
- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
Д.4.1. Призначення
Підсилювач високочастотний широкосмуговий 73-29 з комплектом високочастотних детекторних головок здійснює:
- детектування радіоімпульсів і підсилення до рівня, який забезпечує можливість спостереження обвідної радіоімпульсів на
екрані осцилографа;
- підсилення синусоїдних сигналів у смузі частот 50 Гц... ...20 МГц та імпульсних сигналів обох полярностей тривалістю 0,05...100 мкс;
- індикацію відносної зміни високочастотної потужності, яка не перевищує 5 мВт;
- детектування ВЧ-сигналів у діапазоні 50 Гц...17850 Гц потужністю не більше 200 мВт.
Прилад може застосовуватись для роботи в цехових і лабораторних умовах, а також у ремонтних організаціях.
Умови експлуатації:
- робоча температура повітря – 5...40° С;
- відносна вологість повітря – до 9556 при температурі до 30° С;
- атмосферний тиск – (100 ± 4) кПа (750 ± 30) мм рт.ст.;
- напруга мережі живлення – (220 ± 22) В, частота – (50 ± 0,5) Гц, вміст гармонік – до 5%.
Д.4.2. Технічні дані
Смуга пропускання підсилювача – 50 Гц...20 МГц. Нерівномірність амплітудно-частотної характеристики в межах смуги пропускання не перевищує 2 дБ із вхідним і вихідним кабелями при роботі на навантаження з опором 500 кОм і ємністю 30 пФ.
Коефіцієнт підсилення – не менше 200.
Похибка встановлення каліброваного коефіцієнта підсилення на частоті 100 кГц – від – 10 до +20%.
Коефіцієнт нелінійних спотворень при вихідній напрузі до 1 В не перевищує 5%.
Діапазон вхідних напруг – 1,5...300 мВ.
Примітка. Підсилювач зберігає працездатність після випадкових короткочасних десятикратних перевантажень по входу.
Відношення сигнал/шум – не менше 6.
Коефіцієнт поділу кожної частини атенюатора дорівнює 2 а похибкою встановлення не більше ± 10%.
Напруга зміщення без детекторної головки в режимі "ОГИБАЮЩАЯ" має бути (80 ± 4) В.
Відхилення стрілки індикатора підсилювача УЗ-29 на всю шкалу в режимі "НГ" забезпечується при вхідному струмові перетворювача не більше 25 мкА.
Діапазон частот детекторних головок відповідає даним
табл. Д.4.1.
Таблиця Д.4.1
-
Робочий дiапазон частот, ГГц
КСХ
Чутливiсть, мкВ/мкВт
0,05...4
2
30
3,86...10,02
2,5
20
8,15...11,42
2,5
30
11,72...17,85
2,5
12
КСХ детекторних головок – не більше величин, указаних в табл.Д.4.1.
Чутливість детекторних головок – не менше величин, наведених в табл. Д.4.1.
Ємність конструктивного конденсатора, що блокує вихідний роз'єм детекторних головок, не перевищує 20 пФ.
Вхідний активний опір підсилювача а вхідним кабелем на частоті кГц – не менше 400 кОм.
Вхідна ємність підсилювача:
- без вхідного кабеля – не більше 25 пФ; – з вхідним кабелем – не більше 65 пФ. Час самопрогріву підсилювача – 30 хв.
Живлення підсилювача здійснюється від мережі змінного струму напругою (220 ± 22) В, частотою (50 ± 0,5) Гц і вмістом гармонік до 5%.
Потужність, яка опоживаеться підсилювачем при нормальній напрузі мережі, не перевищує 50 ВА.
Тривалість безперервної роботи підсилювача – 8 год.
Напрацювати на відмову – 6000 год. Технічний ресурс – не менше 5000 год. Габаритні розміри підсилювача – 490 χ 135 χ 355 мм. Габаритні розміри ящика для комплекту детекторних головок і допоміжного майна – 400 х 130 х 360 мм. Маса підсилювача – не більше 14 кг. Маса ящика з комплектом детекторних головок і допомігшого майна – не більше 6,5 кг.
Д.4.3. Будова та робота підсилювача і його складових частин
Досліджувані радіоімпульси подаються на вхід високочастотної детекторної головки. Обвідна радіоімпульсів зі входу високочастотної детекторної головки через перемикач "РОД РАБОТЫ" надходить на вхід підсилювача.
Для спостереження форми сигналу підсилена напруга з виходу приладу подається на вхід осцилографа.
Відеоімпульси і синусоїдні коливання подаються на вхід приладів безпосередньо.
Для встановлення каліброваного коефіцієнта підсилення рівним 200 з внутрішнього калібратора через перемикач "РОД РАБОТЫ" на вхід підсилювача подається стабільна напруга типу "меандр", яка підсилюється i надходить на схему індикації.
При індикації відносної зміни високочастотної потужності не-модульованого високочастотного сигналу постійна складова струму детектора високочастотної детекторної головки перетворюється перетворювачем у переривну напругу,яка потім підсилюється та індикується стрілковим приладом.
Блок-схему високочастотного широкосмугового підсилювача зображено на рис. Д.4.1.
Перемикач В1 "РОД РАБОТЫ" служить для комутації кіл високо-частотного широкосмугового підсилювача при всіх видах роботи приладу і має такі положення: "КАЛИБР", "ОГИБАЮЩАЯ", "ВИДЕОИМП"; "НГ".
Д.4.4. Заходи безпеки
Підсилювач за електробезпекою відповідає 01-му класу захисту.
2. До роботи з підсилювачем допускаються особи, що пройшла інструктаж з техніки безпеки при роботі з електро- і радіовимірювальними приладами.
3. При роботі з підсилювачем додержуйте запобіжних заходів, тому що в підсилювачі постійна напруга – 80 В і змінна напруга – 220 В.
4.
Перед увімкненням підсилювача заземліть
затискач захисного заземлення, який
позначено символом
.·Затискач
захисного заземлення від'єднуйте тільки
після вимикання підсилювача від мережі.
Рис Д.4.1. функціональна схема підсилювача 73-29: 1 – підсилювач високочастотний широкосмуговий; Π – вхід; Ш – вихід; І – перемикач роду робіт ВІ; 2 – вхідні каскади ЛІ, ППІ; 3 – атенюатор ΡІІ-Ρ22; 4 – перший каскад відеопідсилювача Л2; 5 – перетворювачі Д11, Д12; 6 – емітерні повторювачі ІШ2; 7 – другий каскад відеопідсилювача ППЗ, ПП4; 8 – складений емітерний повторювач ПП5, ПП6; 9 – калібратор МСІ; 10 – третій каскад відеопідсилювача ПП7, ПП8; ІІ – вихідний каскад ПП9-ІІ; 12 – блок живлення; 13 – схема індикації