87. Основні риси сучасної (некласичної) філософії

Під некласичної філософією прийнято розуміти сукупність розрізнених філософських течій, що виникли в Західній Європі в 19 ст. поза межами німецької класичної філософії. Остання, однак, має саме пряме відношення до виникнення цих течій, бо вона самим фактом своєї присутності та впливу на розуми сучасників, стимулювала критичне ставлення до себе і прагнення її подолання.

Починаючи з епохи Відродження і Нового часу і аж до середини 19 ст. в Західній Європі складалася і усталюється традиція раціональної філософії, що знайшла своє остаточне оформлення в філософських системах представників німецької класичної філософії, перш за все І. Канта і Г. Гегеля.

Реальна історія 18 і 19 ст., однак, не затребувала цю філософію: вознесений на вершину людських цінностей розум виявився неспроможним як пояснити, так і запобігти дисгармонію і хаос, які стали змістом суспільного життя. Разом з крахом Наполеонівської Франції на початку 19 ст. були осоромлені високі ідеали епохи Просвітництва (розуму); в 30-40-ті р. р. в Німеччині і Франції різко загострилася класова боротьба, що позначив непримиренні позиції в суспільстві. Цей розкол посилився до кінця 19 ст. і вилився в спробу докорінної перебудови самих основ економічного і суспільного життя (Паризька Комуна в 1871 р.). Франко-Прусська війна 1870 - 1871р. р. винесла свій вирок духовним цінностям епохи розуму. Прогресистської ілюзії щодо майбутнього золотого століття були розвіяні.

Іншим фактором, що відтіснив німецьку класичну філософію, стала революція в природознавстві і промислова революція. Тріумф хімії, створення теорії збереження енергії, відкриття Фарадеєм електромагнітної індукції, Ампером-теорії магнетизму; до кінця 19 ст. відкриття радіоактивності, рентгенівських променів та інше, не могли залишитися непоміченими суспільною свідомістю. Все це відбувалося на тлі інтенсивного застосування знань для модернізації виробництва і технічних новацій. Світ мінявся на очах: перша залізниця, перший автомобіль, перші досліди повітроплавання, електричний телеграф і електрична лампочка, потім-телефон, радіозв'язок та багато іншого. Техніка агресивно вторгалася в духовне життя, завойовуючи в ній провідні позиції. Європеєць був втягнутий в цей процес; наука і техніка ставали більш цінною "філософією", тому що їх використання обіцяло нові блага.

Звертає на себе увагу і така обставина, як демографічний вибух, що стався на Європейському континенті. Якщо в період до 1800 р. населення Європи не змогло перевищити 180млн. людина, то починаючи з 1800г. по 1914р. воно досягло 460 млн., тобто зросло більш, ніж в 2, 5 рази. Прихід маси на арену історії ознаменував одночасно і зміщення акцентів в культурі. Класична філософія вже не могла мати успіх за межами університетських кафедр.

Динамічний 19 століття, як бачимо, ламав багато звичні уявлення людей. Разом з райдужними надіями були і тривожні передчуття, і побоювання, і страх перед невідомим. Все це загострювало інтерес до чисто людських форм життя, про яких раціональна філософія замовчувала. Течії, що склали зміст некласичної філософії, а саме-екзистенціалізм, ідеї А. Шопенгауера, "філософія життя", прагматизм та й позитивізм, незважаючи на його відданість науці, досвіду, корисності,. і т.д. по суті є ірраціоналістичними. Відхід від розуму, його заперечення як духовної цінності є істотна риса некласичної філософії.

Інша її загальна риса плюралізм (множинність) концепцій, ідей, підходів, течій, своєрідна "Різноголосиця" серед філософів. Сенс того, що відбувається можна усвідомити тільки в тому випадку, якщо чути всіх разом, а не окремо кожного з них.

Некласична філософія знаменувала собою більшу увагу до людини, спробу побачити його у всій складності його багатогранної натури. У цьому полягає її гуманістичний зміст.