3. Основні функції інформаційних центрів
Основними функціями інформаційних центрів є:
Аналітико-синтетичне опрацювання документів це інформаційний процес, який включає бібліографічний опис, класифікацію, предметизацію, анотування, реферування, науковий переклад, складання оглядів. В результаті таких процесів скорочується кількість інформаційних матеріалів за рахунок застарілих, проводиться якісний відбір інформації, який включає тенденції розвитку науки та техніки, розробку нових гіпотез, практичних рекомендацій, висновків, прогнозів.
Бібліотечно-бібліографічне інформування це процес накопичення та видачі споживачу документів в режимі "запит відповідь". Важливе місце в бібліотечно-бібліографічному інформуванні надається міжбібліографічному абонементу.
Вибірковий розподіл інформації. Оскільки споживачу інформації потрібно не все про все те, що його цікавить, а тільки те що містить нові відомості, то спеціалісти з довідково-інформаційного забезпечення намагаються здійснити вибіркове інформування: представляють відомості у зручній для споживача формі (огляд, аналітична довідка, реферат, таблиця), враховуючи при цьому інформаційні особливості споживача.
Науковий аналіз та синтез інформації. Процес наукового аналізу та синтезу змісту первинних документів й створення оглядово-порівняльної інформації в вигляді бібліографічних, фактографічних, реферативних, аналітичних, та прогнозуючих оглядів.
Ретроспективний пошук інформації це послідовність операції, виконаних з метою глибокого та повного пошуку відомостей за певний проміжок часу з достатньою достовірністю відповідаюча на питання: вирішується чи вже вирішена дана проблема і яким способом, яка нова інформація з даного питання існує в нашій країні та за її межами.
Види інформаційного забезпечення Найбільш поширеними видами довідково інформаційного забезпечення є: інформування про матеріали, які поступили в ДІФ; система "запит-відповідь"; система "вибіркове поширення інформації"; видавнича діяльність; інформаційне забезпечення керівників.
Інформування про матеріали які надходять у ДІФ. Методи реалізації такої інформації зводяться до наступного: повідомлення про нові надходження шляхом складання та видання бібліографічних вказівок, списків нових надходжень; підготовки оглядових доповідей за матеріалами нових надходжень, організації нових надходжень; індивідуального інформування працівників підприємств (організацій); пропаганда нових джерел НТІ шляхом телерадіоінформування тощо.
Система "запит-відповідь". Перевага забезпечення споживача в цьому режимі полягає в тому, що досягає диференційованого та строгого індивідуального розподілу інформації, й причому інформації тільки потрібної, оскільки вона надає відповідь на разовий запит споживача, а з цього випливає результат вибору окремих видів інформації з об'ємного потоку інформаційних матеріалів.
Запити споживача, які забезпечуються в цьому режимі, бувають трьох
видів:
1. Запити на видачу копій документів, про які споживач уже проінформований.
Запити на ретроспективний пошук інформації за темою, сформульованою споживачем на відомій йому професійній мові.
Запити конкретних відомостей із заданими параметрами.
Запити в режимі "запит-відповідь" надходять у вигляді заявок (письмових, усних, за телефоном). Для їх задоволення вимагаються операції різного змісту та об'єму, інколи достатньо знайти документи на полиці або сховищі мікрофльмів, особливо, якщо споживач повідомив адресу документу. Для задоволення запитів на ретроспективний пошук або видачу конкретних відомостей розробляються складні синтетичні комплекси: створюються формалізовані мови тощо.