Структура уваги.
До структури уваги входять такі властивості:
Зосередженість уваги (концентрація) – це здатність людини заглиблюватись у певний вид діяльності за відсутності переключень і відвертань. Зосередженість може бути короткотривала і довготривала. Чим більш зосереджена людина до певного об’єкта, тим більшою мірою гальмуються побічні впливи, тим продуктивнішою є діяльність, пов’язана з певним об’єктом.
Фізіологічною основою зосередження уваги є стійкий осередок збудження. Зосередженість уваги пов’язана зі стійкими інтересами, з типом нервової системи. Ступінь зосередженості уваги не є постійним.
Коливання уваги – це зміна ступеня зосередженості уваги. Під час коливання уваги, об’єкт, до якого людина уважна, залишається тим самим. Наявність коливань вперше була виявлена в сенсорних (чуттєвих) її формах. Причина коливання є одноманітність подразників, які зумовлюють послаблення збудження коркових клітин. Певний час ми слухаємо лекцію чітко, потім послаблюється увага, знов посилюється. Певний час чуємо цокання годинника, а потім не чуємо, з плином часу знову чуємо.
Деякі вчені пов’язують коливання уваги з біологічними ритмами організму, наприклад, з ритмічним характером функціонування певного типу нейронів, з фізіологічними функціями (артеріальний тиск, дихання). Проте коливання уваги більше залежить від зовнішніх подразників. Навести приклади з подвійними зображеннями (два профілі і ваза; зрізана піраміда і коридор).
3. Розподіл уваги – це здатність людини одночасно виконувати два або більше види діяльності з однаковою успішністю. Розподіляти увагу – це одночасно зосереджувати її на різних об’єктах. Розподіл уваги потрібний в роботі оператора, ткаль багатьох верстатів, водіїв транспорту, педагогів. Так, учитель, який пояснює матеріал на уроці, повинен контролювали хід своєї думки, слідкувати за мовою і бачити клас. Розподіл уваги – це складова частина педагогічної майстерності.
Для успішного розподілу уваги необхідно, щоб один вид діяльності був автоматизований, інший – усвідомлений.
Розподіл уваги залежить від складності сумісних діяльностей чи дій. Краще, якщо поєднана розумова і моторна діяльність, гірше розподіляється увага, коли поєднуються розумові діяльності. Розподіл уваги неможливий за участі в двох видах діяльності одного аналізатора (наприклад, неможливо одночасно слухати сусіда по парті і вчителя). Для визначення розподілу уваги можна використати апарат для дослідження координації рухів (супорт).
4. Переключення уваги – виявляється в швидкій свідомій та довільній зміні однієї діяльності іншою. Ця довільна зміна виникає на основі поставлених нових цілей. Переключення слід відрізняти від відвертання уваги (це мимовільний процес, який негативно впливає на виконання роботи).
Переключення уваги залежить від:
характеру діяльності (від нецікавої до цікавої роботи переключатись легше, ніж навпаки);
закінчена чи незакінчена робота;
ступінь зосередженості уваги (чим більший ступінь зосередженості, тим важче відбувається переключення);
від сформованої звички переключати увагу;
від індивідуальних особливостей людини (тип нервової системи).
Велике значення переключення уваги має в навчальному процесі. Раціональне переключення уваги має важливе значення і з точки зору гігієни розумової праці, підтримує необхідний рівень працездатності. Розрізняють повне і неповне переключення. При неповному переключенні людина, приступивши до виконання нової роботи, не відключившись фактично від попередньої роботи і виконує нову роботу за правилами старої, це зумовлює помилки в роботі. Це також потрібно враховувати в навчальній діяльності. Для визначення переключення уваги використовуються таблиці Шульте і Горбова.
5. Обсяг уваги – це кількісна характеристика, це та кількість об’єктів, яку людина може сприйняти з достатньою чіткістю і ясністю за певну одиницю часу. Досліджується обсяг уваги за допомогою тахістоскопа.
Обсяг уваги залежить від:
структури матеріалу;
рівня підготовки;
попереднього досвіду людини;
інтересів;
вольових зусиль;
темпераменту.
6. Стійкість уваги – це здатність людини зосереджувати свою увагу протягом певного часу (це часова характеристика уваги). Стійкість уваги – це висока продуктивність діяльності людини протягом певного часу. Стійкість уваги залежить від ряду умов:
від характеру змісту діяльності;
від інтересу до даного об’єкту;
від активності особистості;
від внутрішньої мисленєвої діяльності.
Стійкість уваги до одного і того ж об’єкту протягом певного часу не може бути довгою, тому потрібно розглядати цей об’єкт з різних сторін, виконуючи певну роботу з ним.
7. Розсіяність уваги – це таке явище, коли людина не може зосереджувати увагу на певному об’єкті. Існує два види розсіяності:
концентрація уваги на одному об’єкті і розсіяність уваги у ставленні до інших;
коли людина ні на чому не може зосереджувати увагу.
Причини цього:
стан нервової системи (наприклад, збудливий тип нервової системи, виснаження нервової системи);
нестійкість інтересів);
рівня підготовки (неглибокі поверхові знання);
від сформованості вольових зусиль (слабкі вольові якості).
Розсіяна увага – це результат поганого виховання учня.
Всі названі властивості уваги можуть бути індивідуальними властивостями. для вивчення властивостей уваги використовується ряд методик: тест Бурдона (метод коректурної проби) – для вивчення ступеня зосередженості уваги; таблиці Шульте – для визначення переключення уваги (відшукування чисел по порядку – арабські від 1 до 25 та римські від ХХY до I), таблиці Горбова (червоно-чорні таблиці, модифікація таблиці Шульте: одночасно розшукати числа (чорні) в порядку зростання (1 – 25) і червоні – в порядку спадання (25 -1).
Розвиток уваги у дітей. Керування увагою учнів.
К.Д. Ушинський, говорячи про роль уваги в навчанні і вихованні, справедливо зазначав, що вона є “ті єдині двері, через які знання може увійти в душу дитини”.
Те, що від уваги залежить засвоєння знань, підкреслювали й інші психологи та педагоги. Зокрема, П.Ф.Каптерев дуже образно сформулював цю залежність, говорячи, що вчити неуважного – це все одно, що наповнювати бездонну бочку.
Щоб успішно підтримувати увагу, треба повсякденно й систематично створювати ті умови, від яких вона залежить.
Підтримання уваги на початку уроку
Для належної організації уваги на початку уроку певне значення має те, як учитель перевіряє присутніх на уроці. Якщо він сам робить перекличку, то це обов’язково призводить до розпорошення уваги на уроці. Краще, якщо про це звітують чергові або староста.
Велике значення для підтримання уваги на початку уроку має своєчасна підготовка матеріалів, які потрібні для проведення уроку: крейда, наочні посібники, прилади тощо. Якщо вчитель забув певну наочність, йому необхідно попросити одного з учнів принести її, а не звертатися до всього класу з запитанням хто принесе. Бо виявиться бажаючих півкласу і увага швидко розсіюється на непотрібні речі.
Належному зосередженню уваги заважає незвичний одяг вчителя (екстравагантність, лишній макіяж, яскравий, “кричущий” одяг і ін.). Бездоганним повинно бути мовлення вчителя.
Підтримка уваги учнів під час усного опитування.
Опитування учнів потрібно організовувати так, щоб увесь клас стежив за міркуваннями або діями учня, який відповідає, щоб кожний член класного колективу з дозволу вчителя міг доповнити або виправити товариша, уточнити його відповідь.
Малоефективним є зловживання такими звертаннями до учнів: “Увага!”, “Слухайте уважно!”, “Дивіться на дошку!”.
Для досконалого володіння увагою учнів під час опитування треба вміло користуватись запитаннями. Під час усного опитування для підтримання уваги треба ставити запитання всьому класу, а далі надавати можливість відповідати окремим учням.
Треба використовувати різноманітні запитання, відповіді на яких вимагали б розкриття різних сторін об’єктів у засвоєному учнями матеріалі.
Важливе значення має те, як учитель слухає відповіді учнів, наскільки він уважний до них, як він підбадьорює учня, поправляє. Учні уважніші, коли сам учитель уважно і вдумливо вислуховує відповіді учнів.
Підтримка уваги учнів під час пояснення нового матеріалу
Учитель повинен насамперед вільно і досконало володіти матеріалом. Насамперед необхідно активізувати той пройдений матеріал, на базі якого буде відбуватись засвоєння нового.
Тому одна з умов підтримки уваги є зв’язність і послідовність викладу нового матеріалу, його доступність для учнів.
Відновлюючи знання учнів під час повторення пройденого матеріалу слід робити це в короткій і лаконічній формі. Інакше при тривалому повторенні відомого учням матеріалу увага розсіюється.
Багаторазово повторюючи певну думку, учитель повинен змінювати її формулювання, бо одноманітність веде до гальмівного стану.
Різноманітність викладу нового матеріалу є необхідною умовою підтримання уваги.
Слід чітко визначити мету уроку. Важливе значення має своєчасне підкріплення уваги учнів оцінкою їх знань, особливо ефективними є оцінки за відповідь під час закріплення нового матеріалу.
Оцінка повинна бути вмотивована і завжди обґрунтована. Мало вмотивована і недостатньо цілеспрямована діяльність не сприяє підтриманню уваги. Вдосконалення довільної уваги нерозривно пов’язане з переходом від близьких до віддалених цілей.
Уважність класу під час пояснення нового матеріалу зумовлюється активною мисленєвою діяльністю (порівнювати, аналізувати, узагальнювати будучи неуважним не можна).
Вміле використання унаочнення. Наочність підтримує увагу, коли вона вміло поєднується зі словом. Засоби унаочнення слід використовувати як засіб підтримання уваги учнів в їх пізнавальній діяльності, спрямованій на розкриття більш суттєвих властивостей.
Часта зміна видів діяльності на уроці – необхідна умова підтримки уваги, особливо у початкових класах. Учні швидко втомлюються під час уроку, коли тільки слухають, чи тільки пишуть.
Формування умінь і навичок самостійної навчальної роботи є важливою умовою розвитку довільної уваги учнів.
Увага тісно зв’язана з потребами. Знання і урахування дитячих потреб дасть змогу використати деякі з них для підтримання уваги (потреба рухатись в молодшому шкільному віці зумовлює використання рухливих ігор на уроці; потреба у спілкуванні з ровесниками у підлітковому віці вимагає від вчителя організації групових форм роботи на уроці, наприклад, робота парами.).
Довільна увага учнів розвивається у тісному взаємозв’язку з формуванням і вдосконаленням їх власного мовлення. Тому виховання у дітей чіткого, виразного, граматично правильного усного мовлення, вміння ясно, послідовно передавати словами думки має важливе значення для формування в них уміння зосереджуватися на об’єктах.
Мова вчителя повинна бути правильна, чітка, виразна, обдумана, вільна від зайвих повторень, не повинна бути одноманітною. Вона повинна бути живою, емоційно насиченою, багатою на інтонації, зверненою до усієї аудиторії.
У шкільній практиці дуже часто можна спостерігати, як із-за браку часу, відведеного вчителем на заключну частину уроку, домашнє завдання учням подається нашвидкуруч при зниженій увазі учнів, урок закінчується неорганізовано. Це відбивається на якості виконання домашніх завдань. Тому потрібно відводити достатньо часу, з’ясувати, які раціональні прийоми діти можуть використати під час виконання домашнього завдання. Можливо у дітей виникнуть запитання, на які вчитель повинен дати конкретну відповідь. Важкі домашні завдання - вчитель повинен пояснити хід їх виконання.
Трапляються учні, які часто бувають неуважними під час уроків. Щоб запобігти їх неуважності, треба знати їх індивідуальні особливості.
Основним об’єктивним критерієм уважності учнів треба вважати активне сприймання ними навчального матеріалу, відповіді на запитання, виконання завдань, засвоєння матеріалу тощо.
Отже, на формування і підтримання уваги впливають такі фактори:
Рівень підготовки учнів, рівень вихованості.
Тісний зв’язок уваги з потребами, переконаннями, інтересами.
Вимогливість вчителя, яка повинна мати послідовний і систематичний характер.
Спостережливість вчителя.
Добре продуманий і насичений урок.
Учні уважні на уроці, якщо вони працюють разом з вчителем.
Різноманітність проведення уроку.
Використання наочності.
Досконала підготовленість вчителя.
досконале мовлення вчителя (без слів-паразитів, без “закручених” незрозумілих фраз, без русизмів).
Доручення
У зв’язку з хворобою старости 33 групи природничого факультету Гуриненко Лариси доручаємо отримати стипендію для всієї групи за жовтень 2002 р. заступнику старости Худинцю Василю Михайловичу.
Заступник старости В.М.Худинець
Заступник декана природничого
факультету з виховної роботи Н.В.Шулдик