Порядок виконання роботи

1. Ознайомитись з методичними вказівками, літературою і стандартами, які рекомендуються до даної роботи.

2. Визначити діаметр і крок болта за допомогою штангенциркуля та різьбового шаблона.

3. Відповідно до діаметра болта підібрати з таблиці найвигідніший діаметр дротиків для вимірювання.

4. Провести необхідні вимірювання та виконати обчислення середнього діаметру за формулою.

5. Зробити висновок про придатність болта. Вважати, що болт виготовлено з допусками по 6g.

Контрольні питання

1. Методи і засоби контролю різьбових деталей.

2. Умовні позначення метричної різьби на кресленнях.

3. Диференційований контроль параметрів різьби.

4. Схеми розташування полів допусків метричної різьби.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 15

Вибір посадок шпонкових з’єднань

Мета: закріпити отримані знання з вибору комплексу показників для контролю шпонкових з’єднань за нормами точності; набути практичних навичок з обґрунтування вибору степенів точності та виду спряження шпонкових з’єднань.

Обладнання та матеріали: стандарт ГОСТ 24071 – 80; штанген­циркуль; зразки шпонкових з’єднань.

Теоретичні відомості

Шпонкові з’єднання відіграють важливу роль у сучасному машинобудуванні. Вони призначені для передачі обертових моментів між валами і втулками, для фіксування взаємного розта­шування з’єднуваних деталей.

Недоліками шпонкових з’єднань є послаблення перерізів деталей пазами і тим самим створення концентраторів напружень в цих перерізах, що може призвести до руйнування деталей шпонко­вого з’єднання.

Із усієї різноманітності конструкцій шпонок в машинобуду­ванні найбільше поширені призматичні, сегментні і клинові шпонки.

Шпонкові з’єднання поділяються на два типи: ненапружені − з призматичними і сегментними шпонками, і напружені − з клиновими шпонками. Найчастіше застосовуються ненапружені шпонкові з’єднання. З’єднання з клиновими шпонками застосо­вуються значно менше, їх застосування не допускається при високих вимогах до співвісності з’єднуваних деталей. Їх застосо­вують в тих випадках, якщо незначне зміщення осей деталей не має суттєвого значення.

Основними параметрами шпонкового з’єднання з призма­тичними шпонками є (рис. 15.1):

b − ширина шпонки і ширина пазів вала і втулки;

h − висота шпонки;

l − довжина шпонки і паза вала;

t₁ − глибина паза вала;

t₂ − глибина паза втулки.

Рис. 15. 1. Основні параметри шпонкового з’єднання з призматичною шпонкою.

Номінальні значення розмірів цих параметрів приймаються за ГОСТ 23360−78, залежно від діаметра вала d (табл.15.1).

Таблиця 15.1. Основні розміри з’єднань з призматичними шпонками

Діаметр вала в мм	Переріз шпонки		Глибина пазу
	b	h	валу t1	отвору t2
Від 12 до 17 17 до 22 22 до 30 30 до 38 38 до 44 44 до 50 50 до 58 58 до 65 65 до 75 75 до 85 85 до 95 95 до 110	5 6 8 10 12 14 16 18 20 22 25 28	5 6 7 8 8 9 10 11 12 14 14 16	3 3,5 4 5 5 5,5 6 7 7,5 9 9 10	2,3 2,8 3,3 3,3 3,3 3,8 4,3 4,4 4,9 5,4 5,4 6,4

Примітка: Довжини шпонок повинні вибиратись з ряду: 6; 8; 10; 12; 14; 16; 18; 20; 22; 25; 28; 32; 36; 40; 45; 50; 56; 63; 70; 80; 90; 100; 110; 125; 140; 160; 180; 200; 220; 250; 280; 320; 360; 400; 450; 500.