Завдання для студентів випускного курсу

1. Оформити щоденник з дисципліни, у якому має бути фотографії уроків математики, на яких був присутній студент (кількість не менше 20).

2. Підготувати та провести один заліковий урок з математики, який оцінюється вчителем школи та методистом з предмету. При проведенні уроку з математики мають бути використаний диференційований підхід до навчання математики молодших школярів.

3. Підготувати та провести позакласний захід з математики (кожен студент проводить один позакласний захід).

4. Виготовити демонстраційну наочність до залікового уроку з математики.

5. Проаналізувати один урок вчителя початкових класів за схемою аналізу уроку.

6. По закінченню педагогічної практики здати таку документацію: а) щоденник з дисципліни; б) план-конспект залікового уроку з математики, завірений методистом; в) план-конспект позакласного заходу з математики; г) наочність до уроку.

При виконанні завдання педагогічної практики з методики викладання математики за № 5 необхідно керуватися схемою аналізу уроку.

Схема аналізу уроку з математики в початкових класах

1. Місце проведення уроку (школа, клас, прізвище та ініціали вчителя, студента-практиканта).

2. Час проведення (педагогічна практика, лабораторне заняття, дата проведення).

3. Тема уроку та освітньо-педагогічні завдання.

4. Організація початку уроку включає готовність вчителя (наявність конспекту уроку, підбір навчальних посібників, сигнальних карток, таблиць тощо) та готовність учнів (наявність на парті підручників, зошитів, креслярських інструментів, лічильного матеріалу, ручки, олівця), готовність приміщення до уроку.

5. Організаційно-дидактична структура уроку:

   • оголошення теми та мети уроку, що супроводжується формуванням позитивної мотивації у молодших школярів математики;

   • як поставлена мета (освітня, виховна, розвивальна, практична);

   • доцільність вибору типу уроку; відповідність структури уроку змісту навчального матеріалу конкретного уроку та його меті; послідовність, взаємозв’язок окремих складових уроку;

   • застосування активних методів навчання та прийомів, що розвивають творчі здібності молодших школярів при розв’язувані складених задач;

   • врахування вчителем індивідуального темпу роботи кожного учня при розв’язувані складених задач;

   • способи перевірки виконання домашнього завдання (задачі);

   • організація повторення раніше вивченого навчального матеріалу;

   • проведення закріплення вивченого нового матеріалу на уроці;

   • дотримання санітарно-гігієнічних норм (освітлення, санітарний стан приміщення тощо);

   • використання наочності, дотримання вимог до засобів наочності (оформлення, науковість, доступність змісту) та методики їх застосування.

6. Оцінка змісту математичної діяльності молодших школярів:

• науковість викладу знань з математики та їх відповідність означенням в математиці;

• відповідність змісту навчання математики програмі з математики, Державному стандарту початкової загальної освіти;

• врахування та дотримання міри співвідношення викладу теоретичного матеріалу з практичною його реалізацією;

• послідовність, взаємозалежність у викладі навчального матеріалу (зв’язність окремих порцій навчальної інформації, узгодженість між собою та логіка завершеності зв’язку);

• якість засобів наочності при розв’язувані складених задач;

• знання фактичного матеріалу (нумерації багатоцифрових чисел; обчислювальних прийомів; змісту арифметичних дій; структурних схем та записів; усних та письмових обчислень багатоцифрових чисел; структури простих і складених задач; числових рівностей і нерівностей, виразів із змінною, рівнянь; геометричного матеріалу; частин і дробів) та методики вивчення і порівняння чисел, десяткового складу чисел; автоматизації та раціоналізації прийомів обчислень, складання та заучування таблиць додавання і множення; ознайомлення з алгоритмами письмового виконання арифметичних дій; розв’язування простих та складених задач різних типів; розв’язування рівнянь; побудови геометричних фігур та вимірювання основних величин; порівняння дробів);

• усунення або упередження вчителем утруднень, які можуть виникнути в учнів при розв’язувані складених задач;

• залучення молодших школярів до виконання нестандартних завдань, завдань з логічним навантаженням, завдань творчого характеру.