Лабораторна робота 3 Робота з функціями і формулами в Excel

Ціль: навчитися складати формули і використовувати їх для розрахунків в електронних таблицях Excel.

1.Указівки до виконання роботи

1.1.Функції і формули в Excel. Поняття формули і функції.

Основним достоїнством редактора електронних таблиць є наявність могутнього апарата формул і функцій. Будь-яка обробка даних у Excel здійснюється за допомогою цього апарата. Можна складати, множити, поділяти числа, підраховувати квадратні корені, обчислювати синуси і косинуси, логарифми й експоненти. Крім чисто обчислювальних дій з окремими числами можна обробляти окремі рядки чи стовпці таблиці, а також цілі блоки комірок. Зокрема, можна знаходити середнє арифметичне, максимальне і мінімальне значення, середньоквадратичне відхилення, найбільш ймовірне значення, довірчий інтервал і багато чого іншого.

Для зручності роботи функції в Excel розбиті по категоріях: функції керування базами даних і списками, функції дати і часу, інженерні функції, фінансової, інформаційної, логічні, функції перегляду і посилань. Крім того, присутні наступні категорії функцій: статистичні, текстові і математичні.

За допомогою текстових функцій мається можливість обробляти текст, а саме: витягати символи, знаходити потрібні, записувати символи в строго визначене місце тексту і багато чого іншого.

За допомогою функцій дати і часу можна вирішити практично будь-які задачі, зв'язані з урахуванням календарних дат чи часу.

Логічні функції використовуються при створенні складних формул, що у залежності від виконання тих чи інших умов будуть робити різні види обробки даних.

У Excel широко представлені математичні функції. Зокрема крім дій з числами можна виконувати різні операції з матрицями, а саме: складати, множити, транспонувати, а також знаходити матрицю, зворотну вихідної.

У розпорядженні користувача також знаходиться бібліотека статистичних функцій, за допомогою якої можна здійснювати статистичне моделювання.

Формулою в Excel називається послідовність символів, що починається зі знака «=». У цю послідовність символів можуть входити постійні значення, посилання на комірки, імена, чи функції оператори. Результатом роботи формули є нове значення, що виводиться як результат обчислення формули по вже наявним даним. Якщо значення в комірках, на яких є посилання у формулах, міняються, то результат зміниться автоматично.

Як приклад розглянемо формули, що обчислюють корені квадратного тричлена . Вони введені в комірки А2 і А3 і мають наступний вид:

=(B1+КОРІНЬ(B1*B1-4*A1*C1))/2/A1

=(B1-КОРІНЬ(B1*B1-4*A1*C1))/2/A1

В комірках A1, B1, C1 знаходяться значення коефіцієнтів a, b, c відповідно. Тепер, якщо ввести значення коефіцієнтів, наприклад, a=1, b = -5, c = 6, то в комірках A2, А3, де записані формули, будуть відображені числа 2 і 3, тобто результати обчислення зазначених вище функцій.

Якщо курсор установлений на комірку А2, то в рядку формул відображається записана в комірку формула для перебування кореня квадратного тричлена. Узагалі говорячи, у рядку формул відбивається вміст комірки, у якій розташований курсор. У приведених формулах використовувалася математична функція КОРІНЬ. Пізніше ми розглянемо, як викликати на виконання функції зі стандартного набору.

Функції в Excel використовуються для виконання стандартних обчислень у робочих книгах. Значення, що вживаються для обчислення функцій, називаються аргументами. З іншого боку, значення, що повертаються функціями як відповідь, називаються результатами.

Крім убудованих функцій в обчисленнях можуть застосовуватися користувальницькі функції, що створюються за допомогою засобів Excel.

Щоб використовувати яку-небудь функцію, варто ввести її як частина формули в комірку робочого листа. Послідовність, у якій повинні розташовуватися застосовувані у формулі символи, називається синтаксисом функції.

Усі функції використовують однакові основні правила синтаксису. Якщо порушити правила синтаксису, то в цьому випадку Excel видасть повідомлення про помилку у формулі.