- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
Розглянемо реалізацію еквівалентної схеми ФНЧ у смужковому виконанні з використанням МСЛ (див. рис. 10.4). Для реалізації обчислених індуктивностей та ємностей еквівалентної схеми в діапазоні НВЧ звичайно використовують таку властивість короткого відрізка передавальної лінії: відрізок МСЛ довжиною ℓ з хвильовим опором Ζκ можна розглядати або як Π-подібну (рис. 10.6, а,б), або як Т-подібну схеми (рис. 10.6, б, в), що складаються з елементів із зосередженими сталими x, B:
Рис. 10.6. Еквівалентні перетворення відрізка мікроскужкової лінії
Якщю відрізок досить κοроткий (ℓ < λ/4 ), то вважають таке:
,
;
,
Очевидно, що якщо Zx відрізка лінії велике, то наближено такий відрізок еквівалентний iндуктивності:
;
, тобто
Якщо ж Zx відрізка лінії малий, то наближено цей відрізок еквівалентний ємності:
,
,
тобто
МСЛ зменшується із збільшенням ω/h, тобто МСЛ з широкою смугою має малий Ζχ, а з вузькою – високий Ζχ.
Таким чином, реалізувати еквівалентну схему ФНЧ у діапазоні НВЧ можна шляхом послідовного включення відрізків МСЛ, які чергуються: відрізки з низьким хвильовим опором Ζx мають ширину смужки ωн, відрізки з високим хвильовим опором Ζχ – ширину смужки ωв, лінії, які підводять, з хвильовим опором – ширину смужки ω (рис. 10.7).
Рис. 10.7. Конструкція ФНЧ на мікросмужковій лінії
Зв'язки між величинами індуктивностей та ємностей елементів еквівалентної схеми та геометричними розмірами відрізків МСЛ встановлюються таким чином:
1) для ємнісних провідностей:
;
; (10.24)
і т.д., де Cf – ємність за рахунок крайового ефекту в МСЛ, Ф.
де εгеф визначається для відрізка МСЛ з Ζхв і Ζхв; VΦΗ і Vфв – фазові швидкості для відрізків з Ζхн і Zχβ, відповідно;
2) для індуктивних опорів:
;
; (10.25)
.
Довжину відрізків ℓ1, ℓ2, ℓ3, ..., які утворюють ФНЧ, звичайно розраховують методом послідовних наближень:
1. Визначають у першому наближенні довжина парних відрізків МСЛ, використовуючи рівність:
,
звiдки
, (10.26)
i = 2, 4, 6,...
2. Одержані з виразу (10.26) величини підставляють у рівняння (10.24) і знаходять довжини непарних відрізків ℓ1, ℓ3, ℓ5.
3. Знайдені величини непарних відрізків підставляють у вираз (10.25) і визначають уточнені значення для парних відрізків ℓ2, ℓ4, ℓ6, ...
4. Уточнені значення довжин парних відрізків підставляють у залежність (10.24) і обчислюють уточнені значення довжин непарних відрізків ℓ1, ℓ3, ℓ5...і т.д.
10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
1. Вихідні дані для розрахунку ФНЧ беруть із табл. 10.1, номер варіанта збігається з номером студента в груповому журналі.
2. За допомогою вихідних даних і використовуючи формули (10.17) або (10.22) визначають кількість реактивних елементів еквівалентної схеми ФНЧ. Знайдене значення округляють до цілого числа в бік збільшення.
Таблиця 10.1
Вихідні дані для розрахунку фнч
№ п/п |
Пiдложка |
Форма АЧХ |
fn, МГц |
fз, МГц |
dB |
dB |
||
Марка |
|
h, мм |
||||||
1 |
ФФ-4 |
2 |
2 |
Плоска |
3000 |
4000 |
3 |
10 |
2 |
ФАФ-4 |
2,5 |
1,5 |
Плоска |
2900 |
4100 |
3 |
9 |
3 |
Кварц |
3,76 |
1 |
Плоска |
2800 |
4150 |
2 |
10 |
4 |
ПТ-5 |
5 |
1 |
Плоска |
2500 |
3900 |
2,5 |
8 |
5 |
Полiкор |
9,6 |
0,5 |
Плоска |
2400 |
3950 |
2,7 |
9 |
6 |
ПТ-10 |
10 |
0,5 |
Плоска |
2350 |
3950 |
3 |
11 |
7 |
ФФ-4 |
2 |
2,5 |
Плоска |
2700 |
4150 |
2 |
9 |
8 |
ФАФ-4 |
2,5 |
2 |
Плоска |
2650 |
4200 |
2,5 |
10 |
9 |
Кварц |
3,76 |
1,5 |
Плоска |
2600 |
4250 |
1,8 |
7 |
10 |
ПТ-5 |
5 |
1 |
Плоска |
3100 |
4900 |
1,9 |
8 |
11 |
Полiкор |
9,6 |
1 |
Плоска |
3050 |
4950 |
2,2 |
9 |
12 |
ПТ-10 |
10 |
1 |
Плоска |
3200 |
5000 |
1,7 |
8 |
13 |
ФФ-4 |
2 |
1,5 |
Чебишевська |
3150 |
4800 |
2 |
9 |
14 |
ФАФ-4 |
2,5 |
2,5 |
Плоска |
3250 |
4700 |
7,8 |
11 |
15 |
Кварц |
3,76 |
1,5 |
Плоска |
3300 |
4750 |
2,6 |
12 |
16 |
ПТ-5 |
5 |
1 |
Плоска |
2950 |
4050 |
3 |
15 |
17 |
Полiкор |
9,6 |
0,5 |
Плоска |
2750 |
4000 |
2,4 |
13 |
18 |
ПТ-10 |
10 |
0,5 |
Плоска |
2850 |
4200 |
2 |
14 |
19 |
ФФ-4 |
2 |
2 |
Плоска |
2550 |
4000 |
2,3 |
12 |
20 |
ФАФ-4 |
2,5 |
2 |
Плоска |
2540 |
4100 |
1,5 |
11 |
21 |
Кварц |
3,76 |
0,5 |
Плоска |
3350 |
4900 |
2,4 |
18 |
22 |
ПТ-5 |
5 |
1 |
Плоска |
3400 |
4800 |
3 |
15 |
23 |
Полiкор |
9,6 |
1 |
Плоска |
3150 |
4700 |
2,5 |
12 |
24 |
ПТ-50 |
10 |
1 |
Плоска |
3000 |
4150 |
2,3 |
13 |
25 |
ФФ-4 |
2 |
2,5 |
Плоска |
2950 |
4260 |
1,6 |
10 |
26 |
ФАФ-4 |
2,5 |
2 |
Плоска |
2900 |
4300 |
3 |
20 |
27 |
Кварц |
3,76 |
1,5 |
Плоска |
2850 |
4100 |
1,2 |
10 |
28 |
ПТ-5 |
5 |
1 |
Плоска |
2800 |
4350 |
1 |
9 |
29 |
Полiкор |
9,6 |
0,5 |
Плоска |
2750 |
4000 |
1,3 |
11 |
30 |
ПТ-5 |
10 |
0,5 |
Плоска |
2700 |
4050 |
1,4 |
15 |
3. За формулами (10,18) aбo (10.23) розраховують нормовані значення реактивних елементів q1, q2, q3, qn
4. За виразами (10.19), (10.20) визначають величини індуктивностей і ємностей реактивних елементів еквівалентної схеми.
5. Задають величини хвильових опорів відрізків МСЛ ZXH і ZXB (див. рис. 10.7). Звичайно, виходячи із конструктивних міркувань, вибирають ΖΧΒ= = (130...180) Ом, ΖΧΗ = (20...40) Oм; хвильовий опір провідних ліній беруть Ζχ= 50 Ом. За вибраними величинами Ζх, ΖΧΗ, ΖΧΒ визначають ω, ωΗ, ωΒ (див. pис. 10.7). Із рівнянь (10.13), (10.14), вважаючи ZX = RH.
6. За формулою (10.11) знаходять швидкість поширення хвилі по провідних лініях, а також у межах кожного відрізка; εrеф обчислюють за виразом (10.12).
7. У першому наближенні із формули (10.26) визначають довжини парних відрізків ℓ2, ℓ4, ℓ6, ...
8. Із залежності (10.24) знаходять довжини непарних відрізків ℓ1, ℓ3, ℓ5,...
9. Підставляючи знайдені значення ℓ1, ℓ3, ℓ5, ... у вираз (10.25), знаходять уточнені значення довжин відрізків ℓ2, ℓ4, ℓ6,... .
10. Ширину екрана a визначають за формулою (10.1).
