Методичні рекомендації до самостійної роботи

Необхідність державної підтримки розвитку економіки зумовлена тим, що, по-перше, є галузі, які без державної підтримки не мають достатніх фінансових можливостей для розвитку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економіки держави (паливно-енергетичний, агропромисловий, металургійний комплекси). По-друге, тільки за державної підтримки можуть розвиватися науковомістскі й технологічно складні виробництва.

Згідно з бюджетною класифікацією витрати на розвиток економіки включають такі групи:

• промисловість та енергетика;

• будівництво;

• сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство;

• транспорт, дорожнє господарство, зв’ язок, телекомунікації та інформатика;

• інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю.

Видатки на розвиток промисловості та енергетики включають такі групи видатків:

1. Видатки на паливно-енргетичний комплекс.

2. Видатки на конверсію та розвиток підприємств оборонного й машинобудівного комплексів.

3. Видатки на відтворення мінерально-сировинної бази.

4. Видатки на інші галузі промисловості.

Найбільшу частку у видатках на розвиток промисловості та енергетики становлять видатки на державну підтримку вугледобувних підприємств.

Державна підтримка розвитку агропромислового комплексу здійснюється за такими основними напрямами:

• невтручання органів виконавчої влади у вибір форм господарювання й господарську діяльність суб’єктів підприємництва, крім випадків, передбачених законами;

• стимулювання розвитку приватного підприємництва;

• забезпечення суб’єктам господарювання захисту прав власності на землю, майно та результати своєї праці;

• проведення закупок сільськогосподарської продукції до державних резервів;

• підтримки сільськогосподарських товаровиробників, інфраструктури аграрного ринку, виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції, спрямованих на гарантування продовольчої безпеки держави;

• формування цінового, податкового і кредитного механізмів з урахуванням специфіки сільського господарства як галузі із сезонним характером виробництва, уповільненим оборотом капіталу і низькою нормою прибутку;

• створення умов для забезпечення кредитами сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням сезонності виробництва.

За рахунок бюджетних коштів фінансуються такі видатки на розвиток агропромислового комплексу:

1. Видатки на поліпшення земельних ресурсів.

2. Видатки на сільськогосподарське виробництво.

3. Видатки на закупівлю сільськогосподарської продукції та техніки.

4. Видатки на дослідження і практичні розробки в галузі сільського господарства.

5. Видатки на діяльність і послуги в галузі сільського господарства.

З метою забезпечення функціонування та розвитку місцевої інфраструктури використовуються кошти місцевих бюджетів.

Видатки на розвиток місцевої інфраструктури відображаються у видатковій частині місцевих бюджетів у розрізі підрозділів бюджетної класифікації. Обсяг видатків визначається на основі спеціальних розрахунків.

Серед видатків на розвиток місцевої інфраструктури відповідне місце посідають видатки на будівництво, які включають затрати на будівництво об’єктів виробничого і невиробничого призначення, а також на охорону незавершеного будівництва. Такі видатки передбачаються по управліннях капітального будівництва на основі відповідних документів у межах виділених на дані цілі коштів як капітальні вкладення.

Крім того слід зазначити, що до комунальної власності належить майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів, кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об’єкти житлово-комунального господарства, майно закладів соціально-культурної сфери, торгівлі, побутового обслуговування, майно підприємств, місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв’язку та інформації а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного й соціального розвитку відповідної території.

Державна фінансова підтримка малого підприємництва може здійснюватись у таких напрямах:

• пряме державне фінансування та кредитування суб’єктів малого підприємництва;

• встановлення пільг в оподаткуванні;

• державне гарантування кредитів суб’єктів малого підприємництва;

• стимулювання підтримки сектору малих підприємств із боку підприємницьких організацій: банків, страхових компаній, корпорацій.

Пряме державне фінансування та кредитування суб’єктів малого підприємництва передбачає надання малим підприємствам коштів із бюджетів різних рівнів і державних цільових фондів в таких формах:

• субсидування, тобто безповоротне надання коштів малому підприємству для покриття ним своїх витрат чи збільшення прибутків;

• кредитування, тобто надання кредитів на пільгових умовах сфері малого бізнесу;

• пайове фінансування, тобто фінансування певної частини від потреби в коштах малого підприємства за рахунок ресурсів бюджетів чи державних цільових фондів.

До інших видатків бюджету, пов’язаних з економічною діяльністю, належить насамперед фінансування проектів багатоцільового розвитку, а саме:

• розвиток космічної діяльності;

• виконання робіт щодо державного нагляду за додержанням вимог стандартів, норм і правил за засобами вимірювання;

• міжгалузевих енергозберігаючих заходів;

• проведення метеорологічних, гідрологічних, аерологічних, радіаційних та інших спостережень навколишнього природного середовища.

В Україні діє широка мережа наукових установ, центром якої е Національна академія наук України. Всі науково-дослідні організації мають загальнонауковий і галузевий профілі. Держава забезпечує фінансування і пріоритетне матеріально-технічне забезпечення фундаментальних досліджень, довгострокових державних науково-технічних програм.

Обсяги фінансування наукових і науково-технічних програм визначаються у законі про Державний бюджет України окремо по кожному пріоритетному напряму розвитку науки і техніки. Фінансування виконання наукових і науково-технічних робіт здійснюється за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів.

За рахунок бюджетних коштів переважно фінансуються:

• фундаментальні дослідження і розробки;

• роботи, що виконуються в межах пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

• прикладні науково-технічні розроблення, результати яких мають загальнодержавне значення;

• роботи, пов’язані з науково-технічним співробітництвом на основі міждержавних угод. З метою створення економічно сприятливих умов для ефективного здійснення науково-технічної діяльності держава також використовує додаткові фінансово-кредитні та податкові важелі (пільгове оподаткування і кредитування, прискорена амортизація основних фондів, тощо).