2.8. Опис вимірювальної установки

Функціональна схема вимірювальної установки складається а генератора НВЧ коливань, підключеного через зовнішній атенюатор і перехід до вимірювальної лінії, на виході детекторної секції якої ввімкнено широкосмужний вимірювальний підсилювач. На виході НВЧ тракту вимірювальної лінії підключаються досліджувані неоднорідності та компенсуючі елементи (рис. 2.9).

Рис. 2.4. Реактивні індуктивні та ємнісні штирі в прямокутному хвилеводі

Рис. 2.5. Одношлейфові Ε- ІН-трансформатори

Рис. 2.6. Двошлейфовий трансформатор

Рис. 2.7. Узгоджуючий трансформатор з діелектричними пластинами

1

Рис. 2.8. Конструкції різноманітних трансформаторів повних опорів

2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини

1. Розрахуйте зведену провідность ємнісної та iндуктивної симетричних діафрагм залежно від розміру вікна d та її товщини t у 10 – 15 точках. Розмір хвилеводу 23·10 (товщину діафрагми змінювати в межах t = 0,2...5 мм).

Розрахунок виконується під час домашньої підготовки до лабораторної роботи. У звіті необхідно подати розрахунки та рисунки таких залежностей: В'_L = f(d); В'_L = f(t)'; B'_с = f(d); B'_c = f(t).

2. Виміряйте фазовий кут і КСХ комбінованого навантаження, яке складається з послідовно ввімкнених реактивного штиря та узгодженого навантаження. Вимірювання проводяться в 10 — 12 точках діапазону зміни довжини штиря.

3. Виконайте такі самі вимірювання для комбінованого навантаження з Індуктивною діафрагмою.

4. На основі одержаних результатів п.2 і 3 та за допомогою кругової діаграми визначте зведені значення активної та реактивної складових навантаження, а також розрахуйте його повний опір і коефіцієнт відбиття.

5. Для фіксованого положення штиря (ємнісний характер опору) та індуктивної діафрагми встановіть величину компенсуючої реактивності та місце її ввімкнення в лінію, використовуючи кругову діаграму і результати п.2 – 4.

6. Виконайте операції узгодження генератора з навантаженням і визначте КСХ до і після узгодження.

2.10. Порядок виконання роботи

1. Підготувати до роботи вимірювальну апаратуру.

2. До виходу вимірювальної лінії приєднати металеву пластину

(лінія закорочена на кінці) і, користуючись методом "вилки", визначити умовний кінець лінії.

3. Приєднати до виходу вимірювальної лінії комбіноване навантаження, яке складається з реактивного штиря змінюваної довжини та узгодженого навантаження. Провести вимірювання КСХ і фазового кута в 10 – 12 точках, змінюючи глибину занурення штиря.

4. Виконати такі ж самі вимірювання для комбінованого навантаження з індуктивною діафрагмою.

5. Визначити активну та реактивну складові повного опору досліджуваних навантажень (в нормованих величинах і в омах).

6. Для трьох фіксованих положень штиря та Індуктивної діафрагми встановити величину компенсуючої реактивності на місце її ввімкнення в лінію, використовуючи кругову діаграму та результати п. 2 – 5 (див. підрозд. 2.12).

7. Виконати узгодження лінії з навантаженням, змінюючи положення регулюючих елементів за допомогою двох-трьох узгоджуючих трансформаторів різної конструкції, які є на робочому місці. Провести вимірювання КСХ до 1 після узгодження на частоті 10 ГГц.

Як навантаження використовуються поглинаюче навантаження, ємнісний штир (глибина занурення 2 мм) та індуктивна діафрагма, ввімкнені послідовно з поглинаючим кінцевим навантаженням.