
- •2. Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
- •3.Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.
- •4.Системна класифікація праці: ознаки, види та їх особливості.
- •5. Опис роботи згідно міжнародної практики: зміст та сфера застосування.
- •6. Зміст та практичне значення аналізу роботи.
- •7. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею
- •9. Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин.
- •12. Національні моделі соціально-трудових відносин.
- •10. Рівні соціально-трудових відносин.
- •11.Характеристики предмета соціально-трудових відносин.
- •14. Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин.
- •15. Роль та функції держави як суб’єкта ств
- •16. Роботодавці і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин
- •17. Профспілки і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.
- •20. Галузева угода: призначення, зміст, процедура укладання.
- •19. Генеральна угода у регулюванні соціально-трудових відносин: її призначення, структура, зміст, сторони укладання.
- •21. Колективний договір: призначення, зміст, процедура укладання.
- •22. Механізм функціонування ринку праці: суб’єкти, об’єкти, засоби впливу
- •23. Гнучкість та жорсткість ринку праці: сутність та критерії.
- •2) Форми гнучкої зайнятості:
- •24. Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством
- •26. Порівняльна характеристика концепцій зайнятості.
- •28. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування: сутність, джерела формування, напрями використання.
- •29. Класифікація населення: ознаки, практичне значення
- •31. Механізм управління трудовим потенціалом: сутність та складові.
- •32. Людський капітал: еволюція концептуальних підходів, сучасне розуміння.
- •33. Індекс людського розвитку: методика оцінювання
- •34. Конкурентоспроможність працівника: сутність, складові, методика оцінювання.
- •35. Важкість праці: сутність, показники, методичні засади оцінювання.
- •36. Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці.
- •37. Сутність та ознаки складності праці. Групи складності праці.
- •38. Якість праці: сутність та підходи у визначенні. Структура якості праці.
- •39. Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень.
- •40,Концептуальні підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці.
- •41.Продуктивність праці: сутність, практичне значення, рівні та показники оцінювання
- •42. Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.
- •43. Фактори та резерви продуктивності праці: сутність, види, методи оцінювання.
- •44. Програми управління продуктивністю праці: сутність, етапи розробки.
- •45. Сутність і зміст організації праці. Основні складові процесу організації праці на підприємстві.
- •48. Умови введення, проектування, упровадження та соціально-економічне значення суміщення професій.
- •46. Сутність та форми поділу і кооперації праці.
- •47. Робоче місце. Організація та обслуговування робочого місця.
- •50. Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.
- •Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.
47. Робоче місце. Організація та обслуговування робочого місця.
Робоче місце – це закріплена за окремим робітником або групою робітників частка виробничої площини, яка оснащена необхідним технологічним, допоміжним, вантажно-транспортним обладнанням, технологічною та організаційною оснасткою, яка необхідна для виконання певної частки виробничого процесу.
Організація роб. Місця - це с-ма заходів щодо його планування,оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку,обслуговування і атестації. Роб. місце має робочу,основну та допоміжну зони. В осн. зоні (обмежена досяжністю рук людини в гориз і вертик площах) знах. засоби праці,що постійно використовуються в роботі; в допом. Зоні - предмети,що використ-ся рідко.
-залежно від к-ті виконавців розрізняють індивід.(1 роб місце для 1 робітника протягом зміни) та колект. роб місця (1 р.місце призначене для здійсн процесу прці одночасно кількома робітниками-бригадою) -зал. від кільк-ті устаткування-одно- та багаотверстатні роб місця. -за ступенем спеціалізації розрізн. Універсальні та спеціалізовані роб. місця,а за ступенем механізації-р. місця з ручними,машинно-ручним, машинними, автоматиз. І апаратурними трудов. процесами.-за хар-ом розміщ. в просторі-стаціонарні(роб місце токаря,коваля) і рухомі(р місце водія,машиніста крана)
На робочому місці
- впровадження прогресивних робочіх прийомів
- гуманізація праці
- рівномірне та постійне забезпечення робочого місця
- обладнання робочого місця
- створення належних умов праці
Обслуговування робочих місць включає:
своєчасне доведення до працівників виробничого завдання з відповідною документацією;
безперебійне постачання до робочих місць матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, інструментів та ін.;
ремонтне обслуговування, налагоджувальні роботи та транспортні роботи,
контроль якості продукції, підтримання чистоти на робочих місцях.
Розробка системи обслуговування робочих місць:
вибір форм організації СОРМ;
визначення професійного складу обслуговуючого персоналу;
встановлення регламентації СОРМ;
забезпечення обслуговуючого персоналу відповідною технічною і інструктивною документацією;
розрахунок норм обслуговування;
організацію праці і оснащення робочих місць допоміжних робітників;
організацію регулярного і надійного зв'язку між робітниками місцями основного виробництва і обслуговуючим персоналом.
49. Цілі, завдання та зміст атестації робочих місць. Атестація робочих місць: комплексна оцінка робочого місця на його відповідність сучасним техніко-економічним, організаційно-економічним та соціальним вимогам. В ході атестації визначаються технологічні, організаційно-економічні рівні робочих місць, умови праці та техніки безпеки на робочому місті.
Включає облік та комплексну оцінку відповідності кожного робочого місця вимогам стандартів, методикам виконання вимірювань, санітарним нормам і правилам, правилам техніки безпеки та пожежної безпеки.
Цілі обліку, атестації та раціоналізації робочих місць:
зростання ефективності виробництва;
підвищення якості продукції;
раціональне використання основних фондів та людських ресурсів на підприємствах.
Засоби досягнення цілей:
1. Зростання продуктивності праці на основі приведення робочих місць у відповідність до вимог науково-технічного прогресу.
2. Скорочення ручної та важкої фізичної праці, підвищення змістовності та привабливості праці.
3. Покращення використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих та неефективних робочих місць, забезпечення збалансованості кількості працівників та зростання коефіцієнту змінності праці.
4. Покращення умов праці та техніки безпеки на кожному робочому місті, підвищення культури виробництва.
Завдання обліку, атестації та раціоналізації робочих місць:
виявлення резервів підвищення продуктивності праці та фондовіддачі на кожному робочому місті та в кожному виробничому підрозділі;
визначення робочих місць, які не відповідають вимогам, та розробка заходів з їх раціоналізації та технічного вдосконалення, а також ліквідація малоефективних робочих місць, раціоналізація яких недоцільна;
виявлення робочих місць, на яких можна організовувати працю на умовах неповного робочого дня;
створення об’єктивної основи для визначення найбільш ефективних напрямів капітальних вкладень на раціоналізацію, модернізацію та технічне переозброєння робочих місць, реконструкцію діючих підприємств;
розробка та здійснення заходів з покращення умов праці за кожним робочим місцем, підвищення рівня обґрунтованості застосування пільг та компенсацій на робочих місцях.
Осн мета атестації-регулювання відносин між власником чи уповнов ним органом і працівником щодо реалізації їхніх прав на здоров”ї і безпечні умови праці,пільгове пенсійне забезпечення тощо
За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, які не потребують для їхньої розробки і впровадження залучення сторонніх організацій та фахівців.
Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.