
- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
12.2. Основні характеристики атенюаторів
До основних характеристик атенюаторів відносяться: діапазон частот, границя зміни послаблення, похибка послаблення, що вноситься, КСХ входу, допустима потужність розсіювання, температурний діапазон, розміри та вага.
Однією з найважливіших характеристик атенюатора є похибка послаблення, що залежить в основному від похибки градуювання і відліку, а також від помилок, які виникають за рахунок розузгоджування генератора та навантаження з лінією, в яку ввімкнено атенюатор. Точність вимірювання послаблення має велике значення при використанні змінних атенюаторів. При розробці таких пристроїв особливо суттєве значення надається конструкції механізмів переміщення поглинальних опорів і відлікових пристроїв. У техніці НВЧ найширше використовуються атенюатори з похибкою відліку 0,05...0,1 дБ.
Як правило, атенюатор використовується в повному робочому діапазоні частот, який вибирається виходячи з допустимих відхилень послаблення при зміні частоти. Діапазон частот визначаеться також величиною допустимого максимального значення КСХ атенюатора.
Допустиме максимально значення КСХ зумовлено, крім того, конструкцією атенюатора. Так, у прецизійних атенюаторах значення КСХ не перевищує 1,05, а в атенюаторах для менш точних вимірювань складає 1,2...2. Робочий діапазон атенюатора захоплює звичайно ділянку частот, що відрізняється на 10...15% від середньої частоти. У випадках, коли допускається більше значення КСХ, атенюатор може використовуватись в ширшому діапазоні частот.
Для узгодженая вхідного та вихідного опорів атенюатора залежно від його типу і конструкції застосовуються різні пристрої. Так, наприклад, в атенюаторах граничного типу використовують узгоджуючі опори. У ряді випадків межові атенюатори вмикають у тракт разом з поглинальними кабелями, що мають великі втрати на НВЧ. Кабель при цьому відіграє роль додаткового постійного атенюатора. У поглинальних атенюаторах узгодження досягається за рахунок певних розмірів і форми поглинального опору.
Залежно від типу і призначення атенюатори конструюють з різними межами послаблення – від 0 до 120 дБ. Великі величини послаблень перекриваються за допомогою межових атенюаторів. Поглинальні атенюатори розраховані на значно менші послаблення -до 40...60 дБ.
Важливою характеристикою атенюаторів є допустима потужність розсіювання. При конструюванні атенюаторів її прагнуть зробити якомога більшою,однак при цьому виникає ряд труднощів, бо при більшій потужності на вході атенюатора відбувається місцеве виділення значної кількості тепла в поглинальному опорі при його малих об'ємах і поверхнях. Це спричиняє зміну градуювання атенюатора, а часто може призвести до деформації опору та випалювання на ньому поглинального шару. Збільшення ж товщини шару підвищує КСХ і погіршує інші характеристики атенюатора.
Атенюатори використовуються в певному діапазоні температур, у межах якого їх основні параметри змінюються незначно. Тому при експлуатації атенюаторів необхідно враховувати температуру навколишнього середовища. Особливо чутливі до зміни температури поглинальні кабелі, в яких після значного нагрівання або охолодження не відновлюється початкова величина загасання, тобто має місце температурний гістерезис загасання. В атенюаторах Межового типу залежність послаблення від температури визначається температурним коефіцієнтом матеріалу.
В коаксіальних і хвилеводних поглинальних атенюаторах послаблення мало залежить від температури. Температурний діапазон атенюаторів з поверхневими опорами визначається тільки властивостями діелектрика і поглинального шару, що наноситься на діелектрик, при різних температурах.
Послаблення багатьох атенюаторів залежить від вологості навколишнього середовища. Ця залежність особливо помітна в поглинальних атенюаторах з поверхневими опорами, які через це покриваються спеціальними вологозахисними плівками.
На вході та виході атенюаторів з метою забезпечення їх зручного і швидкого з'єднання з високочастотними трактами встановлюються типові високочастотні роз'єми або фланці, розміри яких відповідають стандартним перерізам коаксіальних і хвилеводних ліній передач.
Усі атенюатори, які застосовуються в техніці НВЧ, можна поділити на дві принципово різні групи – взаємні (оборотні) і невзаємні (необоротні) атенюатори, залежно від того, чи підлягають вони принципу взаємності (оборотності).
За характером послаблення розрізняють атенюатори межового (замежового) типу, що використовують властивості закритичного хвилеводу, і поглинальні атенюатори, в яких послаблення відбувається за рахунок поглинання та розсіювання у вигляді тепла частини потужності, що надходить.
Чотириполюсники, які забезпечують зміну потужності, що надходить, тільки за рахунок відбиття хвилі, наприклад, штир або діафрагма, розміщені в середині хвилеводу, звичайно як послаблювачі не розглядаються.
Найширше застосування на цей час знайшли оборотні атенюатори низького рівня потужності, розраховані на середню потужність, яка не перевищує 1 Вт.
Узгодження з боку входу та виходу у хороших конструкцій ножових послаблювачів залишається практично незмінним в усьому діапазоні керування послабленням.