- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
9.5. Контрольні запитання
1. Хід виконання роботи та схеми вимірювань. Діапазон частот, в якому проводиться робота.
2. Що таке направлений відгалужувач і які його характеристики?
3. Принцип дії направленого відгалужувача з двома отворами. Як ці отвори мають бути розміщені? Навіщо потрібно узгоджене навантаження в одному кінці відгалужувача? Як впливає точність їх виконання на роботу відгалужувача?
4. Принцип дії направленого відгалужувача з трьома і більше отворами. Чому із збільшенням кількості отворів зростає направленість і збільшується частотний діапазон відгалужувача?
5. Що таке коефіцієнт передачі? Як залежить його величина від розмірів і кількості отворів зв'язку? Що таке перехідне послаблення?
6. Що таке коефіцієнт просочування? Які фактори впливають на коефіцієнт просочування? Залежність між направленістю і коефіцієнтом просочування. Способи збільшення направленості.
7. Вимірювання перехідного послаблення направленого відгалужувача. Яку роль виконує атенюатор, включений у первинний хвилевід? Від чого залежить похибка вимірювання перехідного послаблення?
8. Що відбудеться, якщо в процесі вимірювання коефіцієнта просочування зміниться частота?
Побудова і робота атенюатора, основаного на принципі направленого відгалужувача. Інші практичні застосування направленого відгалужувача.
9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
Чернушенко A.M., Меланченко М.Е., Малорацкий Л.Г. Конструирование экранов и СВЧ-устройств / Под ред. A.M. Чернушенко. М., 1990.
Лебедев И.В. Техника и прибори СВЧ: В 2 т. М., 1972. Т.1.
Лабораторна робота № 10
Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
Мета роботи – вивчення основних властивостей несиметричної смужкової лінії, а також фільтрів нижніх частот, що застосовуються в НВЧ діапазоні.
10.1. Загальні відомості
10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
НСЛ – це двопровідна смужкова лінія передачі з поперечним перерізом
у вигляді паралельних прямих, яка має одну площину симетрії (площину 1 на рис. 10.1), паралельну напрямку поширення енергії.
На рис. 10.1: 1 – металева смужка; 2 – металевий екран; 3 – підложка з діелектрика а параметрами εо2, μ02, простір над смужкою, заповнений діелектриком з параметрами εа1, μα1. НСЛ є найпростішою і найпоширенішою лінією. У цієї лінії провідники знаходяться в однорідному ізотропному діелектрику, де εa1 = εа, μa1 = μa. На практиці часто таку лінія використовують з повітряним заповненням (εα = εо, μα1 = μ0), що дозволяв зменшувати загасання енергії, яка передається (відсутні втрати в діелектрику), і збільшити пропускання потужності, що проходить по лінії.
Рис. 10.1. Несиметрична смужкова лiнiя з дiелектричним заповненням
Однак, оскільки лінія не екранована, в ній постерігається підвищений рівень втрат на випромінювання через різноманітні неоднорідності в лінії. Ширину екрана звичайно вибирають з умова:
. (10.1)
причому поле поблизу країв така мале, що ним можна знехтувати, і характеристики такої лінії практично не відрізнятимуться від характеристик лінії з нескінченно широким екраном,
По НСЛ з однорідним заповненням можуть поширюватись хвилі типів Τ, Ε, Η. Нижчим, або основним типом, який використовується на практиці для передачі енергії по такій лінії, є хвиля типу Τ за умови, що ширина екрана задовольняє умову (10.1)
На рис. 10.2 показано структуру електричних і магнітних силових ліній хвилі Τ у поперечному перерізі лінії. Хвиля Τ має λкр = ∞ і може поширюватись на будь-якій частоі. Фазова швидкість такої хвилі:
, (10.2)
де
.
Рис. 10.2. Структура електричних і магнітних силових ліній НСЛ
Довжина хвилі в лінії:
. (10.3)
Хвильовий опір Ζх НСЛ з однорідним заповненням у випадку t/h = 0 і а = = ∞ визначається за заданими геометричними розмірами і параметрами діелектрика за допомогою таких виразів:
при
, (10.4)
при
. (10.5)
Формули (10.4) і (10.5) можна застосовувати для НСЛ з вельми тонкими смужками t/h < 0,005. У випадку товстіших смужок (t/h < 0,1) можна використовувати співвідношення (10.4) і (10.5), замінивши в них ω на ωеф, де ефективна ширина смужки зв'язана з геометричними розмірами за допомогою рівняння:
, (10.6)
де x = h при ω/h ≥ 1/(2π), Χ = 2πω при ω/h < 1/(2π).
Геометричні розміри НСЛ з однорідним заповненням за заданим Zx можна визначити так:
при
Ом
, (10.7)
при
Ом
. (10.8)
Як видно із виразів (10.4) і (10.5), один і той самий Ζx можна одержати при рівних ω і h. Для того, щоб в НСЛ не могли поширюватись вищі типи хвиль, тобто щоб НСЛ працювала в однохвильовому режимі, на поперечні розміри, лінії накладають такі обмеження:
i
, (10.9)
де λ визначається із виразу (10.3).
