Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСП. Кримінологія.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
377.34 Кб
Скачать

5. Вивчення злочинності в соціальному контексті.

Виділення злочинності із усієї багатоманітності соціальних явищ є можливим лише в певних межах, як один із методологічних прийомів кримінологічного вивчення.

Інший аспект вивчення злочинності – це її аналіз в координатах економічних, соціальних, політичних та культурних характеристик регіону, включаючи правопорушення незлочинного характеру та інші негативні соціальні відхилення.

Відповідно, дані кримінальної, судової статистики співставляються з багатьма іншими статистичними та іншими відомостями, у т.ч. про стан соціального контролю, діяльність правоохоронних органів.

Соціальна характеристика регіону при кримінологічних дослідженнях встановлюється шляхом аналізу даних про населення і його типи.

Виділяються такі групи населення:

  1. за статтю, оскільки з нею пов’язані різні соціальні функції людей і

відповідно особливості їх соціального стану та поведінки;

  1. за віком, бо кожному віку властиві свої форми злочинної поведінки;

  2. за національністю – з врахуванням звичаїв і традицій кожної нації;

  3. за віросповіданням;

Останнім часом, наприклад, увагу правоохоронних органів привертають

деякі так звані тоталітарні секти (“Біле братство”, “Сатаністти”, т.д.), в яких вчиняються злочинні порушення прав і свобод громадян;

  1. за сімейним станом (кількість осіб, які живуть у шлюбі, число сімей,

число розводів і т.п.).

При аналізі типів населення розрізняють:

  • міське чи сільське населення;

  • за чисельністю міста діляться на:

а) малі (10 – 50 тис.);

б) середні (50 – 100 тис.);

в) великі (100 – 500 тис.);

г) досить великі (500 тис. – 1 млн.);

д) особливо великі (більше 1 млн.).

  • за адміністративним критерієм (столиця, обласний чи районний

центр);

  • за часом і темпами розвитку (нове місто, старе, тощо);

  • за функціональною ознакою (промислові центри, транспортні,

багато функціональні);

Сільські поселення також відрізняються за функціональними ознаками.

Соціально-економічна характеристика.

Виділяються такі її аспекти при вивченні злочинності:

  1. співвідношення підприємств та організацій різних форм власності та

організаційно-правових форм;

  1. співвідношення цих же суб’єктів, але різної спеціалізації (переробні,

промислові, т.д.);

  1. соціально-професійний склад населення (зайнятість у промисловості,

на транспорті, в медицині, тощо);

  1. структура населення за доходами і видатками з врахуванням їх

розміру та характеру;

  1. особливості формування та використання трудових ресурсів регіону:

власне виробництво, сезонні роботи, т.д.;

  1. забезпечення найнеобхідніших потреб людей, важливих для їх

виживання та відтворення населення;

  1. забезпечення інших потреб та інтересів, які відповідають доходам,

роду занять, іншим характеристикам населення.

Соціально-політична характеристика.

Вивчаються такі аспекти:

  • чи існують різкі відмінності в політичних інтересах різних груп

населення; як вони вирішуються; конфлікти на цьому грунті;

  • які партії та рухи функціонують у регіоні, як взаємодіють;

  • як формуються владні структури;

  • як будуються відносини адміністративних одиниць з центральною

владою, з органами місцевого самоврядування.

Соціально-культурна характеристика.

Містить такі дані:

а) про кількість, структуру культурних та спортивних установ, та ступінь охоплення ними населення;

б) про установи, що забезпечують загальноосвітню та професійну підготовку;

в) про особливості потреб та інтересів населення;

г) про звичаї, традиції, стереотипи поведінки, про способи вирішення проблемних та конфліктних ситуацій.

Соціально-правова характеристика.

Досліджуються такі питання:

  1. Чисельність та структура державних органів, громадських та інших

недержавних організацій, перед якими стоять завдання боротьби зі злочинністю.

  1. Особливості правового регулювання боротьби зі злочинністю,

застосування відповідних норм права.

  1. Інформація про правопорушення незлочинного характеру, а також про

інші негативні соціальні відхилення.

  1. Дані про стан правової культури населення та громадської думки,

щодо злочинності та боротьби з нею, про реагування населення на злочинні прояви.