- •Завдання з методики викладання рідної мови
- •Структура уроку навчання грамоти букварного періоду
- •Структура уроку письма букварного періоду
- •Основні етапи роботи над переказом:
- •Основні етапи роботи над твором:
- •Критерії та норми оцінювання знань, умінь і навичок студентів з методики викладання рідної та другої мови в початкових класах (під час проходження педагогічної практики)
- •Завдання з методики викладання другої мови
- •Література на допомогу студентам-практикантам
- •Література на допомогу студентам-практикантам
- •Завдання з методики викладання математики
- •Завдання для студентів передвипускного курсу
- •Завдання для студентів випускного курсу
- •Оцінка змісту математичної діяльності молодших школярів:
- •Процесуально-діяльнісна характеристика проведення уроку:
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Для студентів передвипускного курсу
- •Завдання для студентів випускного курсу
- •Структура комбінованого уроку з навколишнього світу, природознавства
- •Пам’ятка до проведення бесіди на етапі уроку
- •I. Підготовка до бесіди
- •II. Структура бесіди
- •Критерії оцінювання уроків студентів-практикантів з курсів “я і Україна” (Навколишній світ) у 1-2 та природознавства у 3-4 класах
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •Завдання з методики трудового навчання для студентів передвипускного курсу
- •Завдання для студентів випускного курсу
- •Зразок плану-конспекту уроку
- •Хід уроку
- •Організація класу (перевірка готовності учнів до уроку).
- •Актуалізація опорних знань учнів (вступна бесіда, розповідь, повідомлення).
- •III. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Аналіз зразка виробу.
- •V. Вивчення нового матеріалу (вступний інструктаж, планування послідовності трудових дій учнів, показ прийомів).
- •VI. Інструктаж з техніки безпеки.
- •VII. Самостійна практична робота учнів (поточний інструктаж, індивідуальна допомога учням).
- •VIII. Підсумок уроку. Аналіз й оцінка учнівських робіт.
- •Критерії оцінювання уроків студентів-практикантів з “Трудового навчання”
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова
Процесуально-діяльнісна характеристика проведення уроку:
техніка проведення уроку (темп, ритм; емоційність, тактовність; контакт з аудиторією; доцільність вибору та поєднання методів навчання; культура математичної мови; обчислювальна культура; виховна спрямованість уроку, дисципліна на уроці);
наявність стимулів до виконання обчислювальних завдань та формування мотивації до навчання обчисленням;
реалізація вимог чинної програми до формування операційних компонентів обчислювальної діяльності: якість навчання прийомам обчислення; дотримання послідовності переходу від розгорнутих пояснень до згорнутих операцій у “внутрішній мові”; свідоме оволодіння молодшими школярами способами досягнення результатів обчислень, збагачення обчислювальної практики, розширення класу завдань, до яких застосовуються обчислювальні навички; розвиток рефлексії на обчислювальних завданнях (застосування різних прийомів до одного випадку обчислень, вміння учнів розмірковувати у складних випадках обчислень; самостійність учнів при знаходженні значень числового виразу на кілька дій тощо);
виклад нового матеріалу та відповідність цілепокладанню, організаційним формам роботи, потенційним можливостям учіння молодших школярів;
засоби управління (самоуправління, співуправління) навчально-пізнавальною діяльністю учнів; керування роботою учнів біля дошки, груповими, парними видами роботи тощо;
впровадження новітніх технологій навчання (інноваційних, інформаційних, ігрових, проектування, моделювання) на уроці;
використання досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду з питань удосконалення методики вивчення арифметичних дій;
проведення поточного, тематичного контролю та оцінювання знань учнів протягом уроку;
чіткість та лаконічність, ясність та зрозумілість запитань, які вчитель ставить перед учнями, їх змістовність, спрямованість на засвоєння операційних компонентів обчислювальної діяльності;
врахування психофізіологічних можливостей дітей на рівні вікової норми при формуванні досвіду раціоналізації обчислювальної діяльності молодших школярів.
Загальна оцінка роботи вчителя:
досягнення вчителем мети уроку (дидактичної, виховної, розвивальної, практичної);
виконання плану роботи (повністю, частково, не виконано);
оцінка якості використання методів навчання (активні, пасивні; репродуктивні, продуктивні) при проведенні уроку з конкретним контингентом дітей;
підготовка вчителем учнів до певного етапу уроку (вивчення нового, закріплення вивченого, повторення та застосування в нових навчальних ситуаціях);
виховання інтересу до математики та формування у молодших школярів стійких пізнавальних потреб, внутрішньої спонуки до навчання;
проведення заходів з удосконалення методичної роботи по розв’язуванню складених задач;
недоліки та методичні помилки, допущені вчителем (студентом-практикантом) під час проведення уроку;
побажання щодо підвищення ефективності педагогічної діяльності.
Оцінювання педагогічної діяльності студентів під час педагогічної практики здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання. Нами визначено чотири рівні: високий, достатній, середній, низький. Опишемо рівні щодо сформованості знань, умінь та навичок студентів з методики викладання математики під час проведення уроків математики у початкових класах.
Високий:
студент володіє теоретичними знаннями з курсу „Теоретичні основи початкового курсу математики”, знає теоретичні основи викладання математики у початкових класах та ілюструє зв’язок між математикою як наукою та математикою як навчальним предметом у початкових класах при проведенні уроків математики;
знає зміст освітньої галузі „Математика” Державного стандарту початкової загальної освіти та зміст програм з математики для чотирирічної початкової школи;
знає зміст початкового курсу математики за роками навчання, темами початкового курсу математики та методику викладання конкретних тем початкового курсу математики;
викладає у повному обсязі та ілюструє усвідомленість навчального матеріалу з методики викладання математики у початкових класах;
володіє традиційними та новими методичними підходами до організації уроків математики та викладання конкретних тем математики у початкових класах, використовує методичні підходи до навчання математики у початкових класах за сучасними підходами, з досвіду передового педагогічного досвіду;
робить узагальнення та ілюструє теоретичні положення прикладами щодо методики викладання конкретних тем початкового курсу математики та уміє застосовувати набуті знання у різних дидактичних ситуаціях;
студент досяг поставленої мети (дидактичної, розвивальної, виховної, практичної).
Високий рівень оволодіння навчальним матеріалом з предмету оцінюється балом „5”.
Достатній:
володіє теоретичними знаннями з курсу „Теоретичні основи початкового курсу математики”, ілюструє зв’язок між математикою як наукою та математикою як навчальним предметом у початкових класах;
знає зміст освітньої галузі „Математика” Державного стандарту початкової загальної освіти та зміст програм з математики для чотирирічної початкової школи;
знає обсяг та послідовності викладу навчального матеріалу з математики у кожній темі та класі чотирирічної початкової школи;
достатньо повно та усвідомлено викладає навчальний матеріал з методики викладання математики у початкових класах;
знає та застосовує традиційні і нові методичні підходи до викладання конкретних тем математики у початкових класах при проведенні уроків математики;
вміє робити узагальнення та ілюструвати теоретичні положення прикладами щодо методики викладання конкретних тем початкового курсу математики, застосовувати набуті знання у дидактичних ситуаціях;
студент досяг поставленої мети (дидактичної, розвивальної, виховної, практичної).
Достатній рівень оволодіння знаннями курсу методики викладання математики у початкових класах оцінюється балом „4”.
Середній:
володіє теоретичними знаннями з курсу „Теоретичні основи початкового курсу математики”, але зв’язок між математикою як наукою та математикою як навчальним предметом у початкових класах не завжди може проілюструвати;
знає науково-методичні засади у вивченні математики у початкових класах відповідно до змістових ліній Державного стандарту початкової загальної освіти, програм з математики для початкової школи;
знає зміст початкового курсу математики, але допускає неточності у викладі обсягу та порушує послідовності подання навчального матеріалу з математики у чотирирічній початковій школі;
виявляє поверхові знання курсу методики викладання математики у початкових класах;
володіє традиційними методичними підходами до викладання конкретних тем математики у початкових класах та проведенні уроків математики;
узагальнення, які роботи студент, стосуються конкретних питань викладання математики у початкових класах;
студент досяг одну із поставлених цілей (дидактичну, розвивальну, виховну, практичну).
Середній рівень оволодіння студентами змісту курсу методики викладання математики у початкових класах оцінюється балом „3”.
Низький:
має поверхові знання з курсу „Теоретичні основи початкового курсу математики”, не може проілюструвати зв’язок між математикою як наукою та математикою як навчальним предметом у початкових класах;
виявляє нечіткі знання науково-методичних засад у вивченні математики у початкових класах відповідно до змістових ліній Державного стандарту початкової загальної освіти;
допускає порушення послідовності викладу навчального матеріалу з математики чотирирічної початкової школи;
дає неповні відповіді щодо методики викладання математики у початкових класах, припускається грубих помилок у викладі навчального матеріалу на уроках математики;
поверхово володіє традиційними методичними підходами до викладання конкретних тем математики у початкових класах.
не вміє робити узагальнень та ілюструвати теоретичні положення прикладами щодо методики викладання конкретних тем початкового курсу математики, застосовувати набуті знання у різних дидактичних ситуаціях;
студент не досяг поставленої мети (дидактичної, розвивальної, виховної, практичної).
Низький рівень оволодіння студентами змісту курсу методики викладання математики у початкових класах оцінюється балом „2”.
