Податкові надходження до бюджету

Своєчасне наповнення дохідної частини Державного бюджету України є базою

розбудови економіки держави та гарантією соціального забезпечення

населення. Важливу роль у цьому процесі відведено податковим

надходженням як вагомому джерелу поповнення бюджету. Податки є

регулятором перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП), вони

відчутно впливають на економічні процеси в державі.

Вплив системи оподаткування на розвиток економіки та розмір бюджетних

надходжень залежить від фінансово-господарської діяльності підприємств.

З одного боку, податковий тиск повинен бути помірним, а з іншого —

податкові надходження мають бути стабільними i давати змогу державі

виконувати свої функції.

Одним із головних резервів збільшення податкових надходжень до дохідної

частини держбюджету є діяльність органів державної податкової служби зі

стягнення податкової заборгованості. Заходами примусового стягнення

заборгованості додатково забезпечується близько третини всіх надходжень

до зведеного бюджету.

Найбільшу питому вагу серед податкових надходжень має ПДВ, який

найчастіше піддається критиці.

Пільги

Податкові пільги – це інструменти податкового регулювання, що закріплені в нормативних актах як винятки із загальної схеми обчислення конкретного виду податку, і стосуються, об’єкта, ставки або інших складових оподаткування. Також податковою пільгою визначається звільнення платника податків від нарахування і сплати податку чи сплата ним податку ним в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством України. Найчастіше – це повне або часткове звільнення від податку.

Світовою практикою вироблений комплекс принципів надання податкових пільг. Найбільш важливими серед них є такі:

• застосування податкових пільг не повинно мати вибірковий характер, у тому числі й залежно від форми власності платників. Індивідуально надані платнику пільги порушують принцип рівності в оподаткуванні, ущемляють права інших суб´єктів господарювання і, як правило, мають корупційний характер;

• застосування пільг не повинно завдавати істотного збитку державним економічним інтересам, а їх введення має бути економічно обґрунтованим як з погляду інтересів держави, так і з позиції інтересів платника;

• при введенні пільг перевагу мають цільові пільги, застосування яких передбачає чітке цільове використання суми податку, яка залишається в розпорядженні платника;

• порядок дії та умови надання податкових пільг мають визначатися винятково в законодавчих актах і не підлягають істотним коригуванням на місцевому рівні;

• повноваження місцевих органів управління у сфері податкових пільг мають обмежуватися законодавством.

Водночас застосування податкових пільг як інструменту державного податкового регулювання має й серйозні недоліки, до яких відносять такі:

•                   податкові пільги суперечать принципу обов´язковості оподаткування, що призводить до нерівності різних платників податків (як фізичних, так і юридичних осіб) у взаєминах з державою і з приводу податків. У результаті тягар фінансування необхідних державних видатків перекладається на тих платників, пільги для яких не встановлені;

•                   надання податкових пільг зумовлює нерівність платників і з погляду їхніх конкурентних позицій. Справа в тому, що одержання платником податкових пільг, якими не можуть скористатися конкуренти, є конкурентною перевагою, що зароблена не самим платником, а надана йому державою. Іншими словами, надаючи окремим платникам або групам платників податкові пільги, держава втручається у конкурентну боротьбу, порушуючи ринкову рівновагу, що дестабілізує ситуацію на ринку;

•                   податкові пільги є найбільш нестабільним елементом податкової системи, вони постійно змінюються, переглядаються, скасовуються, скорочуються або доповнюються, у результаті структура податкової системи може бути викривлена, а планування і прогнозування податкового надходження (для держави) і податкових платежів (для платників) істотно ускладнюється.

Таким чином, ефективне регулювання економічних та соціальних процесів за допомогою податкових пільг потребує серйозного наукового обґрунтування з позиції системного підходу доцільності їх застосування в кожному конкретному випадку, а також оцінки порівняльної ефективності досягнення поставлених цілей за допомогою різних варіантів надання податкових пільг та в поєднанні з іншими інструментами державного регулювання.