26. Порівняльна характеристика концепцій зайнятості.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Уточнити зміст зайнятості дають змогу концепції, що висвітлюють її різні аспекти. Це концепції повної, продуктивної, ефективної та раціональної зай­нятості.

Зайнятість повна — це надання суспільством усьому економічно активному населенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюється індивідуальне (у межах сім'ї) та колективне (за участі фірм, компаній, держави) відтворення ро­бочої сили і задоволення всієї сукупності потреб. Повна зайнятість віддзеркалює найваж­ливіше право людини — на працю. 3 огляду на принцип добровільності праці повна зайнятість означає достатність робочих місць для всіх, хто добровільно бажає працювати. Проте повна зайнятість не гарантує якості використання людських ресурсів, а її забезпечення пов'язано з екстенсивними факторами. Така зайнятість можлива і за деякого відхилення наявних робочих місць від статусу економічно доцільних, їх невідповідності професійно-кваліфікаційному складу та освітньому рівню працівників.

Натомість продуктивна зайнятість характеризується високою інтенсивністю використання факторів виробництва, максимізацією новостворюваних результатів, що мають суспільну корисність. Отже, продуктивна зайнятість означає не просто забезпеченість тих, хто бажає працювати, робочими місцями, але й продуктивність їх використання, створення суспільно корисних матеріальних і духовних благ.

Зайнятість ефективна — якісний (інтенсивний) аспект зайнятості, пов'язаний з ефектив­ністю праці, що дозволяє в кожний момент одержувати найбільший приріст матеріальних і духовних благ, створювати й одержувати прибутки від праці, більші за витрати на неї.

Ефективна зайнятість, базуючись на повній зайнятості, відображає стан кількісно-якісної збалансованості між потребою населення в робочих місцях та їх наявністю, коли створюються сприятливі умови для соціально-економічного прогресу і додержуються інтереси як суспільства в цілому, так і окремих пра­цівників.

На відміну від продуктивної, ефективна зайнятість охоплює не тільки економічну, а й соціальну ефективність. Вона передбачає зростання доходів, достатніх для розширеного відтворення робочої сили, підвищення рівня та якості життя насе­лення, забезпечує соціальну стабільність у суспільстві, всебічний розвиток його матеріальних і духовних потреб. Досягнення такої зайнятос­ті є результатом ефективного функціонування ринку праці.

Концепція раціональної зайнятості передбачає забезпечення всіх, хто бажає працювати, економічно та соціально доцільними робочими місцями відповідно до раціональної структури зайнятості та збалансованої структури суспільних потреб, що забезпечує якісне використання та всебічний розвиток людських ресурсів.

Раціональність зайнятості визначається ефективністю трудової діяльності в найширшому розумінні цього поняття: суспільною корисністю результатів пра­ці; оптимальністю суспільного поділу праці; кількісною і якісною відповідністю праці і працівників; економічною доцільністю робочих місць.

Проте, хоч раціональна зайнятість синтезує ключові риси попередніх конце­птуальних визначень, вона не передбачає поголовної участі економічно активного населення у суспільно корисній діяльності, оскільки ґрунтується на критеріях доцільності такої участі.