Міністерство освіти і науки України Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя
		Механіко-технологічний факультет Кафедра технології і обладнання зварювального виробництва
	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
	до лабораторної роботи № 9 з дисципліни „Основи охорони праці” Дослідження запиленості повітря виробничих приміщень для студентів всіх форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня ,,бакалавр”, напрямів підготовки 6.030102; 6.030502; 6.030507; 6.030601; 6.050101; 6.050102; 6.050202; 6.050502; 6.050503; 6.050504; 6.050701; 6.050901; 6.051003; 6.051701
	Тернопіль 2006

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський державний технічний

університет імені Івана Пулюя

Механіко-технологічний факультет

Кафедра технології і обладнання зварювального виробництва

Методичні вказівки

до лабораторної роботи № 9 з дисципліни

„Основи охорони праці”

Дослідження запиленості повітря виробничих приміщень

для студентів всіх форм навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня ,,бакалавр”,

напрямів підготовки 6.030102; 6.030502; 6.030507; 6.030601; 6.050101; 6.050102; 6.050202; 6.050502; 6.050503; 6.050504; 6.050701; 6.050901; 6.051003; 6.051701

Тернопіль

2006

Методичні вказівки розроблені у відповідності до навчальної програми нормативної дисципліни ,,Основи охорони праці” для вищих закладів освіти, затвердженої Міністерством освіти України від 31 липня 1997 року та навчальних планів підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня – ,,бакалавр”, напрямів підготовки 6.030102; 6.030502; 6.030507; 6.030601; 6.050101; 6.050102; 6.050202; 6.050502; 6.050503; 6.050504; 6.050701; 6.050901; 6.051003; 6.051701

Кафедра: ,,Технології і обладнання зварювального виробництва”

Укладач: к.т.н., доцент Гурик О.Я.

Рецензент: к.т.н., доцент Пулька Ч.В.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри ,,Технології і обладнання зварювального виробництва”,

протокол № 9 від 05. 04. 2005 р.

Затверджено та рекомендовано до друку

методичною комісією ЕМФ ТДТУ іменні Івана Пулюя

протокол № 6 від 21. 04. 2005 р.

Видавництво ТДТУ імені Івана Пулюя

Дослідження запиленості повітря виробничих приміщень

1. Мета та завдання роботи

Визначення ваговим методом кількісного вмісту нетоксичного пилу в повітрі та оцінка запиленості повітряного середовища виробничих приміщень.

Закріплення студентами навиків дослідження та роботи з відповідними приладами.

2. Короткі теоретичні відомості

Пил різного роду, який утворюється в наслідок механічної дії на тверді тіла шляхом: подрібнення, помолення, розтирання, очистки литва, заточення інструменту, шліфування, полірування, при вантажно-розвантажувальних, вибухових, зварювальних, земляних та інших роботах, згубно діють на органи дихання, очі та шкіру людини.

За характером дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на: загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні.

За степенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи:

1. надзвичайно небезпечні (свинець, ртуть, озон);

2. високо небезпечні (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол);

3. помірно небезпечні (тулол, ксилол, спирт метиловий);

4. мало небезпечні (аміак, бензин, ацетон, гас) .

Проникаючи в легені та в лімфатичні залози, пил викликає їх захворювання – пневмоконіоз, слікоз. Дія пилу може проявлятись в виді механічної – викликаючи шкірні гнійничкові захворювання та подразнення слизових оболонок очей – коньюктивіт. Токсичний пил (ртуть, миш’як, свинець, та ін), розчиняючись в біологічних середовищах, діє як введений в організм яд і викликає його отруєння. При роботі в приміщеннях з високою запиленістю потрібно користуватися засобами індивідуального захисту: респіраторами, спецодягом і протипиловими окулярами. Крім згубної дії на організм людини пил також підвищує зношення обладнання, збільшує брак продукції.

Санітарними нормами проектування промислових підприємств (СН 245 – 71) та ДСН 3.3.6.042 - 99 встановленні граничні допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, які не мають згубної дії на організм людини.

Д

3

ля оцінки запиленості повітряного середовища даного приміщення та встановлення правильних методів боротьби з пилом необхідно знати концентрацію пилу в повітрі (мг/м³), степінь дисперсності (розміри частинок пилу), хімічний склад, розчинність, токсичність, а також їх форму. Степінь запиленості повітря можна визначити ваговим (гравіметричним), розрахунковим (коніметричним), електричним і фотоелектричним методами.

В даних методичних вказівках описаний ваговий метод, який дозволяє визначити кількість міліграмів пилу в одному кубічному метрі повітря, яке досліджується. Визначення кількісного складу пилу в повітрі ваговим методом основано на виділенні із відомого об’єму повітря всього пилу і подальшого його зважування. Виділення проводиться шляхом фільтрації повітря через спеціальний фільтр АФА закладений в патрон фільтротримач, і тампон з вати, який закладений в скляну трубку (алонж). На лабораторній роботі проби повітря беруть із камери з промисловим пилом. У виробничих умовах втягування проби повітря берують на робочому місці на висоті від підлоги 1,5 – 1,7 м (на рівні дихання працівника). В кожній зоні беруть дві паралельні проби.