III. Повідомлення теми і мети уроку.

IV. Аналіз зразка виробу.

Аналізуючи виріб, учитель ставить учням низку питань у такому порядку:

• Як називається цей виріб?

• Чи подобається він дітям, чим і чому?

• З яких деталей він складається?

• Яку форму має, або якої форми та чи інша його деталь?

• З якого матеріалу виготовлено виріб чи окремі його деталі?

• Яка його дія?

• Для чого його потрібно виготовляти і де його можна використати?

V. Вивчення нового матеріалу (вступний інструктаж, планування послідовності трудових дій учнів, показ прийомів).

Вступний інструктаж – це повідомлення учням вказівок з виконання трудових процесів, операцій і різних завдань, що супроводжується демонстрацією об’єктів, які вивчаються і відповідних наочних посібників; демонстрація прийомів поводження з інструментами, прийомів виконання операцій, аналіз креслень, ескізів, технологічних карток. Головне завдання вступного інструктажу полягає в тому, щоб з його допомогою організувати й спрямувати діяльність учнів.

VI. Інструктаж з техніки безпеки.

VII. Самостійна практична робота учнів (поточний інструктаж, індивідуальна допомога учням).

Самостійна робота учнів над виготовленням виробу не позбавляє вчителя керівної ролі на уроці. Учитель стежить за діяльністю всього класу й окремого учня, надає додатковий фронтальний або індивідуальний інструктаж, якщо в цьому виникає така потреба. Поточний інструктаж проводиться для виправлення помилок, що виникли в процесі виконання практичної роботи. Поточний інструктаж проводиться індивідуально, а якщо однакові помилки допускають ряд учнів, то проводиться фронтальний поточний інструктаж для всього класу.

VIII. Підсумок уроку. Аналіз й оцінка учнівських робіт.

Підсумовуючи урок, учитель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених учнями. Для цього він бере 2 – 3 вироби, показує учням, а вони висловлюють свою думку, що в ньому зроблено добре, а що неякісно. Потім вчитель підсумовує це обговорення. Навчає учнів об’єктивно оцінювати якість виробу.

На даному етапі також проводиться заключний інструктаж у формі бесіди, в ході якого розглядаються й аналізуються допущені помилки, їх причини, способи виправлення. Заключний інструктаж будується так, щоб виховати в учнів навички самоконтролю, оцінки та аналізу своєї трудової діяльності й діяльності своїх товаришів.

На цьому етапі відбувається й оцінювання робіт учнів. При цьому вчитель повинен врахувати як якість виробу, так і теоретичні знання, практичні вміння і навички, котрі учень виявив на уроці.

Критерії оцінювання уроків студентів-практикантів з “Трудового навчання”

Оцінка “відмінно” ставиться за урок в цілому бездоганний, тобто, якщо студент:

• показав глибокі знання фактичного матеріалу з дисципліни, уміння використовувати їх у нестандартних ситуаціях, правильно пояснив технологію виготовлення виробу, при підготовці творчо використовував наукову та методичну літературу;

• правильно і чітко визначав навчальну і виховну мету уроку, яка б відповідала вимогам програми і особливостям матеріалу, що вивчатиметься;

• провів урок на високому науковому і методичному рівні, досяг поставленої мети;

• забезпечив активність учнів на уроці, розвивав їх розумові сили: пам’ять, уяву, увагу, логічне, абстрактне та образне мислення;

• правильно розподіляв час уроку, дотримувався потрібного темпу;

• підтримував дисципліну на уроці за рахунок зацікавленості учнями роботою, здійснював індивідуальний та диференційований підхід до школярів.

Оцінка “добре” ставиться за урок, якщо студент:

• забезпечив достатньо високий науковий та методичний рівень уроку;

• загалом правильно побудував структуру уроку, підібрав доцільні методи і методичні прийоми, але допустив при цьому незначні помилки;

• допустив на окремих етапах уроку спад активності учнів, не зумів включити в роботу учнів всього класу;

• допускав незначні помилки в усному мовленні;

• досяг поставленої мети.

Оцінка “задовільно” ставиться за урок, якщо студент у деякій мірі досяг поставленої мети, але:

• допустив ряд помилок у методиці проведення уроку;

• не зумів належним чином організувати навчальну діяльність учнів, не зацікавив їх темою уроку;

• провів урок невиразно, не використовував або недостатньо використовував наочність під час проведення уроку, допускав помилки при поясненні технології виготовлення виробу;

• допускав помилки у знанні фактичного матеріалу;

• не виправляв помилки допущені учнями;

• не забезпечив потрібну дисципліну на уроці;

• допускав грубі помилки у власному мовленні, не виправляв мовлення учнів.

Оцінка “незадовільно” ставиться за урок, який проведено на низькому науковому та методичному рівні, що призвело до поганого засвоєння учнями навчального матеріалу.

При оцінюванні проведеного уроку також враховується:

• оформлення конспекту уроку;

• зразок виробу;

• вміння студента триматися в класі;

• зовнішній вигляд студента.