Питання 1.
Основи журналістики як науки і сфери діяльності.
Епістемологія розрізняє об'єкт, суб'єкт і предмет пізнання. Ті конкретні явища, процеси, предмети і речі, на які безпосередньо спрямована пізнавальна активність людей, прийнято називати об'єктом пізнання. Той, хто здійснює пізнавальну діяльність, називається суб'єктом пізнання. У ролі суб'єкта може виступати як окремий індивід чи суспільна група (наприклад, колектив науковців, що вивчають певну проблему), так і суспільство в цілому. Об'єкт зазвичай володіє безкінечними властивостями, внутрішніми зв'язками і зовнішніми відношеннями. Тому, окрім нього, прийнято виділяти у сфері пізнання ще й предмет - певні цілком визначені властивості, аспекти, структури об'єкта.
Питання 3.
Журналістика як предмет вивчення, багатозначність терміну.
Журналістика - це
1) форма громадської та літературної діяльності по збиранню, обробці та поширенню інформації через канали масової комунікації, під якими розуміються передусім преса, радіомовлення, телебачення, інформаційні агентства, електронні канали зв'язку;
2) Періодичні видання в цілому, а останнім часом і всі засоби масової інформації, включаючи ефірні та електронні;
3) наукова дисципліна, що вивчає різноманітні проблеми даного фаху; це значення виразно простежується в такому словосполученні, як "кафедра журналістики"; більш точними для вираження цього значення нам уявляються терміни "журналістикознавство" або "журналістикологія", які починають входити в ужиток нашої науки.
4) Професія журналіста; це значення простежується у висловах "займатися журналістикою", "навчатися журналістиці" .
Журналістика - це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегулівної системи.
Соціальна місія журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні масовими емоціями. Функціонування журналістики забезпечується в сучасному світі через її інфраструктуру, яка складається з технічних, інформаційних, організаційно-управлінських та навчальних закладів та установ .
Питанння 11.
Інформаційний простір
Інформаційний простір - зміст поняття. Інформаційні агентства, специфіка їхньої діяльності Останнім часом у слововжиток міцно увійшло поняття інформаційного простору, під яким розуміють сукупність територій, охоплених органами масової інформації певної категорії (регіональними, національними, світовими). Найчастіше цей термін вживають у значенні національного інформаційного простору, який потребує законодавчого врегулювання й захисту, а його суб'єкти - і державної підтримки. Більш докладно інформаційний простір характеризують: 1) матеріальні (технологічні) способи підготовки й поширення інформації по горизонталі, включаючи її передачу, ретрансляцію й отримання; 2) соціально-економічні можливості доступу до інформації населення, включаючи усі його верстви в даній країні; забезпечення поширення інформації по вертикалі; 3) існування національної системи інформації та зв'язку з її конкретними компонентами, що визначають територію поширення інформації; 4) наявність національного законодавства в галузі інформації та зв'язку, що регулюють функціонування й використання органів масової інформації в забезпеченні національних і державних інтересів; 5) наявність законодавчої бази міжнародного рівня та міжнародних і регіональних угод у галузі масової інформації, що забезпечують обмін нею між державами і взаємопро-никність національних інформаційних просторів
Питання 13.
Інфраструктура ЗМІ, її складові
Інфраструктура (лат інфра «під, нижче + структура»). - Система життєзабезпечення діяльності журналістики. Ця система, з одного боку, постачає газети, журнали, телерадіоорганізації всім необхідним для їх успішної діяльності - інформацією, технікою, засобами зв'язку тощо, а з іншого - забезпечує доставку інформаційної продукції споживачам. Найважливішими частинами інфраструктури є: інформаційні агентства і служби обміну інформацією, виробничо-технічні підрозділи, служби зв'язку, система доставки та розповсюдження, інститути наукового забезпечення роботи ЗМІ та формування кадрів для них, асоціації видавничих та радіомовних організацій та осіб, державні органи, які ведуть реєстрацію та ліцензування, що спостерігають за правильною реалізацією програм діяльності ЗМІ і т.д
Питання 31.
Психологічно-особистісні та професійні якості журналіста-професіонала.
Праця журналіста в усі часи мав особливою цінністю для суспільства, воно прагне створити сприятливі умови для діяльності преси і в свою чергу пред'являє до людей цієї професії строгі вимоги. Очікування, що склалися у суспільстві по відношенню до журналістів, є соціальним замовленням на «оптимального» професіонала і орієнтиром у власній підготовки та практиці. «Замовлення» суспільства на фахівця виражається у професійно-кваліфікованих вимоги до нього. Ці вимоги можна розділити на чотири групи: соціально-цивільні (соціальна відповідальність, принциповість, об'єктивність в оцінці, вміння відстоювати істину), морально-етичні (чесність, чуйність, чуйність), професійні (комунікабельність, літературні здібності, компетентність) та психологічні (особливості темпераменту, характеру, пам'яті, мислення, уяви).
Професійні якості журналіста :
Інтелект, обізнаність, цікавість і компетентність Ця група якостей дуже важлива для хорошого журналіста. Неосвічений, дурна людина буде поганим журналістом вже в силу того, що його знання і здатність до аналізу залишаться на побутовому, примітивному рівні, який вже після перших же рядків буде помітний більшості аудиторії і не викличе нічого, крім здивування і жаль. Людина розумна, інтелектуально розвинений мислить нестандартно, ємко, образно, здатний робити миттєві точні судження. У кризових ситуаціях, коли в суспільстві загострюється зіткнення економічних і політичних сил, особлива надія покладається на активність інтелектуальних можливостей, оскільки вони внутрішньо не обмежені. Інтелект включає в себе увагу - своєрідну налаштування людини на сприйняття пріоритетною інформації та виконання поставлених завдань, уява - здатність створювати нові образи в ході відображення дійсності, пам'ять - вид психічного відображення дійсності, що передбачає закріплення, збереження і наступне відтворення людиною свого досвіду, мислення- вищу форму творчого прояву особистості. [4, 32] Розвиваючи свій інтелект, журналіст просувається вгору по сходах професійної майстерності. Він повинен багато чого знати, а ще більше розуміти і завжди ДУМАТИ. Легко відрізнити думаючої людини від того, хто мислить просто, тільки на рівні здорового глузду. Судження першого завжди у сукупності означають більше, ніж факт і аргументи, які ці судження складають. Мислення друге лінійно і примітивно. Журналіст не може не бути цікавий. Адже професійна цікавість зовсім іншого роду, ніж побутове. Цікавість журналіста засноване на прагненні знати буквально все, що можна, воно допомагає йому накопичувати і зберігати у своїй пам'яті те, що коли-небудь обов'язково стане в нагоді для чергового матеріалу. Передбачити, якого роду будуть ці відомості, практично неможливо; іноді смутна асоціація, спливла вчасно в пам'яті, дає більше, ніж десяток конкретних фактів. Але вони повинні у журналіста з'явитися, інакше він завжди буде відчувати брак важливих відомостей, йому не буде за що вхопити нитка подій, нема на що спертися. Майже завжди журналісти прагнуть до досягнення максимальної компетенції в тій області, в якій вони працюють. Знання і ще раз знання-ось девіз хорошого журналіста. Для придбання цих знань не слід шкодувати ні сил, ні часу, знання необхідно черпати з усіх усюд, звідки можливо. Адже іноді достатньо великі, але загальні знання журналіста дають йому той необхідний кругозір, який дозволяє їм орієнтуватися в складних ситуаціях навіть більш ефективно, ніж вузьким фахівцям. Мислення журналіста, що володіє компетентністю, здатне не тільки наводити факти, але і зіставляти їх з іншими, проводити паралелі, тобто працювати не в одній площині, а відразу в декількох. Саме такий стиль мислення дає найбільш успішні результати, дозволяє бачити найскладніші ситуації об'ємно, цілісно.
Питання 37.
Співвідношення понять «творчість» і «майстерність» у діяльності журналіста
. Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).
Творчість виступає як головна умова опанування людиною свободи, разом з тим свобода є головною умовою здійснення особою творчої діяльності.
Побутує думка: результат творчості журналіста - не сам матеріал, а спричинений ним ефект.
Журналістика завжди балансує між творчістю й ремеслом. Вона ремесло тому, що має ужитковий характер, спрямована на досягнення очікуваного результату, пов'язаного з формуванням громадської думки в певному напрямку, із службовим характером діяльності журналіста. Журналістика - це творчість тому, що пов'язана з народженням нових духовних сутностей, із створенням раніше неіснуючих, невідомих, суспільно-корисних цінностей.
“Журналістська майстерність” нашаровуються різні ознаки професійних рис працівника ЗМІ від морально-громадянських (мужність, сміливість), психологічних (оперативність, відчуття актуальності), освіченість (знання, компетенція) до суто літературних (уміння цікаво, стисло, образно викладати думку), а на телебаченні ще й певні зовнішні дані (голос, зовнішній вигляд). Зрештою, високий професіоналізм журналіста включає у себе ще й глибинніші людські якості, особливу внутрішню енергетику, яка дає змогу йому впливати на інших людей, підпорядковувати їх своїй духовній владі.
Питання 38.
Основні види й специфіка творчої діяльності журналіста-практика
Специфіка і своєрідність журналістської творчості полягає в тому, що воно, націлюючи людину на адекватне відображення і осмислення дійсності, вимагає від нього характерних даному виду діяльності якостей дарування, особливого психофізичного складу особи, хорошої професійної підготовки. У своїй діяльності журналіст органічно поєднує творчі та організаційні функції. Він не тільки визначає тему свого виступу та його мету, але і проводить збір первинного матеріалу (що, як правило, пов'язане з великими організаційними зусиллями), його обробку, а потім слідують етапи створення матеріалу, його редагування і публікації. Підсумком діяльності журналіста є оцінка його виступу. Специфіка праці журналіста заключається у тому, що вона носить публічний характер. Здавалося б, оцінка матеріалу читачем, глядачем повинно мати для журналіста універсальне значення. Однак, соціологічний аналіз показує, що це не зовсім так.
Питання 28.
Інформаційні жанри
-Замiтка– найпростіший жанр оперативного газетного пові- домлення. Його головні властивості: стислість у подачі новини, ощадливість тексту, який не повинен перевищувати 35–40 ряд- ків, точність і зрозумілість його для масового читача.
-Репортаж – це жанр, який передбачає оперативну і яскраву розповідь про подію, ситуацію, явище. Репортаж – це розповідь очевидця або учасника події
-Звiт – це інформаційне повідомлення про роботу та перебіг заходу, у якому брала участь певна група людей, що вирішува- ли суспільно важливі питання.
-Интервью– це жанр, що подає суспільно вагому новину у ви- гляді відповідей особи на запитання журналіста.
Питання 29.
Аналітичні жанри
-Кореспонденцiя– жанр, у якому на обмеженому конкретно- му життєвому матеріалі розглядається певна тема, ставиться проблема та пропонується її розв’язання.
-Стаття-– найважливіший аналітичний жанр журналістики, що на підставі розгляду та зіставлення значної групи фактів чи ситуацій ґрунтовно й глибоко, з науковою точністю трактує, осмислює й теоретично узагальнює проблеми соціальної дійснос- ті.
-Рецензiя– жанр, у якому передбачається інтерпретація та оцінка сучасного художнього або наукового твору.
-Огляд– жанр, метою якого є ознайомити читачів з перебігом подій за тривалий проміжок часу чи рядом однорідних подій чи фактів за стислий хронологічний період.
Родовими ознаками аналітичних жанрів є