6. Зміст та практичне значення аналізу роботи.

Аналіз роботи – це процес збору, опрацювання та детального викладу інформації про зміст роботи. При цьому робота виражається конкретними завданнями, операціями, елементами та може містити характеристики працівника.

Аналіз роботи надає підстави для складання опису робіт, посадових інструкцій, наймання та організації розвитку персоналу, оцінки робіт та управління трудовими показниками на підставі такої інформації про роботу: зміст, підзвітність, критерії виконання, відповідальність, організаційні чинники, мотиваційні чинники, чинники розвитку та середовища.

Збір даних для аналізу робіт здійснюється з використанням таких методів, як інтерв’ю, листки опитування, спостереження, самоспостереження, аналіз ієрархії завдань. У проведенні аналізу роботи можуть ураховуватись мета праці, знаряддя і засоби праці, ступінь проблемності трудових ситуацій, соціально-психологічні параметри, особливості трудової взаємодії, емоційно-вольові параметри. Аналіз роботи дає змогу отримувати дані про вимоги до роботи, які згодом використовуються для створення опису роботи і специфікацій роботи, які визначають якісні характеристики і кваліфікацію ідеального виконавця даної роботи.

7. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею

Управління працею-система соц-ек та організаційних інструментів,що забезпечують умови для становлення та розвитку індивідуальності працівників.,можливості їх самовираження у праці,узгодженості інтересів учасників трудового колективу з метою активізації трудової поведінки,підвищення результативності праці та задоволення потреб працівників.Управління працею має бути спрямоване на розвиток трудової активності та якісне відтворення робочої сили,ата на забезпечення незалежних результатів праці.

Мета управлуння працею- створення у працівника позитивного,максимально зацікавленого ставлення до праці,що приводить до поліпшення її результатів.

Об’єкт управління- людина у процесі праці,яка має статус найманого працівника,володіє трудовим ресурсом і здійснює роль виконавця роботи як комплесу завдань та конкретних функцій.

Суб’єкт- це підрозділи економічної та адміністративної служб під-ва, лінійне керівництво.

Основним завданням слід уважати знання спонукальних мотивів поведінки працівників та відповідне відображення їх в управлінні працею,що дозволить зацікавити працівників у більш високій продуктивності праці. Головні завдання:

*регулювання соц-труд відносин

*формув та ефектив використання труд потенціалу та людського капіталу

*розробка та запровадження політики доходів від трудової діяльності

*організація заробітної плати

*організація праці

*нормування праці

*аналіз та планування трудових показників

*звітність,аудит і консалтинг у сфері праці

*визначення кількісних та якісних хар-к праці.

8. Сутність, зміст соціально-трудових відносин. Соціально-трудові відносини - це комплекс взаємовідносин між їхніми сторонами - найманими працівниками, роботодавцями (суб'єктами) і органами сторін за участі держави (органів законодавчої та виконавчої влади) і місцевого самоврядування, що пов'язані з наймом, використанням, відтворенням робочої сили та спрямовані на забезпечення високого рівня і якості життя особистості, колективів та суспільства в цілому. Важлива риса соціально-трудових відносин за умов ринкової економіки - їх функціонування на конкурентних засадах. Конкурують між собою як наймані працівники, що надають послуги робочої сили на умовах, визначених трудовим договором, так і покупці послуг робочої сили - роботодавці.

Зміст СТВ залежить від життєвого циклу людини. - Перший етап життєвого циклу людини (від народження до закінчення шкільної та професійної освіти) Предмет – це трудове самовизначення (вибір професії).

- На другому етапі життєвого циклу людини (період поступлення на роботу та заведення сім”ї) Предмет – наймання, звільнення з роботи, соціально-професійний розвиток, перепідготовка.

- Третій етап (період трудового життя) Предмет – ступінь трудової активності людини.

-Четвертий етап (Період старості) Предмет – соціальна захищеність і пенсійне забезпечення