36. Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці.

Напруженість праці-характеристика, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття,емоційну сферу працівника.

До чинників, що хар-ть напруженість праці, належать інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Навантаження інтелектуального характеру:1) Зміст роботи вказує на ступінь складності виконання завдання:від розв”язання простих задач до творчої діяльності, 2) сприйняття сигналів(інформації) та їх оцінка-критерієм є настановча мета, яка береться для зіставлення інформації з номінальними значеннями\необхідними для успішного перебігу робочого процесу, 3) розподіл функцій за ступенем складності, 4) характер виконуваної рооботи-у тому разі, якщо праця виокнується у індивідуальному плані, рівень напруженості праці невисокий.

Сенсорні навант: 1)тривалість зосередження спостереженя; 2)частота сигналів(світлових, звукових) і повідомлень у сер за 1 год; 3) кількість виробничих об”єктів одночасного напруження; 4)розмір об”єкта розрізнення за тривалості зосередженої уваги(% від часу зміни); 50робота з оптичними приладами (мікроскоп) за тривалості зосередженого спостереження (% від часу зміни); 6) спостереження за екраном відеотермінала(годин протягом зміни); 7)навантаження на слуховий аналізатор; 8)навантаження на голосовий апарат (сумарна кількість годин, що наговорюється протягом тижня.

Емоційні навантаження: 1) ступінь відповідальності за результат власної діяльності; 2)ступінь ризику для власного життя; 3)відповідальність за безпеку інших осіб; 4) кількість конфліктних ситуацій за зміну.

Монотонність навантаження: 1) і 2) кількість елементів(прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або операцій, що багато разів повторюються:тривалість виконання простих виробничих завдань або операцій\що повторюються; 2)час аактивних дій( у % до тривалості зміни); 3)монотонність виробничого оточення(час пасивного спостереження за перебігом процессу, у % від часу зміни)

Режим роботи: 1)фактична тривалість робочого дня; 2) змінність роботи; 3) наявність регламентованих перерв та їхня тривалість без урахування обідньої перерви;

Загальна оцінка напруженості праці встановлюється на основі класів, визначених за кожним показником напруженості, та передбачає врахування таких умов:

1. врахування всіх показників напруженості праці 2. за кожним з показників визначається клас умов праці 3. для остаточної оцінки оптимальний клас (1й) установлюється, коли 17 і більше показників мають оцінку 1го класу, а інші віднесені до другого.

Основним документом, що регламентує гігієнічну класифікацію умов праці за показниками важкості та напруженості праці, є "Гігієнічна класифікація за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена Міністерством охорони здоров'я України.