2. Грошові надходження підприємств

2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА І СКЛАД ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ПІДПРИЄМСТВ

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60-70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку і звітності включали

1) виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

2) виручку від іншої реалізації;

3) доходи від фінансових інвестицій;

4) доходи від інших позареалізаційних операцій.

За командно-адміністративної економіки, коли ще не було реального фінансового ринку, уведення в класифікацію грошових надходжень доходу від позареалізаційних операцій було цілком виправданим. Тоді підприємства майже не мали доходів від цінних паперів, крім державних облігацій, котрі мали зовсім незначну питому вагу в загальних грошових надходженнях.

В основному доходи від позареалізаційних надходжень формувались за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленого у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, яка вважалася безнадійною, але котру, проте, було погашено у звітному періоді. Однак за ринкової економіки, коли функціонує і розвивається фінансовий ринок, а підприємства здійснюють фінансові інвестиції, стало доцільним ввести в класифікацію грошових надходжень "Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності", відокремивши їх від "Доходів від позареалізаційних операцій".

Трансформація ринкових відносин потребує створення необхідної інфраструктури. Розвивається фінансово-кредитна система, створюється і функціонує фінансовий ринок. За таких умов багато підприємств поряд з основною займається і фінансово-інвестиційною діяльністю: купівлею і продажем цінних паперів, укладанням тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом; валютними та іншими операціями з метою отримання додаткових доходів. Доходи від цієї діяльності мають значну питому вагу у вхідних грошових потоках підприємств і є мірою розвитку ринкової інфраструктури, особливо фінансового ринку. Ці доходи зростатимуть. Доходи від фінансових операцій справляють прямий, безпосередній вплив на формування загального прибутку.

На рис. 3.2 приведена структурно-логічна схема формування і використання доходів підприємств згідно з національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку, що введені з 2000-го року в Україні.

Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають.

- Доходи від основної (операційної) діяльності - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

- Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи). - Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

- Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

- Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

В основному доходи від позареалізаційних надходжень формувались за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленого у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, яка вважалася безнадійною, але котру, проте, було погашено у звітному періоді. Однак за ринкової економіки, коли функціонує і розвивається фінансовий ринок, а підприємства здійснюють фінансові інвестиції, стало доцільним ввести в класифікацію грошових надходжень "Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності", відокремивши їх від "Доходів від позареалізаційних операцій".

Трансформація ринкових відносин потребує створення необхідної інфраструктури. Розвивається фінансово-кредитна система, створюється і функціонує фінансовий ринок. За таких умов багато підприємств поряд з основною займається і фінансово-інвестиційною діяльністю: купівлею і продажем цінних паперів, укладанням тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом; валютними та іншими операціями з метою отримання додаткових доходів.

Доходи від цієї діяльності мають значну питому вагу у вхідних грошових потоках підприємств і є мірою розвитку ринкової інфраструктури, особливо фінансового ринку. Ці доходи зростатимуть. Доходи від фінансових операцій справляють прямий, безпосередній вплив на формування загального прибутку.

Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають.

- Доходи від основної (операційної) діяльності - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

- Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи).

- Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

- Доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; неопераційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій.

- Доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

2.2 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

Основою ринкового механізму є економічні показники, необхідні для планування та об’єктивної оцінки діяльності підприємства, утворення і використання спеціальних фондів, порівняння витрат і результатів з окремими видами діяльності. В таких умовах головну роль у системі економічних показників відіграє прибуток.

Прибуток має велике значення в діяльності підприємств поштового зв’язку:

~ в узагальненій формі відображає результати діяльності і є одним з показників її ефективності;

~ використовується як стимулюючий фактор діяльності і продуктивності праці;

~ виступає найважливішим фінансовим ресурсом підприємства.

Правильне визначення фінансових результатів полягає у наданні користувачам повної інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Доходи і витрати відображаються у фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження чи сплати грошей.

Фінансові результати формуються поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності. Формування фінансових результатів на підприємствах поштового зв’язку здійснюється в залежності від окремих видів діяльності.

Фінансовий результат на підприємстві поштового зв’язку формується від виду діяльності як прибуток (збиток) звітного періоду і проходить такі етапи:

1) визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

2) визначення валового прибутку (збитку);

3) визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності;

4) розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;

5) визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

6) визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Чистий дохід від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) та з доходу від надання послуг поштового зв’язку у розмірі визначених витрат по МПП до відшкодування податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, вирахування з доходу суми витрат по МПП, що підлягають відшкодуванню.

Валовий прибуток (збиток) розраховують як різницю між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції.

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.Прибуток (збиток) від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайних доходів і витрат та податків із надзвичайного прибутку.

Прибуток підприємства є підсумком його виробничо-господарської діяльності і джерелом його життєдіяльності. Величина прибутку залежить від росту обсягів виробництва і реалізації продукції, від зниження собівартості і покращання якості наданих послуг.

На підприємствах поштового зв’язку прибуток формується, як показник, який істотно розрізняються за величиною, економічним змістом і функціональним призначенням. Базою всіх розрахунків виступає балансовий прибуток – основний фінансовий показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Для оподатковування розраховується спеціальний показник – прибуток до оподаткування. Після сплати податків і інших платежів до бюджету частина балансового прибутку називається чистим і залишається в розпорядженні підприємства. Чистий прибуток направляється на фінансовий та соціальний розвиток підприємства, матеріальне заохочення працівників, створення резервного фонду, оплата санкцій, пов’язаних з порушенням підприємства діючого законодавства, на благодійні та інші заходи.

Головне завдання підприємств поштового зв’язку – реалізація своєї продукції високої якості та надання послуг з найменшими витратами. Тому, метою визначення прибутку підприємств поштового зв’язку є: виявлення обсягів реалізації продукції, робіт, поштових послуг, аналіз і контроль кінцевих результатів діяльності підприємства та використання прибутку.

2.2 СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ОПЕРАТОРА ПОШТОВОГО ЗВ'ЯЗКУ ТА ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НЬОГО

Прибуток є одним з найважливіших показників роботи підприємства. Він відіграє важливу роль у фінансовій діяльності підприємства так, як не тільки синтезує всі сторони діяльності підприємства, а й відображає ефективність його діяльності: зміну доходів, величину витрат, рівень використання ресурсів у процесі виробничої діяльності.

Згідно Господарського Кодексу України, метою створення підприємства є здійснення підприємництва так і некомерційної господарської діяльності. Виходячи з цього, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних, соціальних результатів та одержання прибутку [1].

Отже, оператор поштового зв'язку повинен ставити за свою мету отримання прибутку, яким він може вільного розпоряджатися після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, але не завжди йому це вдається. Наприклад, коли дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати затрати на виробництво та надання послуг. У випадках перевищення витрат над виручкою, оператор поштового зв'язку отримує негативний фінансовий результат - збитки, що ставить його в складне фінансове становище, не виключаючи банкрутство.

Аналіз їх фінансово-господарської діяльності проводиться на підставі узагальненої органами виконавчої влади інформації, що не дає належних результатів. Необхідно запровадити моніторинг показників у розрізі кожного суб'єкта.

Шляхами удосконалення системи моніторингу показників фінансово-господарської діяльності оператор поштового зв'язку є:

•· нормативне та організаційне забезпечення функціонування цілісної автоматизованої системи збору, обробки, систематизації даних щодо планових та фактичних показників фінансових планів оператора поштового зв'язку;

•· забезпечення участі органів виконавчої влади у роботі автоматизованої системи збору, обробки та аналізу планових і фактичних показників фінансових планів оператора поштового зв'язку;

•· використання даних моніторингу для систематичного аналізу фінансово-господарської діяльності оператора поштового зв'язку.

Одержання високого рівня прибутку є дієвим мотивом для власників (керівників) підприємства. Так, на рівні держави розроблено Програму „Власність народу" [2], яка забезпечить можливості спрямування частини чистого прибутку суб'єктів господарювання державного сектору економіки, отриманого від провадження господарської діяльності, на винагороду їх керівникам та менеджерам. Зазначена винагорода встановлюється керівнику за результатами здійснення заходів щодо поліпшення технічних характеристик, забезпечення сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів, виконання зобов'язань з ефективного використання та збереження державного майна і робочих місць, ліквідації заборгованості із заробітної плати.

Найпоширенішою класифікацією факторів, що формують величину прибутку, є їх поділ на дві групи: внутрішні і зовнішні. До внутрішніх відносять фактори, які залежать від діяльності самого оператора поштового зв'язку й характеризують різні сторони роботи колективу. До зовнішніх входять фактори, що не залежать від діяльності оператора поштового зв'язку.

У процесі здійснення господарської діяльності підприємства поштового зв'язку, пов'язаної з одержанням прибутку, як внутрішні так і зовнішні фактори перебувають у тісній залежності й взаємозв'язку.

Вивчення впливу даних факторів на результат фінансово-господарської діяльності оператора поштового зв'язку дає можливість вишукати (якщо такий факт можливий) резерви для поліпшення результатів діяльності підприємства. Крім того, варто мати на увазі, що розмір прибутку багато в чому залежить і від облікової політики, застосовуваної оператором поштового зв'язку. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [3] і інші нормативні документи надають право операторам поштового зв'язку самостійно вибирати деякі методи обліку, здатні істотно вплинути на формування його фінансових результатів.