4. Товар та його властивості.

Товар – це форма економічного блага2, призначеного для обміну на інші блага чи на гроші, а не для власного споживання.

Товарами можуть бути: речовий продукт, послуги, інформація (у тому числі – патенти, ліцензії, “ноу-хау”, програмне забезпечення і т. ін.), а також економічні ресурси – праця, капітал, земля, наука, інформація тощо. За сучасних умов з’являються й такі специфічні товари, як екологічно привабливі зони, людські органи, торгова марка (знак) фірми і т. п.

Будь-який товар має дві властивості: споживну вартість або корисність та вартість або цінність¹.

Споживна вартість товару полягає в його здатності задовольняти якусь людську потребу.

Корисність – це суб’єктивна оцінка необхідності, бажаності даного товару для споживача.

Варто наголосити, що “корисність” – поняття суб’єктивне. Це означає, що один і той же товар для різних споживачів може мати різну корисність.

З точки зору корисності, або споживної вартості, товари поділяються на такі групи: споживчі (задовольняють особисті потреби людей) і виробничі (засоби виробництва); субститути (взаємозамінні товари: чай, кава, сік, вода) і комплементи (взаємодоповнюючі товари: стіл і стілець, телевізор і відеомагнітофон тощо); тривалого користування ( автомобілі, холодильники та інші) і нетривалого користування (які зникають після разового споживання: хліб, напої, бензин тощо). Споживчі товари бувають також нормальними (високої якості) і нижчими (гіршими за якістю); із зростанням доходів людей зменшується споживання нижчих товарів і зростає споживання нормальних.

Другою властивістю товару є вартість, або цінність.

Вартість, або цінність товару проявляється через свою форму – мінову вартість, тобто певні пропорції (кількісні співвідношення), в яких один товар обмінюється на інший чи на гроші.

Ціна товару трактується при цьому грошовим виразом його вартості. Вона здатна відхилятись від вартості у той чи інший бік під впливом співвідношення попиту та пропозиції на даний товар. Якщо попит на товар перевищує його пропозицію ціна на цей товар зростатиме і буде більшою за його вартість, й навпаки – переважання пропозиції над попитом призводить до зменшення ціни порівняно з вартістю товару. Таке відхилення ціни окремого товару від його вартості виступає своєрідним регулятором ринкової системи. Воно забезпечує без державного втручання ефективне функціонування ринкової економіки: регулює обсяги пропонованої продукції, стимулює зменшення витрат і впровадження досягнень НТП, підвищення якості і розширення асортименту продукції, забезпечує перерозподіл ресурсів між галузями економіки відповідно до зміни попиту, “винагороджує” високими прибутками тих, хто працює ефективно й призводить до банкрутства слабких, неконкурентноспроможних підприємств.

Величина корисності певного товару, а отже й його цінність, залежать від інтенсивності потреби у ньому і запасу (кількості) даного блага, що є у розпорядженні споживача.