1? Див.: Ленін в. /. Повне зібр. Творів, т. Цс. І»—

Щодо третього літературного роду, драми| _г

теж не склалися в середньовічних південно- й східно­слов'янських літературах, до XVII ст. існували лише її ембріональні форми у фольклорі Й церковній -іі-

Така макроструктура літератури проіснувала у східних і південних слов’ян до XVII ст., до епохи бароккеґ. Звичай­но, їхні літератури й раніше зазнавали впливів і змін, іноді значних,— згадаймо хоча б досить інтенсивне проникнення ренесансно-гуманістичних та реформаційних елементів в українську й білоруську літератури XVI — початку

16. ст. Але мова тут може йти саме про окремі елементи й тенденції, а не про освоєння цілих ідейно-художніх комп­лексів і структур, не про початок ідентифікації всієї систе­ми літературно-художньої творчості. Цей процес на слов’янському Сході розгорнувся вже у XVII ст., в добу барокко, а не після реформ Петра І, як усе ще твердять деякі дослідники, головним чином зарубіжні ^п.

Особливо ж посилився цей процес після заснування Києво-Могилянської колегії. Важливо підкреслити, що відбувався він не тільки в стінах колегії, а й у широкому колі письменників і вчених, з нею пов’язаних. А це коло охоплювало не тільки Україну, а й Росію та Білорусію, де в другій половині XVII ст. з'являється все більше ви­хованців колегії, також до певної міри Молдавію, Вала-

^и Лихачев Д. С. Развитие русской литературы X—XVII веков,

^li Див.: Jakobson fi. The Slavic response to byzantine poetry.— In: XI J-e Contrés Internationa! dee études byzantine». öchride, 1961, p. 249—

** Панчеч*и) А. М. Русская стихотворная культура XVII века. Л., W1'4, «,17. '

^г> Лмг.. иаор/ Jagodilsch /?. Zum Begriff der «Gattungen* In der Literatur.— Wiener slavischen Jahrbuch, 1957/58, Bd 6.

лась поза писемністю» ²⁰