11.8. Контрольні запитання

1. Яке призначення вимірювальних ліній НВЧ?

2. Назвіть основні джерела похибок при вимірюванні за допомогою вимірювальних ліній.

3. Як впливає глибина занурення зонда на розподіл напруженості поля в лінії?

4. Що таке хвильовий опір і чим він визначається?

5. Що називається еквівалентним нормованим опором хвилеводу і довгої лінії?

6. Принцип дії та конструкція вимірювальної лінії.

7. Що таке критична довжина хвилі у хвилеводі?

8. Яке призначення короткозамкнутого рухомого навантаження НКП-8?

9. Які задачі градуювання вимірювальних ліній?

11.9. Список використаної та рекомендованої літератури

Валитов Р.А., Сретенский В.Н. Радиотехнические измерения. Методы и техника измерений в диапазоне от длинных до оптических волн. Μ., 1970.

Измерения в злектронике: Справочник / Под ред. Б.А. Доброхотова. Μ., 1965.

Лебедев И.В. Техника и прибори СВЧ: В 2 т. М., 1970. Т.1.

Ремез Γ .А. Курс основных радиотехнических измерений. М., 1966.

Линия измерительная волноводная Р1-28: Технические описание и инструкция по эксплуатации. Вильнюс, 1983.

Лабораторна робота № 12

ПЕРЕВІРКА ПОЛЯРИЗАЦІЙНИХ АТЕНЮАТОРІВ НВЧ

Мета роботи – вивчення принципу дії та конструкції поляризаційних атенюаторів, які застосовуються в діапазоні НВЧ; часткова перевірка досліджуваних атенюаторів; дослідження частотної залежності коефіцієнта послаблення; обробка одержаних результатів.

12.1. Загальні відомості

Високочастотні послаблювачі (атенюатори) служать для зміни (зменшення) потужності сигналу, що проходить по хвилеводному або коаксіальному тракту. Основною областю застосування атенюаторів НВЧ є вимірювальна техніка.

На низьких частотах атенюатори являють собою подільники напруги потенціометричного або ємнісного типу. Зовсім інший принцип покладено в основу роботи атенюаторів НВЧ діапазону, встановлених у колах з розподіленими параметрами.

Послаблювання сигналу буває необхідним, наприклад, для створення розв'язки між генератором і навантаженням, тобто для усунення впливу вимірюваного об’єкта на потужність і частоту коливань, що генеруються.

Ступінь зменшення потужності атенюатором характеризується величиною послаблення (загасання), яка визначається відношенням потужності на виході до потужності на вході, дБ:

. (12.1)

Співвідношення між послабленням (у децибелах) і поділками шкали визначають звичайно по градуювальному графіку, який додається до атенюатора, або безпосередньо по шкалі атенюатора (у децибелах).

Вмонтовані атенюатори виявляються корисними для керування рівнем потужності з метою одержання бажаного сигналу в тому чи іншому приладі (генераторі, хвилемірі та ін.). Окрім основної вимоги, яка зводиться до зміни рівня потужності, до атенюатори діапазону НВЧ звичайно ставиться вимога щодо постійності узгодження входу і виходу послаблювана. Необхідність цієї вимоги випливае з існування явища затягування частоти генераторів НВЧ. Крім того, узгоджений по входу і виходу атенюатор виключає похибки, що виникають у процесі вимірювань за рахунок ефекту узгодження. Сама величина послаблення, яке вноситься атенюатором у тракт, однозначна за умови узгодження атенюатора з вхідною та вихідною лініями.

За принципом дії атенюатори поділяються на резисторнi, поглинальні, межові , поляризаційні, феритові та на напівпровідникових приладах; за конструкцією – на коаксіальні, хвилеводні, смужкові; за можливістю керування послабленням – на змінні (електрично або механічно керовані) і фіксовані; за рівнем послаблюваної потужності – на атенюатори низького (до 1 Вт) та високого рівнів; за точнiстю – на калібровані та некалібровані.