
- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
5.2. Опис вимірювальної установки
Коливання НВЧ генератора трисантиметрового діапазону хвиль (хвилевід 23 х 10) (рис. 5.4) подаються через феритовий вентиль на вхід хвилеводного трійника Η-типу. До вихідних плечей трійника підключений кільцевий хвилеводний тракт, який складається з відрізків хвилеводу, поворотів у площині Η, двох атенюаторів, вимірювальної лінії та досліджуваних фазообертачів.
5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
1. Зніміть залежність внесеного фазового зсуву від положення діелектричної пластини в хвилеводі на частоті 11 ГГц. Пластина пересувається від вузької стінки до а/2 широкої стінки хвилеводу (переріз 23x10).
2. Зніміть залежність послаблення, яке вноситься діелектричним фазообертачем, від положення діелектричної пластини в хвилеводі на частоті 11 ГГц.
3. Одержіть залежність фазового зсуву з хвилеводі від положення рухомих короткозамкнутих поршнів, підключених до Н- і Е-плечей Т-моста при їх одночасному пересуванні на частоті 12 ГГц. Пересування поршнів здійснювати одночасно від 0 до 20 мм з кроком 1 мм.
5.4. Порядок виконання роботи
1. Принцип дії діелектричного хвилеводного фазообертача НВЧ базується на зміні фазової швидкості хвилі при введенні в хвилевід діелектрика, який має діелектричну проникність більше одиниці. У зв'язку з тим, що при збудженні кільцевого тракту НВЧ двома зустрічними біжучими хвилями, які існують на виході Н-трійника , встановлюється режим стоячих хвиль, мірою фазового зсуву при введенні діелектрика в хвилевід може служити зміщення вузла напруженості поля ΔХ. Зміщення вузла напруженості поля визначається за допомогою відлікового пристрою вимірювальної лінії.
Фазовий зсув обчислюється за формулою:
,
де Х1 і Х2 – координати вузлів при Δφ1 = 0 (діелектрик не введено у хвилевід) і Δφ2 ≠ 0 (діелектрик введено на задану відстань);
λχ – довжина хвилі в хвилеводі.
2. Загасання, яке вноситься діелектриком, введеним у хвилевід, вимірюється одночасно з вимірюванням фазового зсуву за амплітудою сигналу, яка фіксується вимірювальним підсилювачем. Загасання обчислюється за виразом:
,
де Un – поточне значення сигналу в пучності;
U1 – перше значення сигналу в пучності при розміщенні діелектричної пластини в нульовому положенні покажчика.
3. Якщо плечі Е і Η Т-моста, ввімкнуто в кільцевий НВЧ тракт (або мін генератором і навантаженням), короткозамкнуті, наприклад, рухомими поршнями, то пристрій можна розглядати як чотириполюсник, властивості якого залежать від положення короткозамикачів. Пересуваючи короткозамикачі одночасно, можна змінювати фазовий зсув у тракті. Початкові положення поршнів повинні відрізнятись на λχ/4.
5.5. Контрольні запитання
1. Яке призначення фазообертача?
2. Основні області застосування фазообертачів.
3. Які конструкції фазообертачів Ви знаєте? На яких лініях передачі вони застосовуються?
4. Пояснити методику вимірювання фазового зсуву в даній лабораторній роботі.
5. Які похибки вимірювання кута зсуву фаз має методика, що пропонується в лабораторній роботі?
6. Пояснити принцип дії фазообертача на подвійному хвиле водному трійнику.
7. Пояснити принцип дії і властивості діелектричного фазообертача.