
- •17. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія
- •18. Методологічна функція філософії
- •19. Матеріалізм як теорія пояснення буття
- •20. Філософія Аристотеля
- •22. Філософія Стародавньої Індії та її особливості
- •23. Філософська система Канта та її особливості
- •24. Особливості формування філософської думки у культурі Київської Русі
- •89. Специфіка та основні філософські напрямки сучасної філософії
- •90. Філософія історії Михайла Грушевського (1866-1934)
- •91. Проблема субстанції у філософії Нового часу
- •92. Проблема людини у поглядах б.Паскаля
- •94. Проблема держави у поглядах т.Гоббса
- •95. Проблема наукового факту в позитивізмі і постпозитивізмі
- •96. Основні діалектичні закони
24. Особливості формування філософської думки у культурі Київської Русі
Основного розвитку філософська думка України набуває у Київській Русі. Виникнення філософії Русі відбувалось у процесі розв’язання суперечностей між слов’янським міфологічним світоглядом та християнством. Київська Русь – перша східнослов’янська держава, яка розвитком своєї культури продемонструвала приклад закономірного переходу від міфологічного до релігійного і від релігійного до філософського рівня світогляду. Розвиток філософської думки у Київській Русі в межах християнського віровчення яскраво демонструють літописи та твори церковно-богословського характеру:проповіді, повчання та ін. Найбільш відомі твори того періоду: “Повість временних літ” Нестора, “Слово про закон і благодать” митрополита Іларіона, “Повчання Володимира Мономаха”, “Посланіє” Климента Смолятича, “Златоуст” Кирила Туровського, “Слово о полку Ігоревім”. Вони є не тільки видатною пам’яткою літератури Київської Русі, а й джерелом своєрідної філософської культури. Вивчаючи ці твори варто акцентувати увагу на тому, що хоч автори не створили цілісних філософських систем, проте висловлювали оригінальні ідеї, які згодом стали витоками філософської думки у Україні. Ознайомлення з ними дає змогу глибше зрозуміти національні особливості зародження філософської думки, що виразно виявляє дух самоусвідомлення українського народу на початковому етапі своєї історії.
Іларіон Київський – перший український мислитель, що висловлював своєрідні ідеї у своїх літературних творах. Він вбачає сутність Бога не у всемогутності його, а у милості. Іларіон висловив ідею вищості мудрості над знанням. Він перший поставив проблему філософського пізнання сутності світу для осягнення божественної сутності. Специфікою цього періоду є і те, що велику увагу приділяли книжковим знанням.
Володимир Мономах був київським князем. Наприкінці свого життя він розмірковував про родинні стосунки, взаємозв’язки між владою і народом та ін. Він підійшов до формулювання гуманістичної ідеї, що спасіння людини полягає в її добрих справах. Важливою була і його спроба відповісти на задане ним самим вічне питання: “Що таке людина?” Вона грішна і смертна, намагається відповідати за зло новим злом. В.Мономах вважав, що божої милості можна досягти через доброчинність.
Отже, філософська думка Київської Русі мала християнський характер, у ній переважала етична проблематика: філософська картина світу, пізнання, людина, людські вчинки. Суспільство розглядалось крізь призму вічного конфлікту добра і зла. А в соціальній філософії домінували патріотичні ідеї єдності всіх руських земель, зміцнення і централізації держави для відсічі іноземним загарбникам, необхідність розвитку культури та освіти.
89. Специфіка та основні філософські напрямки сучасної філософії
Сучасна світова філософська думка — яскрава різноманітність доктрин, вчень і поглядів, в яких знайшли специфічне відображення, по-перше, суперечності сучасного суспільства; по-друге, об'єктивні тенденції розвитку сучасного світу: проблеми людини, культури, глобальні проблеми та ін. Вивчення глибинних зрушень у культурі, динаміці співвідносин між різними її сферами (наука, технологія, політика, мораль та ін.) в їх різнобарв'ї та суперечливості взаємодії. Сучасна філософія має широкий спектр проблем і підходів до їх реалізації, насущні проблеми життя і, особливо, проблему Людини.
Вважають початком сучасної світової філософії кінець XIX ст., коли виникли некласичні форми філософствування, що стали в Європі домінуючими на початку XX ст. Сучасна філософія — спадщина критичного переосмислення класичної буржуазної філософії та філософії марксизму.
Для розвитку філософського знання на сучасному етапі характерний поділ за географічною ознакою, у якого втім чимало противників. При цьому виділяються два основні розділи:
- Аналітична філософія — напрям у філософській думці XX століття, який розвивається переважно в англомовних країнах і об'єднує велику кількість різноманітних концепцій і шкіл. Засновникам аналітичної філософії вважаються Готлоб Фреге, Джордж Мур, Бертран Рассел і Людвіг Вітгенштайн.
- Континентальна філософія — термін, використовуваний для визначення однієї з двох головних традицій сучасної західної філософії, що набув поширення наприкінці 20 століття в континентальній Європі. Вона включає феноменологію, екзистенціалізм, герменевтику, структуралізм, постструктуралізм і постмодернізм, деконструкцію, французький фемінізм, критичну теорію Франкфуртської школи, психоаналіз, більшість гілок марксизму.