2.3 Доходи від звичайної операційної діяльності класифікуються таким чином:

1. Дохід (виручка) від реалізації продукції.

Сума чистого доходу від реалізації визначається за формулою:

ЧД = ДР – П – ДТР – ЗВ,

де ЧД – чистий дохід від реалізації;

ДР – сума доходу, отриманого від реалізації продукції, надання послуг, виконання робіт;

П – податки в складі виручки від реалізації, що підлягають пере-рахуванню до бюджету;

ДТР – доходи, отримані на користь третіх осіб (крім держави);

ЗВ – сума знижок, уцінок та відшкодувань від повернення това-ру споживачем.

2. Інші операційні доходи, до складу яких входять: дохід від операційної оренди активів, дохід від операційних курсових різниць,дохід від реалізації оборотних активів, списання дебіторської заборгованості, реалізація іноземної валюти, одержані гранти та субсидії, одержані штрафи, пені, неустойки, інші операції.

Не визнаються доходом підприємства суми, які отримані від третіх сторін, але не принесуть підприємству економічних вигод і не призведуть до збільшення власного капіталу. Це, зокрема: ПДВ, акцизний збір, інші податки та обов’язкові платежі, які належать до відрахування в бюджет та позабюджетні фонди; надходження за договорами комісії, агентськими угодами та іншими договорами, які не призводять до збільшення власного капіталу (доходом є тільки сума комісійної винагороди); задаток під заставу; авансові платежі за реалізовану продукцію.

(будь-який аванс, отриманий за продаж продукції чи товарів визнається як зобов’язання).

Дохід від реалізації продукції визнається за таких умов:

- підприємство передало покупцеві суттєвий ризик і вигоди, пов’язані з правом власності на товар;

- підприємство не бере подальшої участі в питаннях, пов’язаних з володінням;

- сума доходу може бути достовірно оцінена;

- є ймовірним отримання економічних вигод, пов’язаних з операцією;

- витрати, які були або будуть понесені у зв’язку з операцією, мо-жуть бути достовірно визначеними.

Дохід, пов’язаний з наданням послуг має визнаватись, виходя-чи з міри завершеності операцій на дату балансу. Для оцінки міри завершеності надання послуг не можуть використовуватись отри-мані проміжні та авансові платежі.

Етап завершеності (відсоток готовності) обсягу виконаних робіт може за угодою визначатись таким чином:

- спираючись на відсоток виконаних робіт на дату балансу;

- спираючись на питому вагу понесених на дату балансу витрат у сумі загальних витрат за угодою;

- спираючись на факт завершення суттєвої події. У випадках, коли у наданні послуги можна визначити певну дію як суттєву, то визнання доходу здійснюється лише після її завершення (на-приклад, щодо визнання доходу, отриманого рекламним агент-ством – дата оприлюднення реклами).

Дохід, який виникає в результаті використання активів під-приємства іншими сторонами (у вигляді роялті, процентів, диві-дендів), визнається спираючись на такі умови:

• відсотки визнаються у періоді, до якого вони належать, пропорційно часу, виходячи з бази їх нарахування (номінальна вартість боргових цінних паперів помножується на ставку відсотка

за відповідний період);

• роялті визнаються на основі нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди (наприклад, видавництво за угодою на видавництво і реалізацію підручника повинно сплачувати роялті в розмірі певного відсотку від договірної ціни реалізації – тоді виходять з кількості

фактично реалізованих примірників і договірної ціни примірника);

• дивіденди визнаються, коли виникає право акціонерів на їх отримання