1. 1 Предмет та функції історії економіки та економічної думки.

Історія людства – це історія економіки. Війни, які становлять лише частину історії і які поглинули час людей, є наслідок розвитку економіки, захисту економічних інтересів народів та держав. Тому історичний наслідок народів полягає не у тому, скільки вони провели воєн, завоювали чужих територій, а в тому, який внесок вони зробили в цивілізаційний розвиток, що побудували, створили, винайшли.

Економічна думка – найзагальніше, надзвичайно широке і багатопланове поняття, яке відомий дослідник історії економічного аналізу Й. Шумпетер визначив як “сукупність усіх поглядів і побажань з економічних питань, які наявні у суспільній свідомості в певний час і в певному місці”

Предметом економічної історії є вивчення господарського життя різних країн у різні історичні епохи, тобто в його історичній еволюції (від первісно-общинного ладу до сучасності), або вивчення процесу економічного розвитку в історичній перспективі (ретроспективі).

Предметом історії економічної думки є історичний процес виникнення та розвитку системи економічних ідей, течій і шкіл, формування і розвиток економічної науки як особливої системи знань

Економічна історія виконує ряд функцій, найважливішими серед яких є:

 акумулююча

 пропедевтична (підготовча)

 світоглядна

 формування реалізму економічного мислення

 методологічна.

Історія економіки та економічної думки — важлива нормативна дисципліна циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, складова вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку та її наукове відображення в економічних поглядах і вченнях починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.

2. Методи вивчення історії економіки та економічної думки.

Історія економічних вчень вивчається за допомогою певних методів

пізнання. Метод – це спосіб, своєрідний інструмент пізнання об'єктивної дійсності. Вивчення курсу передбачає використання системи взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих методів:

1. Діалектичний метод – метод пізнання, який базується на використанні

законів і принципів філософії, зміст яких полягає в зв'язку і взаємозалежності економічних явищ та процесів.

2. Метод наукової абстракції пізнає реальні економічні процеси шляхом

відокремлення основних та найважливіших (абстрагованих) ознак певного явища.

3.Історичний та логічний методи досліджують економічні процеси в

єдності. Історичний метод вивчає виникнення, розвиток, зміну процесів в історичній послідовності. Логічний метод досліджує економічні процеси в логічній послідовності

4. Системний. Сприяє усвідомленню еволюції економічної науки як

цілісного системного процесу в усій різноманітності його внутрішніх і

зовнішніх зв'язків, структурних елементів та рівнів. Сукупність методів, що застосовується для вивчення є методологією.

Основними методологічними засадами вивчення дисципліни є такі:

- поступовий, послідовний процес нагромадження наукових досягнень,

продовження та розвитку ідей попередників;

- висування гіпотез та їх спростування в процесі емпіричних перевірок (шляхом експерименту або спостереження);

- зміна парадигми (фундаментальної картини предмета наукового аналізу)

науковими революціями;

- співіснування та конкурентна боротьба кількох науково-дослідних

Програм