
- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
Лабораторна робота № 2
УЗГОДЖЕННЯ В ЛІНІЯХ ПЕРЕДАЧІ НВЧ
Мета роботи – вивчення основних методів 1 пристроїв для узгодження в лініях передачі НВЧ за допомогою взаємних пристроїв (компенсуючих реактивностей).
2.1. Загальні відомості
Під узгодженням у трактах НВЧ прийнято розуміти умови, за яких від генератора в навантаження через лінію передачі підходить максимальна потужність. Узгодження в лінії передачі полягає в заглушенні відбитих від навантаження хвиль. Лінія в цьому випадку працює в режимі біжучих хвиль з коефіцієнтом відбиття Г, який дорівнює нулю (КСХ = 1), а опір навантаження Zн дорівнює хвильовому опору лінії ZA.
В узгодженому режимі потужність, що надходить у навантаження від генератора, який, в свою чергу, повинен бути також узгодженим з лінією, досягає максимального значення. Якщо навантаження не узгоджене з лінією, то це призводить до ряду небажаних ефектів.
Розглянемо основні причини, через які намагаються досягнути найкращого узгодження, тобто наблизити КСХ до ідеальної величини, що дорівнює одиниці.
2.2. Потужність, що надходить у навантаження
Потужність, що передається у навантаження, яке знаходиться на кінці лінії, без втрат можна визначити в будь-якому перерізі лінії за допомогою співвідношення:
, (2.1)
де U і I – амплітуди напруги та струму в даному перерізі;
φ – фазовий кут між ними.
У перерізі, де знаходиться максимум стоячої хвилі напруги, є мінімум струму І і φ = 0. Тому:
. (2.2)
Напруга в максимумі та струм у тому ж перерізі дорівнюють:
, (2.3)
, (2.4)
де Zx – хвильовий опір лінії;
Г – коефіцієнт відбиття.
Підставляючи вирази (2.3) і (2.4) в рівняння (2.2), одержимо:
. (2.5)
Нехай генератор є узгодженим, тобто має внутрішній опір Zr = Zx. Тоді відбита від навантаження хвиля, що надходить до генератора, не відбивається від нього і не може змінити амплітуду {Unaд}. Таким чином, можна вважати, що [Unaд] ≠ f ([Г]).
У випадку узгодження навантаження а лінією Г = 0. Тоді потужність має максимальну величину:
. (2.6)
Отже, при неузгодженому навантаженні у випадку узгодженого генератора потужність, що надходить у навантаження, менша, ніж при узгодженому навантаженні, тобто:
. (2.7)
Потужність, що надходить у навантаження, за законом збереження енергії дорівнює різниці між потужністю падаючої хвилі Рпад і потужністю відбитої хвилі Рвідб , причому:
,
. (2.8)
Таким чином, потужність відбитої хвилі:
. (2.9)
Звідси одержуємо потужність, що надходить у навантаження:
. (2.10)
Цей вираз збігається з формулою (2.7), оскільки величина Рпад відповідає найбільшій потужністі, яку можна одержати в розглянутому режимі при ідеальному узгодженні навантаження з лінією.
2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
У випадку неузгодженого навантаження пробивна міцність лінії зменшується за рахунок перенапруження в максимумах стоячої хвилі. Для кількісної оцінки необхідно врахувати, що пробій виникає в режимі, коли напруженість електричного поля в максимумі стоячої хвилі стає такою, що дорівнює пробивній напруженості:
, (2.11)
де Uпроб – пробивна напруга лiнiї за даних умов.
Позначимо через [Uпад]проб амплітуду напруги падаючої хвилі, при якій в лінії починається електричний пробій.
Згідно з рівняннями (2.3) і (2.11) одержимо:
. (2.12)
Потужність Pпроб, при якій відбувається пробій, є границею потужності, що передасться у навантаження. За співвідношенням (2.5) маємо:
. (2.13)
Якщо відставити в що формулу залежність (2.12), то дістанемо:
.
тобто у випадку неузгодженості пробивна потужність дорівнює:
. (2.14)
Таким чином, електрична потужність передавальної лінії при неузгодженому навантаженні знижується в КСХ раз порівняно з електричною потужністю узгодженої лінії. При передачі великих рівнів потужності намагаються забезпечити КСХ менше 1.5.