Порівняння дисперсій результатів тестування першої експериментальної групи за методикою сжо до тренінгу ксб і через шість місяців після його проведення за f-критерієм Фішера

Статистичні змінні	Шкали
	Загальний показник (ОЖ)	Цілі (С1)	Процес (С2)	Результат (С3)	ЛК – Я (С4)	ЛК – життя (С5)
F-критерій Фішера	1,1	1,47	-3,03	0,88	0,99	1,27
Рівень значимості р	0,31	0,03	0,001	0,27	0,48	0,12

Таким чином, дослідження за допомогою тесту СЖО показало, що в результаті тренінгу КСБ випробувані починають більш чітко, осмислено й навіть критично оцінювати пройдений етап свого життя. Оцінка походить із позиції того, що пройдений шлях був продуктивним, життя минало не даремно. Також у результаті тренінгу випробувані отримали підтвердження своєму переконанню про те, що здатні контролювати своє життя. У результаті тренінгу виріс загальний життєвий показник, відбулося більш глибоке осмислення життя. Позитивні зміни, які відбулися з учасниками на тренінгу КСБ, досить стійкі і тривалі у часі, а за показниками результативності життя, задоволеності самореалізацією і управління своєю особистістю мають відстрочений характер, що підтверджується результатами тестування через певний час після тренінгу. Той факт, що безпосередньо після тренінгу відзначається значне збільшення показників за всіма шкалами СЖО, а також зменшується розкид оцінок випробуваних за більшістю шкал, свідчить про цілеспрямованість і силу психологічного впливу, прояв феномену прогресивної транспсихічної маніпуляції в тренінгу.

Показовим є також тестування учасників тренінгу з виявлення рівня власної самоактуалізації за допомогою опитувальника Джонса і Крендалла. Так, за результатами тестування до тренінгу середні дані становлять 43,76 бали, відразу після закінчення тренінгу середній рівень самоактуалізації випробуваних склав 44,7, а через шість місяців – 44,4. Тобто та сама тенденція, що і за тестом СЖО: безпосередньо після закінчення тренінгу результати значно підвищуються; через певний час показники трохи знижуються, але все-таки залишаються вищими ніж показники, отримані до тренінгу. На нашу думку, все це говорить про зміцнення мотиваційної сфери і певні мотиваційні зрушення, що викликане участю працівників у тренінгу.

Під час проведення тренінгу КСБ передбачалося, що зміни можуть відбутися також і в емоційній сфері учасників. Ефективність впливу тренінгу на емоційну сферу учасників визначалася за допомогою методики діагностики самооцінки психічних станів (за Г. Айзенком), а також методу кольорових виборів Люшера.

У результаті дослідження за методикою Г. Айзенка виявлено, що середні показники випробуваних за шкалами тривожності, фрустрованості, агресивності та ригідності знаходяться в межах середнього рівня – від 8 до 14 балів (табл. 5.10).

При повторному тестуванні, через шість місяців після тренінгу КСБ, у випробуваних статистично значимо зменшується рівень тривожності й фрустрації, що свідчить про підвищення самооцінки, стійкості до невдач, зниження стану напруги, що виникає внаслідок переживання несхвалення у міжособистісних відносинах і боязні труднощів.

Перше тестування за тестом Люшера проводилося безпосередньо перед початком тренінгу КСБ, а друге – відразу після його закінчення.

Таблиця 5.10