- •1.Предмет фінансової науки
- •2.Сутність фінансів
- •3.Необхідність та характерні особливості фінансів
- •4. Функції фінансів
- •5.Фінансова система
- •6.Фінанси як економічна категорія
- •10.Фінансовий механізм та його роль у реалізації фінансової політики
- •11.Поняття та система фінансового права
- •12. Податкова політика і податкова система України
- •13. Соціально-економічна сутність, необхідність та призначення бюджету
- •14. Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •15. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •16. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •17. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •18. Бюджетний процес
- •19. Поняття стану бюджетного фонду та дефіциту бюджету
- •21. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •22. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •23. Економічна природа та роль державного кредиту
- •24. Форми державного кредиту та класифікація державних позик
- •25.Державний борг: сутність та соціально-економічні наслідки
- •26. Управління державним боргом
- •27. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •29. Бюджетний федералізм і фінансове вирівнювання
- •30. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •31.Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів
- •32.Поняття суб'єкта господарювання, ознаки його ідентифікації. Класифікація суб'єктів господарювання.
- •33. Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва (підприємств) реального сектору економіки
- •35.Теоретичні основи фінансів домогосподарств
- •36. Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви та чинники
- •37.Об'єктивна необхідність і сутність страхового захисту. Страхові фонди як джерело забезпечення страхового захисту
- •38.Економічна природа і сутність страхування
- •39. Поняття страхового ринку, його структура
- •43. Фінансові рішення, їх розробка, прийняття та реалізація
- •44.Мета й основні завдання фінансового менеджменту
- •45.Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •46.Принципи і функції фінансового менеджменту, їх характерника
- •47.Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові
- •48.Сутність та функціональне призначення міжнародних фінансів
- •49.Міжнародний ринковий механізм перерозподілу фінансових ресурсів і капіталу
- •50.Міжнародний неринковий перерозподіл фінансових ресурсів
- •52.Фінансова безпека: сутність і місце в системі економічної безпеки
- •53.Механізм та системи забезпечення фінансової безпеки держави
- •54.Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою
- •55. Фінансова система Сполучених Штатів Америки
- •56. Фінансова система Японії
- •57. Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн
- •Швеція.
- •Норвегія
- •Фінляндія
- •58. Етапи економічної інтеграції в Європі. Фінансова політика у контексті поглиблення європейської інтеграції
- •Етап зони вільної торгівлі (1959—1968 рр.).
- •Етап митного союзу (1968—1976 рр.)
- •Етап спільного ринку (1977—1984 рр.).
- •Етап єдиного внутрішнього ринку (1985—1992 рр.)
- •59. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •60. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро
22. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
Для України накладання самообмежень у бюджетній політиці є новим. Бюджетна дисципліна з боку держави є вагомим економічним і політичним чинником у досягненні сталого розвитку. Вітчизняне законодавство, зокрема, Бюджетний кодекс України, закони про Державний бюджет України останніх років містять окремі положення, які регламентують бюджетну збалансованість і безпосередньо стосуються фінансової дисципліни органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування. До них належать такі:
- недопущення дефіциту по спеціальному фонду бюджету;
- недопущення дефіциту місцевих бюджетів (за винятком бюджету Автономної Республіки Крим і міських бюджетів);
- ухвалення бюджетного дефіциту під час прийняття закону про державний бюджет лише у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування;
- допущення дефіциту бюджету Автономної Республіки Крим лише у частині бюджету розвитку;
- заборону використовувати емісійні кошти НБУ як джерела фінансування дефіциту;
- здійснення державних запозичень у межах встановлених граничних розмірів державного боргу;
- заборону використання державних запозичень для покриття поточних видатків держави (за винятком видатків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги);
- тимчасове обмеження бюджетних асигнувань із загального фонду у разі недоотримання бюджетних надходжень за місячними звітами або скорочення бюджетних видатків (окрім захищених статей), якщо за результатами квар тальних звітів недоотримання бюджетом доходів перевищує 15 % від передбачених бюджетним розписом сум.
Перераховані норми стосуються питань збалансування бюджетів та обмеження деяких джерел фінансування, а також заходів щодо дотримання затверджених показників бюджетного балансу протягом бюджетного року. Однак вони не відповідають вимогам ЄС. З метою удосконалення методів боротьби за скорочення бюджетного дефіциту доцільно вітчизняне законодавство привести у відповідність до загальноєвропейських вимог і стандартів.
Наступним кроком у боротьбі за скорочення дефіциту бюджету в Україні може стати розроблення оптимальної моделі фіскального правила, яка б відповідала критеріям чіткості визначення, прозорості, адекватності, сумісності, простоти, гнучкості, обов'язковості виконання, підтримки з боку інших напрямів економічної політики.
Одним із тактичних загальноприйнятих у світовій практиці методів боротьби з бюджетним дефіцитом вважається застосування механізму секвестру видатків бюджету. Необхідність секвестру видатків пов'язана, з одного боку, із невиконанням планів мобілізації доходів та суттєвим скороченням надходжень дохідних джерел бюджету, а з іншого — перевищенням граничного рівня дефіциту. Секвестр бюджету полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків за всіма статтями бюджету протягом часу, який залишився до закінчення поточного бюджетного року. Не підлягають секвестру захищені статті бюджету, перелік яких в Україні затверджує Верховна Рада України у законі про Державний бюджет України на поточний бюджетний рік.
Під час розроблення стратегічних напрямів боротьби з бюджетним дефіцитом необхідно враховувати, що, по-перше, подолання дефіциту в умовах недостатньо розвинутої економіки приречене на невдачу; по-друге, бюджетний дефіцит не завжди є злом, яке необхідно викорінювати; по-третє, за будь-яких умов бажано уникати емісії грошової маси для фінансування дефіциту. Отже, боротьба з бюджетним дефіцитом має починатися з оздоровлення економіки, забезпечення її позитивної динаміки, підвищення ефективності.