
- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
12.6. Опис вимірювальної установки
Схему вимірювальної установки зображено на рис. 12.5. Джерелом НВЧ потужності є генератор ГЧ-90, який працює в діапазоні частот 16,65...25,80ГГц. На виході генератора послідовно підключено зразковий атенюатор ДЗ-35А, два атенюатори Д3-34, які перевіряються, детекторна секція і широкосмуговий підсилювач УЗ-29. Перевірка атенюаторів зводиться до підтримки на вході підсилювача постійного рівня потужності шляхом балансування послаблень, що вкосяться зразковим атенюатором, з одному з тих, який перевіряється.
Схема установки відповідає схемі методу послідовного заміщення на НВЧ, поданого на рис. 12.1.
12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
1. Проведіть перевірку досліджуваних атенюаторів на частотах 23 і 25 ГГц.
2. Розрахуйте абсолютні та відносні похибки проведених вимірювань для кожного одержаного значення.
3. Побудуйте графіки одержаних поправок на частотах 23 і 25 ГГц.
4. Визначіть значення похибки вимірювань на крайніх ділянках діапазону. Вимірювання проводити на початку і в кінці діапазону в кількості 10 – 15 значень.
5. Проведіть обробку результатів відповідно до методики, викладеної в підрозд. 12.5 даної лабораторної роботи.
12.8. Порядок виконання роботи
1. Включити генератор і вимірювальний підсилювач і дати їм прогрітися протягом 15 хв, попередньо встановивши на зразковому атенюаторі загасання 20...25 дБ. Після прогрівання генератора відрегулювати його згідно з додатком1 і на частоту 23 ГГц.
2. Після прогрівання підсилювач треба відкалібрувати. При калібруванні ручки повинні знаходитися в таких положеннях:
"УСИЛЕНИЕ" – у крайньому лівому положенні;
"РОД.РАБОТЫ" – "КАЛИБР";
"BX.УPOBEHЬ, mV" – "5...10".
Повертаюче ручку "УСИЛЕНИЕ", встановити стрілку мікроамперметра на позначку "50". При повороті ручки "УСИЛЕНИЕ" можливе неплавне переміщення стрілки мікроамперметра.
3. Після калібрування встановити ручку "РОД РАБОТЫ" в положення "ОГИБАЮЩАЯ", а ручку "ВХ.УРОВЕНЬ,mV" – у крайнє ліве положення "1,5...5", що відповідає мінімальному рівню вхідного сигналу.
4. Одержати на виході генератора максимальну потужність. Для цього ручкою "УСТАНОВКА МОЩНОСТИ" встановити по індикатору генератора 50 поділок.
5. Встановити таке загасання зразкового атенюатора, що дорівнює 18 дБ, а загасання атенюаторів, які перевіряються, – 0 дБ, Ручку фіксованих значень загасань атенюатора, вмонтовану в генератор, встановити в положення "+7дБ". За допомогою ручки плавного керування послабленням, вмонтованої в генератор, встановити стрілку мікроамперметра підсилювача на позначку "10".
6. Провести перевірку першого атенюатора. Для цього, послідовно зменшуючи послаблення, що вноситься зразковим атенюатором, на 1 дБ, компенсувати його послабленням атенюатора, який перевіряється, тобто підтримувати рівень сигналу на вході підсилювача постійним (для чого повернути стрілку мікроамперметра на позначку "10"). При цьому слідкувати за тим, щоб рівень потужності на виході генератора був постійним. Результати подати у вигляді таблиці. Аналогічні дії провести відносно другого атенюатора, що перевіряється, попередньо встановивши загасання першого атенюатора, який перевіряється, таким, що дорівнює 0. Результати записати у вигляді таблиці.
7. Встановити частоту генератора 25 ГГц і виконати дії, описані в п. 4 – – 6. Результати звести в таблицю.
8. Для визначення значення похибки вимірювань на початку діапазону вибрати точку з інтервалу 1...4 дБ і одержати 10 – 15 значень вибраної точки, розстроюючи атенюатор, який перевіряється біля даної точки у бік менших значень.
9. Для визначення значення похибки вимірювань в кінці діапазону вибрати точку з інтервалу 12... 19 дБ і одержати для неї таким же чином 10 – 15 значень. Результати подати у вигляді таблиці.