариф, штраф, аваль).
До термінів ставляться такі вимоги:
термін повинен вживатися лише в одній зафіксованій у словнику формі. Визначення термінів зафіксовані у держстандартах, спеціальних довідниках, інструкціях.
Якщо термін має декілька значень, укладач документа мусить так будувати текст, щоб було одразу видно, яке значення терміна він мав на увазі. Наприклад: Чек –
спеціальний фінансовий документ, який містить письмове розпорядження про видачу чи перерахування суми з поточного рахунку юридичної чи фізичної особи, що підписали чек;
талон з каси або в касу із зазначенням суми за товар, яку треба сплатити.
Укладаючи документ, необхідно враховувати його адресата і якнайменше вводити спеціальні терміни до тих документів, що адресуються широкому загалові
Серед термінів є такі, які потребують біля себе уточнюючого означення, що спрощує сприйняття змісту тексту документа. Наприклад:
банк – державний, комерційний, акціонерний, кредитний, емісійний…
ліцензія – патентна, повна, перехресна, разова, виключна, невиключна (проста), договірна, експортна, звичайна, імпортна, митна…
Терміни – це така група слів, яка потребує до себе спеціальної уваги, постійного звірення з словниками, поновлення в пам’яті їх значення.
Професіоналізмами (від лат. рго- fessio — заняття, спеціальність) називаються слова, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, різні професійні означення загальномовних понять і т. д. Через обмеженість їх вживання більш-менш вузьким колом людей, а також в силу того, що в більшості випадків професіоналізми є неофіційними розмовними замінниками термінів, їх інколи називають професійними діалектизмами. «На відміну від термінів, професіоналізми не мають строгого наукового визначення, не становлять цілісної системи, можуть мати експресивне забарвлення. Якщо терміни — це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми — конкретні; вони надзвичайно детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії».
Складні слова у текстах документа.
Якщо складне слово утворене від підрядного словосполучення (від однієї до другої частини можна поставити питання), то воно пишеться разом: будова (яка?) нова — новобудова, будує (щ о?) машини — машинобудівний, Київ (який?) старий — старокиївський, бетон (який?) із залізом — залізобетон, сховище (ч о г о?) овочів — овочесховище, збірник (ч о г о?) сміття — сміттєзбірник, плаває (ч и м?) парою — пароплав, гасить (щ о?) вогонь — вогнегасник, перекоти (ч и м?) полем — перекотиполе, сонце (що робить?) сяє — сонцесяйний, забутий (якою мірою?) напів{наполовину) — напівзабутий, автомат (якою мірою?) напів — напівавтомат.
Якщо складне слово утворене від сурядного словосполучення (перед кожною частиною можна поставити сполучник і), то воно пишеться через дефіс: / національний і демократичний — національно-демократичний, і північний і східний — північно-східний, і синій і жовтий — синьо-жовтий, і темний і зелений — темно-зелений, і хліб і сіль — хліб-сіль, і людина і день — людино-день, і кіловат і година — кіловат-година, і тонна і кілометр — тонно-кілометр.
Але разом пишуться жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий, хитромудрий, зловорожий.
Якщо складне слово утворене повторенням того самого слова, синонімів чи антонімів, то воно пишеться через дефіс: білий-білий, думав-думав, один-однісінький, рано-вранці, мало-помалу, часто-густо, тишком-нишком, сила-силенна, сад-вино-град, сам-один, більш-менш, видимо-невидимо, купівля-продаж, розтяг-стиск, година-дві, не сьогодні-завтра.
Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке сполучення пишеться окремо: кінець кінцем, одним один, честь честю, чин чином, нога в ногу, рука в руку, раз у раз, рік у рік, з року в рік.
Традиційно через дефіс пишуться слова свят-вечір, багат-вечір, дівич-вечір, зелен-сад, буй-тур, сон-трава, чар-зілля, жар-птиця, негній-дерево, люби-мене (незабудка), мати-й-мачуха (підбіл), брат-і-сестра (братки).
Через дефіс пишуться власні назви на зразок Рава-Руська, Новгород-Сіверський, Кам'янець-Подільський, Володимир-Волинський, Київ-Товарний (прикметник стоїть після іменника), Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Яр-під-Зайчиком, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні, Болонь-сюр-Мер.
Через дефіс пишуться також складні прізвища та подвійні імена: Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький, Антоненко-Дави-дович, Анна-Марія, hop-Богдан.
Через дефіс пишуться:
а) терміни, до складу яких входять букви: У-подібни Т-подібний;
б) найменування з належними до них пифрами: емс НЦ-132, автомобіль «Мазда-323», пилосос «Ракета- П бензин А-95, клей КН-3;
в) найменування паралельних класів у школах: 5-А, 7-Б, 10-В;
найменування будинків: 23-А, 3-Б.
Разом пишуться іншомовні частини (шо своїм значення» наближаються до префіксів) авіа-, авто-, агро-, аеро-, гео-гідро-, електро-, кіно-, мікро-, мото-, радіо-, стерео-, теле* фото-, супер- і под.: авіаквиток, аеровокзал, електробритви радіотовари, телебачення, фотокопія, суперобкладинка.
Через дефіс прийнято писати іншомовні частини:
віце-, екс максі-, міні-, міді-, прем'єр-, генерал-: віце-президент, екс-чемпіон, максі-пальто, міні-фабрика, міді-спідниця, прем'єр-л ністр, генерал-майор.
Через дефіс пишуться також іншомовні слова блок-схе вакуум-апарат, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан, пап'є-маше, яхт-клуб, стоп-кран, дизель-мотор, крекін процес тощо.
По-різному за чинним правописом пишеться частина т
Частина пів- пишеться, як правило, разом: півкілограма півлітра, піваркуша, півогірка, пів 'яблука, пів 'їдальні, півострів півфінал.
Через дефіс частина пів- пишеться лише з власними назвами: пів-Києва, пів-України, пів-Криму, пів-Європи.
У словосполученнях із вказівкою на час, таких, як о пів на третю, пів до п 'ятої години тощо, частина пів пишеться окремо.
Примітка. Логічно було б і на письмі розрізняти два значення пів. Якщо при слові пів, яке має значення «половина», іменник виступає в родовому відмінку однини, то такий іменник доцільно було б писати окремо: пів кілограма, пів кілометра, пів сотні, пів (половина) острова, пів дня, пів огірка, пів яблука, пів Києва, пів України.
Частину пів- писати разом слід було б лише тоді, коли наступний іменник — загальна назва, вжита у формі називного відмінка, — позначає єдине поняття: півострів, південь, півколо, півмісяць, півкуля, півзахист, півфінал, півовал, піваркуш, а також у прислівнику на півдорозі.
Складні слова можна утворювати за допомогою сполучних звуків і без них.
1. Сполучні звуки О, Е (Є). Коли перша частина складного слова — прикметник, то сполучним звуком виступає о: важкоатле́т, гірничопромисло́вий, чорногу́з, яснозо́рий; якщо першою частиною такого слова є прикметник м’якої групи, то перед о пишемо ь: верхньодніпро́вський, давньору́ський, середньові́ччя, синьоо́кий.
2. Складні слова без сполучного звука. Складні слова можна утворювати без сполучного звука – шляхом безпосереднього приєднання основи до основи.
Разом пишемо:
1) Усі складноскорочені слова й похідні від них: Нацба́нк, Міносві́ти.
Сюди належать і всі складні слова, першою частиною яких виступають компоненти: авія-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, палео-, псевдо-, радіо-, рентгено, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото- .
2) Складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник (коли він не позначений цифрою): двобі́чний, сімдесятирі́ччя, тривідсо́тковий.
Через дефіс пишемо:
1) Складні слова, утворені повторенням того самого слова: писа́в-писа́в, роби́в-роби́в.
2) Сполучення слів на позначення приблизности: день-дру́гий, годи́на-дві, не сього́дні-за́втра, три-чоти́ри.