2.Екологічні проблеми україни

1. Відсутність ефективно діючих законів щодо охорони природного середовища й підзаконних актів для їх ефективної реалізації.

2. Відсутність постійної об'єктивної інформації широких мас населення про екологічний стан довкілля, причини його погіршення, винуватців забруднень і заходи для поліпшення ситуації.

3. Надзвичайно низький рівень екологічної освіти не лише широких мас населення, а й керівників підприємств, урядових організацій, загальна низька екологічна свідомість і культура.

4. Різке прискорення негативних економічних, соціально-політичних і екологічних процесів в Україні в зв'язку з найбільшою техногенною катастрофою XX ст.— аварією на Чорнобильській АЕС.

5. Відсутність дійових економічних стимулів ресурсе- й енергозбереження.

6. Відсутність дійового державного контролю за виконанням законів про охорону природи й системи ефективного покарання за шкоду довкіллю.

Основними антропогенними джерелами розростання екологічної кризи в Україні є перш за все великі промислові комплекси — ненажерливі споживачі сировини, енергії, води, повітря, земельного простору, транспорту й водночас страхітливі отруювачі довкілля практично всіма видами забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних). Сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і водних об'єктів: Донеччина, Центральне Придніпров'я, Криворіжжя, Прикарпаття, Керч, Маріуполь, більшість обласних центрів. Серед цих об'єктів найбільшими забруднювачами довкілля є металургійні, хімічні, нафтопереробні та машинобудівні заводи, кар'єри та збагачувальні фабрики, деякі військові підприємства.

Була й залишається найнебезпечнішим джерелом шкоди навколишньому середовищу військова діяльність: за обсягами використання палива для техніки й забруднень від його спалювання в двигунах літаків, танків, автомобілів тощо; за обсягами використання мінеральної сировини, необхідної для виробництва військової техніки; обсягами споживання енергії; витратами на утримання армії і військових підприємств; обсягами забруднень довкілля від цих підприємств і, звичайно, за розмірами збитків, пов'язаних з випробуванням різних видів зброї, у тому числі й атомної, а також проведенням маневрів, навчань і воєн. Україна повною мірою відчула це протягом останнього століття.

Найбільше забруднюють довкілля об'єкти енергетики, перш за все ТЕЩ, і ГРЕС. Поглинаючи величезну кількість нафтопродуктів,

3Наука бжд.

БЖД - наука про нормованому, комфортному і безпечному взаємодіїлюдини з середовищем існування.

Рішення проблеми БЖД полягає у забезпеченні нормальних (комфортних)умов діяльності людей в їхньому житті, у захисті людини і навколишнього йогосередовища (виробничого, природного, міської, житловий) від діїшкідливих факторів, що перевищують нормативно-допустимі рівні. Підтримкаоптимальних умов діяльності та відпочинку людини створює передумови длявищої працездатності і продуктивності.

Забезпечення безпеки праці і відпочинку сприяє збереженню життяі здоров'я людей за рахунок зниження травматизму і захворюваності. Томуоб'єктом вивчення БЖД є комплекс негативно впливають явищі процесів у системі «людина - середовище проживання».

Основоположна формула БЖД - попередження і попередженняпотенційну небезпеку.

Предметом вивчення дисципліни є питання забезпечення безпечноговзаємодії людини з середовищем існування та захисту населення від небезпеку надзвичайних ситуаціях.

Безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Безпека життєдіяльності, як порівняно нова галузь науки, що створюється в наш час. на стику природничих, гуманітарних і технічних наук, використовує методи цих наук, водночас розробляючи свої власні методи. Отримавши розвиток на основі досягнень наук про людину, суспільство, природу, БЖД почала створювати свої методи, використовуючи накопичений досвід. З іншого боку, комплексний характер БЖД вимагає використання комплексу методів інших наук.

У природі і суспільстві окремі явища не існують відірвано одне від одного, вони взаємопов'язані та взаємозумовлені. У своїй діяльності ми повинні враховувати цю об'єктивну дійсність з її зв'язками та взаємовідносинами. І якщо нам необхідно пояснити будь-яке явище, то передусім слід розкрити причини, що породжують його.

3

Метою вивчення курсу БЖД є теоретична та практична підготовка до безпечної поведінки у надзвичайних, екстремальних і потенційно небезпечних умовах.

Завданням вивчення курсу є вироблення вміння грамотно застосовувати на практиці отримані знання для забезпечення безпеки працівників, попередження травматизму, професійних захворювань, нещасних випадків та надзвичайних ситуацій.