
- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
Вольман В.И., Пименов Ю.В, Техничеекая. электродинамика. Μ., 1971.
Фельдштейн А.Л., Явич Л.Р., Смирнов В.П. Справочник по елементам волноводной техники. Μ., 1967.
Конструкция СВЧ устройств и экранов / Под ред. A.M. Чернушенко. М., 1990.
Надточиев А.И. Исследование мостових схем СВЧ, М., 1978.
Лабораторна робота № 5
ДОСЛІДЖЕННЯ ХВИЛЕВОДНИХ ФАЗООБЕРТАЧІВ НВЧ
Мета роботи – вивчення принципу дії, конструкцій та характеристик хвилеводних фазообертачів, а також засвоєння методики вимірювання фазового зсуву.
5.1. Загальні відомості
Фазообертачем називають пристрій, призначений для зміни фази хвилі, яка проходить через нього. Використовуються фазообертачі для узгодження навантажень і хвилеводних трактів, а також при формуванні сигналів у різних пристроях вимірювальної техніки та приймально-передавальних пристроях.
Відомо, що величину різниці фаз на виході та вході фазообертача можна описати виразом:
, (5.1)
де ℓ відстань – між входом і виходом;
λх – довжина хвилі в хвилеводі.
З формули (5.1) випливає, що для зміна фази достатньо змінити параметр ℓ або λх, і тому фазообертачі бувають двох типів: перші основані на зміні геометричної довжини лінії, другі – на зміні довжини хвилі в хвилеводі.
За характером внесеного фазового зсуву фазообертачі поділяються на фіксовані та регульовані (дискретні та плавні). За конструктивним оформленням розрізняють фазообертачі для прямокутних, круглих і коаксіальних хвилеводів, а також для смужкових і мікросмужкових ліній.
Основними характеристиками фазоповертачів є величина внесеного фазового зсуву, границі зміни фази, рівень припустимої потужності, точність калібрування фази.
На практиці більше поширені хвилеводні діелектричні фазообертачі, оскільки вони малогабаритні і мають просту конструкцію.
В основі роботи діелектричного фазообертача лежить принцип зміни фазової швидкості хвилі при проходженні її через діелектрик, в якому:
, (5.2)
де С – швидкість світла у вільному просторі;
ε, μ – відповідно діелектрична та магнітна проникності хвилеводу з діелектричним заповненням;
λо – довжина хвилі у вільному простори;
λκρ – критична довжина хвилі в хвилеводі (для хвилі Н10 λκρ= 2а, де а – розмір широкої стінки хвилеводу).
Враховуючи, що довжина хвилі в хвилеводі з діелектриком дорівнює:
, (5.3)
вираз різниці фаз на вході та виході фазообертача матиме вигляд:
. (5.4)
Отже, величина різниці фаз пов'язана з параметрами діелектрика та його розмірами в хвилеводі. Найбільший фазовий зсув можна одержати, помістивши діелектричну пластину в хвилеводі відстань а/2 від вузької стінки хвилеводу (рис. 5.1), де aмплітуда поля максимальна для хвилі типу Н10.
Фазова швидкість хвилі в цьому випадку має бути найменшою. Отже, пересуваючи діелектричну пластину всередині хвилеводу, на змінювати довжину хвилі в ньому і регулювати електричну довжину лінії (відношення геометричної довжини хвилеводу до довжини хвилі λχ). Очевидно, що електрична довжина розглянутого фазообертача не залежить від напрямку руху енергії по хвилеводу. Такий фазоповертач πίдпорядковується принципу взаємності.
Рис. 5.1. Діелектричний фазообертач
Рис. 5.2. Фазообертач відбивного типу
На рис. 5.2 зображено відбивний фазообертач, принцип дії якого базується на зміні довжини шляху, який проходить сигнал зі входу на вихід, при постійній довжині хвилі в лінії. Фазовий зсув у такому фазообертачі пропорційний величині зміни довжини шляху Δℓ, який проходить сигнал зі входу на вихід.
На рис. 5.3 зображено Фазообертач, який називається "стискна лінія".·Конструктивно він являє собою відрізок прямокутного хвилеводу, в середині кожної з широких стінок якого прорізано одна над одною поздовжні щілини. До вузьких стінок хвилеводу за допомогою спеціального пристрою прикладають механічне зусилля F, яке деформує хвилевід і звужує широку стінку хвилеводу а.
З виразу (5.4) випливає, що при зміні λκρ = 2а змінюється рівниця фаз сигналу на вході та виході "стискної лінії".
Методика вимірювання зсуву фази хвилі грунтується на вимірвванні просторових зміщень вузлів і пучностей потужності електричного поля, наприклад, при пересуванні діелектричної пластиии фазообертача. Вимірювання просторового зміщення вузлів aбо пучностей при цьому виконують за допомогою вимірювальної лінії а фазовий зсув обчислюють за формулою:
. (5.5)
Рис. 5.3. Фазообертач типу "стискна лінія"
Один із недоліків діелектричного фазообертача є залежність послаблення від фазового зсуву Δφ сигналу, яке визначається за виразом:
, (5.6)
де h – висота діелектричної пластини;
Rs – поверхневий опір матеріалу діелектричної пластини;
Zx – хвильовий опір лінії передачі;
а' – відстань від стінка хвилеводу до длаcтини;
Із співвідношення (5.6) випливає, що величина послаблення сигналу залежить від матеріалу пластини, частоти сигналу та від положення пластини всередині хвилеводу. Максимального значення ос досягне при а' = а/2, тобто коли пластина знаходитиметься посередині широкої стінки хвилеводу.
На практиці використовуються фазообертачі на базі Т-моста з рухомими поршнями. Керування зсувом фази при проходженні сигналу через плечі 5 і 4 здійснюється рухомими поршнями в плечах 1 і 2 (Ε і Η) за умови, що початкове положення поршнів повинно відрізнятись на λχ/4. Для виключення впливу Τ-моста в колі вимірювання необхідно поршень у плечі Η поставити в положення 0, а в плечі Е- у положення λх/4.