
- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
1.2. Вимірювання ксх навантажень
У загальному випадку КСХ навантажень визначається співвїдношенням:
де Umax і Umin – показання індикаторного приладу відповідно при положеннях зонда у максимумі і мінімумі напруги стоячої хвилі в лінії передачі (див. рис. 1.3).
Характеристика детектора при малих струмах (близько 10 мкА і менше) квадратична, тому на практиці слід користуватися формулою:
(1.17)
Для точних вимірювань КСХ будують градуювальну криву детектора (з конкретним індикатором і при певному рівні вхідної потужності). При великих КСХ (три і більше) динамічний діапазон шкали індикатора (наприклад мікроамперметра) не може забезпечити вимірювання потрібної величини. При цьому необхідно знати характеристику детектора в широкому динамічному діапазоні. Крім того, при великій чутливості індикатора достовірність вимірювання малих значень напруги в мінімумі стоячої хвилі стає сумнівною, тому що в цьому випадку неможливо уникнути паразитних наводок у колах детектора та індикатора.
Ці труднощі можна подолати,застосувавши інший метод вимірювання КСХ – так званий метод "подвоєного мінімуму". Якщо чутливість індикаторного пристрою недостатня для чіткого спостереження мінімуму, то при вимірюванні за допомогою цього методу можна збільшити глибину занурення зонда, тому що похибка за рахунок шунтованої дії зонда в даному випадку в загальну похибку вимірювання КСХ не входить. Для реалізації цього методу необхідно встановити каретку вимірювальної лінії в мінімум напруженості поля стоячої хвилі і визначити відстань α між двома положеннями зонда по обидва боки мінімуму, в яких показання індикатоpa в два рази більші, ніж його показання в мінімумі. КСХ обчислюють за співвідношенням:
, (1.18)
де d – відстань між двома положеннями зонда;
λх – довжина хвилі у хвилеводі.
Довжину хвилі у хвилеводі вимірюють за допомогою вимірювальної лінії або обчислюють за формулою:
, (1.19)
де λ – довжина хвилі у вільному просторі;
λкр – критична довжина хвилі у хвилеводі, яка визначається як подвоєна довжина широкої стінки хвилеводу для хвилі основного типу Н10.
При значеннях пd/λв < 0,12 вираз (1.18) доцільно замінити простішим (з похибкою менше 1%):
. (1.20)
Похибку вимірювання КСХ цим методом можна оцінити за формулою:
, (1.21)
де Δd – похибка вимірювання положення зонда.
Залежність (1.20) є наближеною і не враховує похибки за рахунок загасання потужності НВЧ і похибки, яка виникає при визначенні довжини хвилі у хвилеводі. Вимірювати КСХ можна також методом заміщення. Він дозволяє вимірювати як малі (близько 1,05), так і великі (близько 100) значення КСХ, але непридатний для вивчення пристроїв, КСХ яких залежить від рівня потужності в тракті (наприклад, детекторних і термісторних головок). Для реалізації цього методу необхідно каретку вимірювальної лінії встановити в мінімум поля, а стрілку індикатора – на вибрану мітку першої половини шкали індикатора. При цьому вимірювальний атенюатор тракту (наприклад вхідний) повинен знаходитись на нульовому послабленні. Показання індикатора записується. Пересуваючи каретку в максимум поля, за допомогою вимірювального атенюатора змінюють загасання до встановлення стрілки індикатора в початкове положення. Визначають послаблення за шкалою атенюатора і знаходять КСХ за формулою:
, (1.22)
де N – послаблення атенюатора, дБ.