
- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
6.5. Порядок виконання роботи
1. Вимірювання КСХ залежно від положення реактивного штиря 1 поршня шлейфа виконати методом заміщення.
Каретку вимірювальної лінії встановити в мінімум поля, а стрілку індикатора – б полохання, зручне для спостереження. Вимірювальний атенюатор (на вході лінії) має бути в положенні "0" послаблення. Після запису показань індикатора пересунути каретку вимірювальної лінії в максимум поля, змінюючи загасання за допомогою вимірювального атенюатора до встановлення стрілки індикатора в початкове положення. Визначивши послаблення за шкалою атенюатора, обчислити КСХ за формулою:
, (6.6)
де N – послаблення атенюатора, дБ.
2. Вимірювання прямих і зворотних втрат вентиля також провести методом заміщення.
До вимірювальної лінії підключити детекторну секцію, вихід якої з'єднати зі входом підсилювача. При максимальних вихідній потужності та коефіцієнті підсилення вимірювального підсилювача ввести загасання в тракт за допомогою атенюатора, встановивши стрілку індикатора на одну з перших поділок. Записавши показання атенюатора та індикатора, ввімкнути вентиль у прямому напрямку 1, змінюючи загасання в тракті за допомогою атенюатора, встановити стрілку в попереднє положення. Втрати в прямому напрямку визначити як різницю показань за шкалою атенюатора до ввімкне вентиля 1 після. Ті ж самі операції виконати і при визначенні зворотних втрат.
6.6. Контрольні запитання
1. Які призначення феритового вентиля та області його за стосування?
2. Пояснити явище феромагнітного резонансу.
3. Які умови поглинання відбитої хвилі у хвилеводі?
4. Пояснити принцип дії феритового резонансного вентиля.
5. Яка методика вимірювання основних параметрів феритового вентиля?
6. Порівняти характеристики вентилів, що працюють на ефектах Фарадея і вміщення поля.
7. Якими основними параметрами характеризується феритовий вентиль?
Список використаної та рекомендованої літератури
Лебедев И.В. Техника и прибори СВЧ: В 2 т. М., 1970. Т.1.
Виноградов В.Е. Конструкции и техника СВЧ. Харьков, 1977.
Заикин И.П., Зеленоний А.А., Тоцкий А.В., Удачин В.Г. Конструкции и техника СВЧ. Харьков, 1988.
Конструирование СВЧ-устройств и экранов / Под ред. А.М. Чернушенко. Μ., 1990.
Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
Мета роботи – вивчення властивостей, конструкцій і xapaктеристик смугових фільтрів у сантиметровому діапазоні хвиль.
7.1. Загальні відомості
Фільтром називають пристрій, призначений для передачі потужності в
деякій смузі частот, яку називають смугою пропускання, в узгоджене навантаження.
За розміщенням смуг пропускання і загородження фільтри поділяються на такі: фільтри нижніх частот (ФНЧ), що пропускають сигнали нижче заданої частоти та придушують сигнали на інших частотах; фільтри верхніх частот (ФВЧ), які пропускають сигнали на частотах вище заданої і придушують сигнали нижче цієї частоти; смугові фільтри (СФ), що пропускають сигнали в межах між двома заданими частотами; режекторні фільтри (РФ), які придушують сигнали на частотах у межах заданої смуги (рис. 7.1).
Основні параметри фільтрів: смуга пропускання, смуга загородження, середня частота, коефіцієнт загасання в смузі пропускання, коефіцієнт загасання в смузі загородження, крутість частотної характеристики на схилах смуги, коефіцієнти відбиття від входу і виходу.
У хвилеводному тракті застосовуються ФВЧ, СФ і РФ. Фільтри нижніх частот на хвилеводах можна створити лише на основі вафельних і рифлених відрізків.
Рис. 7.1. Частотні характеристики фільтрів
Найпоширенішими частотними характеристиками загасання фільтрів є чебишевська і максимально плоска.
Для чебишевської характеристики функція загасання (в децибелах) описується виразом:
, (7.1)
де Тп (ω′) – поліном Чебишева першого роду n-го порядку;
h – амплітудний множник;
ω′ – частотна змінна.
Функція загасання максимально плоскої характеристики описуеться співвідношенням:
, (7.2)
де n – кількість ланок фільтра.
При однаковій кількості ланок і однаковій смузі частот крутість спаду частотної характеристики для чебишевського фільтра більша, ніж для максимально плоского. Однак чебишевський фільтр має суттєву нерівномірність частотної характеристики смузі пропускання.
Більшість типів смугових фільтрів, виконаних на хвилеводах, являють собою відрізки хвилеводів з реактивними неоднорідностями у вигляді діафрагм. Розміщення неоднорідностей та їх провідності вибирають таким чином, щоб на резонансній частоті fp фільтра хвилі, відбиті від неоднорідностей, компенсували одна одну. Iншими словами, при f = fp вхідна провідність повинна дорівнювати хвильовій провідності хвилеводу:
. (7.3)
У цьому випадку коефіцієнт відбиття фільтра дорівнює нулю, тому вся потужність проходитиме через фільтр до навантаження.
На інших частотах рівність (7.3) не виконуватиметься, а тому з'явиться відбита хвиля і через фільтр проходитиме менша потужність.